Новини
  • Головна
  • Спілка українських підприємців організувала дискусію з представниками влади щодо питань якісного регулювання

10 жовтня Спілка українських підприємців організувала круглий  стіл «Якісне регулювання: точка зору бізнесу». В обговоренні питань регуляторного поля взяли участь представники влади (МЕРТ, Комітет ВРУ з податкової та митної політики, ДРС, BRDO, Офіс підтримки реформ при МЕРТ) та компанії-члени СУП.

В рамках заходу представники бізнесу розповіли про нещодавні успіхи в сфері регулювання їхніх ринків, поділилися думками про проблеми, що продовжують існувати, а також запропонували методи вирішення проблем в контексті якісного регулювання, зокрема звернули увагу на необхідність розгляду і прийняття першочергових ініціатив в галузі.

Ринок логістики представив Андрій Івасів, співзасновник Delivery Group, голова комітету СУП із транспорту і логістики. Спікер підкреслив позитивні зрушення, які вже здійснені у сфері, зокрема запровадження «єдиного вікна» на митниці та електронного документообігу з можливістю подачі електронної декларації митниці. Серед найочікуваніших ініціатив всього бізнесу Івасів назвав заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.

«Той остаточний варіант законопроекту, який Мінфін запропонував для розгляду МВФ, нейтральний і нульовий у впливі на бюджет. Однак маємо категоричне ні, обґрунтовуючи це несвоєчасною зміною податкової політики. На жаль, довгий час нічого не робилося для того, щоб змінити таку думку МВФ і плавно ввести податок на виведений капітал. Вбачалося, що пряма норма, яку ми прописали у Податковому кодексі – до 01.07.2018 року уряд мав розробити та подати розділ про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал – стане для МВФ підтвердженням того, що це незмінний курс нашої країни. Однак виявилося не зовсім так, і сьогодні це одне із головних питань, яке затримує підписання Меморандуму із МВФ»,

– в цьому контексті зазначила Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна

Щодо реформ, які очікує логістична галузь, пан Андрій підкреслив важливість запровадження електронних товаро-транспортних накладних.  «Ми підтримуємо впровадження електронних товарно-транспортних накладних. Проект наказу Міністерства інфраструктури України, який запровадить можливість оформлення ТТН у формі електронного документу, наступного понеділка буде відправлений на погодження. Тож очікуємо його прийняття у листопаді», – зазначив Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі. Ніна Южаніна, в свою чергу. запросила фахівців СУП долучитися до роботи робочої групи Комітету і наступного тижня на засіданні презентувати ініціативу комітету СУП із транспорту та логістики щодо еТТН.

Ключові точкові питання, які сьогодні турбують телекомунікаційний ринок, озвучив Олександр Когут, директор з регуляторного забезпечення «Київстар». Як приклад  позитивної практики в галузі спікер відзначив злагоджену роботу та відкритий діалог телком.галузі та НКРЗІ як регулятора ринку телекомунікацій у запровадженні технології нового покоління 3G та 4G. Прозорий процес прийняття, розумне регулювання, що відповідало кращим європейським практикам, дозволили державі отримати внутрішні інвестиції: 18,6 млрд. грн було сплачено в держбюджет за ліцензії та конверсію частот, а 26,4 млрд. грн склали капітальні витрати операторів мобільного зв’язку в інфраструктуру на запровадження 3G та 4G технологій протягом 2015-2018 років. Серед питань, які потребують вирішення, пан Олександр виокремив:

• Законопроект №9085, який передбачає збільшення рентної плати  за використання радіочастотного ресурсу на 9%. «Ті суми, які індустрія сьогодні сплачує за користування радіочастотами в Україні – це вже 6% загальних річних доходів операторів. У Європі збір за користування частотами – менше 1%», – зазначив спікер.

• Телекоміндустрія не отримує відшкодування ПДВ за експорт своїх послуг, хоча надає послуги з роумінгу

Представники влади теж зазначили, що позитивні зміни у регулюванні телекомунікаційної галузі, відбуваються і їх помітно більше. І порадили із зазначених проблемних питань компаніям галузі більше комунікувати із Міністерством фінансів України.

Сергій Бадрітдінов, СЕО «Інтертоп» підкреслив, що чесний бізнес виступає за лібералізацію процесів фіскалізації, однак теж очікує осучаснення цих процесів (РРО 3-го покоління) і введення еТТН.

«Раді, що Наказ Мінфіну №547 уже пройшов усі підготовчі процедури і ми очікуємо його підписання»,

– зазначив пан Сергій в позитивному ключі.

Найбільш очікувані зміни для рітейлу:

• Скасування Указу президента України від 12.06.1995 року №436, яким передбачено п’ятикратні штрафи для бізнесу за порушення вимог законодавства в сфері обігу готівки.

• Відміна Книги скарг і пропозицій. «Це ініціатива Комітету СУП з роздрібної торгівлі, і ми раді, що бачимо його підтримку і з боку МЕРТ, і з боку колег із BRDO»

• Бізнес зобов’язаний дублювати український знак відповідності товарів технічним регламентам поряд з європейським (наприклад на мобільних телефонах та інших товарах).

Максим Нефьодов та Ніна Южаніна висловили підтримку кільком ініціативам, і в цьому контексті поговорили про необхідність введення РРО третього покоління та пріоритетні завдання на наступний рік.

Спікери також обговорили взаємодію влади і бізнесу в контексті регуляторної політики держави, наголошуючи на можливості ефективної експертизи потенційних законодавчих нововведень з боку підприємців. Наголосила на цьому і Наталія Пронге, директор з глобальної регуляторної стратегії JTI:

«Одна з проблем, з якою ми стикаємося, – це законодавчий спам. Кількість законопроектів, зареєстрованих по тютюновому ринку, не піддається поясненню. Це заважає нашим щоденним операціям. Недостатньо копіювати те, що запроваджено в іншій країні. У нас інші реалії, і вони повинні враховуватися у відкритому діалозі. Ми, як ніхто інший, можемо розповісти, чи буде працювати законопроект на практиці, ми можемо передбачити його наслідки. Дуже важливо розуміти цілі нововведень – інколи вони диспропорційні. Пропорційність виникає тільки внаслідок прозорого конструктивного діалогу»,

– заявила Наталія Пронге

Про те, як бізнесу краще донести свої пропозиції, говорив і Денис Шемякін, Директор Команди підтримки реформ при МЕРТ. Він порадив бізнесу подавати свої ініціативи чітко сформульованими, показуючи усі мінуси та плюси, додавати більше аргументів, цифр. Спікер також додав, що важливо розвивати культуру win-win в стосунках із владою та між асоціаціями.

«Чітке розуміння рівня ризику і важливості питання – єдине, що допоможе пришвидшити прийняття проектів, які ініціюються»,

– зазначив пан Шемякін.

Дискусія виявилася плідною та збалансованою: поговорили не тільки про проблеми, а й позитивні зрушення. Дякуємо учасникам за відвертий діалог. Працюючи в такий спосіб, досягнемо позитивних змін!