Новини
  • Головна
  • Що хвилює бізнес в українському судочинстві

11 травня учасники СУП зустрілися з Головою Верховного Суду України Валентиною Данишевською. Темою для обговорення стали проблеми врегулювання правових відносин, зокрема, податкові, корпоративні спори, а також механізми забезпечення єдності судової практики та її вплив на інвестиційний та бізнес-клімат.

Забезпечення справедливого правосуддя в країні залишається однією з ключових проблем. Спори з податковими органами, корпоративні спори, спори щодо права власності – головні категорії щодо яких бізнес очікує системних рішень Верховного Суду і конкретних справедливих рішень судів нижчих інстанцій.

Спори з податковими органами

В контексті обговорення проблематики цієї категорії справ, судді підкреслили її неоднозначність і складність. Ця категорія є однією з найскладніших у практиці адміністративних судів, зважаючи на складне законодавче регулювання і відсталість судової практики в цій категорії. Кожен випадок тут потребує окремого детального розгляду, аналізу кожної справи. Одного універсального рішення немає: не можна сказати, що податкові органи праві чи суб’єкти господарювання праві. Адже деякі представники бізнесу теж зловживають правами в податкових відносинах.

Судочинство в сфері конкуренції

У касаційному господарському суді уже створена і працює палата, судді якої спеціалізуються на розгляді справ відповідної категорії. Тривалий час в цій категорії мав місце розгляд одних і тих самих спорів одночасно в адміністративних і в господарських судах. Тож питання підвідомчості спорів в цій категорії потребують найоперативнішого вирішення, і результати будуть найбільш помітні та в найкоротші строки, як обіцяють у Великій Палаті Верховного Суду. Законодавець не пішов на те, щоб залишити ці справи в одній юрисдикції. До цього часу оскарження рішень Антимонопольного комітету щодо недобросовісної конкуренції залишилося у господарській юрисдикції, а адміністративні питання діяльності Антимонопольного комітету і його участь у державних закупівлях – за адміністративними судами. Головним завданням Верховний Суд тут вбачає не стільки, який саме суд має розглядати ці справи, скільки уникнення дублювання повноважень судів.

Величезна кількість ухвал на обшуки, арешти рахунків, які суди автоматично задовольняють в рамках закону маски-шоу стоп

В процесі судової реформи суди  втратили половину суддів, а процедура добору нових суддів займає багато часу. На цьому фоні посилилися вимоги до розгляду таких звернень прокурорів. За словами представників Верховного Суду, на розгляд одного звернення судді потрібно не менше півгодини, а з  дотриманням усіх вимог і запису та кількість суддів, яка нині працює, просто буде не в змозі розглянути усі ці справи.  Суди просто перевантажені, особливо центральні. Вони намагаються розглянути усі справи, адже існує й інша небезпека: якщо суддя відмовив у розгляді справи, проти нього відкривають провадження.

Нині на розгляді у Верховному Суді Більше 100 тисяч справ. Звичайно, якщо до суду буде надходити така кількість справ, він не відповідатиме очікуванням громадськості, і бізнесу зокрема. Тож Верховний Суд України отримав можливість встановити певні фільтри і не допускати до розгляду певні справи, які підлягають касаційному оскарженню.

В контексті обговорення цієї проблеми Валентина Данишевська закликала учасників дискусії долучитися до створення критеріїв до оцінки і визначення цих фільтрів. Обговорили також і можливість спільного діалогу з правоохоронними органами.

Недовіра до суду

Нині в суспільстві панує подекуди обґрунтована, але переважно штучна (за словами представників Верховного Суду) недовіра до суду. Ця ситуація накладає відбиток і на нормопроектувальників. Посилаючись на те, який у нас у нас суд, вони виключають із законів можливість оскарження позицій в суді або необхідність отримання дозволу суду. Відповідно це створює певні труднощі і представників бізнесу. Тож авторитет і незалежність судді має бути підтримана усім суспільством, адже відсутність судового контролю – значно гірше, ніж його наявність.

У підсумку учасники дискусії домовилися про необхідність періодичності організації таких зустрічей, адже шукати механізми взаємодії буде легше, якщо бізнес і представники правосуддя чутимуть один одного.