20 березня в рамках серії заходів «Якісне регулювання» Спілка українських підприємців зібрала представників бізнесу та влади, щоб обговорити необхідність формування якісного регуляторного поля на ринку інновацій.

У круглому столі взяли участь голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, народні депутати Олексій Мушак та Тетяна Острікова, керівник експертної групи з питань послуг поштового зв'язку Міністерства інфраструктури України Руслан Кузнецов.Точку зору бізнесу представили Георгій Соколянський, компанія Uber, Рамунас Маціас, JTI, Інна Хомич, «Нова пошта», Сергій Бойчун, «ДжаяДіджитал».Модерадором дискусії виступив Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group.

Чи потребує сфера, яку влада позиціонує як драйвер української економіки, законодавчого регулювання? Представники українського бізнесу висловили єдність щодо необхідності впровадження єдиних стандартів до інноваційної продукції та правил гри на ринку, якщо мова йде про безпеку споживача. Водночас, більшість бізнес-гравців виступає за принцип «дозволено те, що прямо не заборонено законом», що захистить ринок від зарегульованості.

В ході дискусії голова з розвитку компанії Uber в Центральній і Східній Європі Георгій Соколянський висловив свою позицію з приводу фінансової підтримки інновацій. Він зазначив, що такий інструмент необхідний лише для реалізації соціальної  мети і не повинен порушувати ринкову конкуренцію.

«Субсидії можуть бути ефективним механізмом для досягнення соціальної мети. Чудовий приклад субсидії в Україні, яка дійсно працює – це електромобілі. Поширення електромобілів внаслідок сприятливого режиму імпорту дозволило Uber запустити повністю електричний сервіс Uber Green», - додав він.

У свою чергу, голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна наголосила, що саме законодавче регулювання часто стримує розвиток ринку.

«Принцип «що прямо не заборонено – дозволено» ми маємо захищати всі разом. Український бізнес може дуже добре існувати без державного регулювання. Більше того, сектори, в яких регулювання мінімальне або відсутнє показують позитивну динаміку розвитку. Чим менше регулювання – тим краще розвивається бізнес», - зазначила вона, додавши, що навіть країни Євросоюзу нині страждають від надмірного регулювання.

В свою чергу представник компанії JTI Рамунас Маціас зауважив, що ринки інноваційної продукції необхідно регулювати задля забезпечення прав споживачів.  

«Ми вважаємо, що регулювання в інноваційних сферах необхідне, зокрема у виробництві електронних сигарет. Тут, на противагу ринку традиційних сигарет, де регуляція надмірна, взагалі відсутній контроль», - сказав Маціас.

Він зазначив, що зі 180 країн, де компанія продає свою інноваційну продукцію, лише 50 мають регулювання виробництва електронних сигарет.
За його словами, регулювання необхідно з кількох причин. По-перше, споживач потребує якісного і безпечного продукту. По-друге, тютюнові вироби та нікотинові продукти не повинні потрапити в руки неповнолітніх.

«Новітні тютюнові продукти вільно продаються в інтернеті, є загальнодоступними. Окрім того, чи не щомісяця з’являються нові виробники та бренди, тому на ринку потрібні загальноприйняті стандарти якості», - зазначив спікер.

У відповідь голова Державної регуляторної служби зазначила, що регулювання новітніх тютюнових виробів не повинно бути надмірним, щоб забезпечити рівні конкурентні умови на ринку.

Питання регуляції аспектів роботи сфери поштового зв’язку, яка пов’язана з інноваціями, розглянула керівник з правових питань «Нова пошта» Інна Хомич.

«Компанія, яка створила новий продукт або значно видозмінила спосіб споживання вже існуючого, має розраховувати на підтримку держави в реалізації своєї інновації. На це їй дають всі підстави свобода підприємницької діяльності, гарантована Конституцією, і принцип цивільно-правового регулювання: «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», - впевнена директор з правових питань «Нова пошта» Інна Хомич.

Вона додала, що галузь поштового зв’язку досі регулюється застарілими нормами, написаними ще за часів СРСР. Наприклад, в чинних Правилах поштового зв’язку, затверджених Кабміном, вказано, що інформація про адресата у значному обсязі має наноситись вручну безпосередньо на саме поштове відправлення. При цьому, сучасні технології дозволяють нанести на відправлення штрих-код, де була б вся необхідна інформація, і, водночас, виконати нові стандарти охорони персональних даних.

У свою чергу, представник Міністерства інфраструктури Руслан Кузнецов розповів, що новий проект закону «Про поштовий зв'язок» має вирішити питання про захист персональних даних. Він додав, що державне регулювання потрібно запроваджувати в тому випадку, коли старі норми не дають можливості розвиватися бізнесу.
В ході дискусії учасники також підняли питання врегулювання дистанційної торгівлі лікарськими засобами. Сьогодні за законодавством дистанційна торгівля через інтернет і доставка поштою ліків – заборонена. Однак на практиці більшість аптек пропонує доставку ліків.

«Ми маємо захистити права споживача, адже він піддається ризику споживання неякісних та прострочених ліків. Ми пропонуємо зняти заборону на доставку безрецептурних препаратів та встановити єдині правила роботи для ринку доставки в цій сфері», - сказала Хомич.

 Цю позицію підтримала голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу Верховної ради України Тетяна Острікова та голова ДРС Ксенія Ляпіна. До слова, Спілка українських підприємців уже ініціювала створення робочої групи при ДРС щодо врегулювання дистанційної торгівлі ліками.

Наостанок учасники круглого столу поговорили про регулювання ринку цифрових активів в Україні.

«Ми маємо почати  з базових речей – спочатку дати визначення тому, що збираємося регулювати, тобто визначити що таке цифровий актив. По-друге, ми хочемо, щоб цифрові контракти працювали на українському ринку, для чого потрібно ухвалити норми законодавства, що уможливлять використання та обіг цифрових токенів у формі звичних цінних паперів», - сказав представник «Джая Діджитал» Сергій Бойчун.

У свою чергу народний депутат Олексій Мушак розповів, що в Україна входить в топ-10 ринків світу за операціями з криптовалютою.

«Є два підходи до регулювання цього ринку. Варіант перший - це визначення регулятора, процедур і т.д., що може зупинити розвиток ринку. Є інший підхід – даємо визначення і говоримо, що має сплачуватися у бюджет», - наголосив Мушак.

В контексті розмови Тетяна Острікова зазначила про  існування податкової проблематики у прагненнях держави «зарегулювати» інновації. Продукти, які тільки з’являються на ринку і ще не визначені у законодавстві, як правило, знаходять своє визначення в Податковому кодексі України.

«В першу чергу, депутати хочуть обкладати всі інновації податком. Саме через Податковий кодекс починається викривлення конкуренції», - сказала Острікова.

Питання регулювання інновацій – актуальне питання для бізнесу, тож  дискусія видалася плідною. Ми дякуємо бізнесу за висловлені ініціативи для покращення клімату на ринку інновацій, а представникам влади – за увагу до кожної позиції, адже саме ця сфера може стати одним із факторів економічного зростання України.