Позиція СУП щодо удосконалення законодавства в сфері протидії рейдерству
Позиція СУП щодо удосконалення законодавства в сфері протидії рейдерству
27 травня 2022

Центр захисту бізнесу СУП підготував власний аналіз ухваленого 12 травня 2022 року під час пленарного засідання, у другому читанні та в цілому Верховною Радою антирейдерського законопроєкту №3774 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству” (надалі – законопроєкт №3774).

Центр захисту бізнесу Спілки відзначив цілий ряд позитивних змін, які передбачені законопроєктом №3774, які:

— запроваджують процедуру інформування власника майна телефоном в режимі реального часу про нотаріальну дію з його активом. Як для громадян, так і для бізнесу. Для цього контактні дані власника мають бути внесені до ЄДР;

— створюють додатковий запобіжник від аграрного рейдерства, встановлюючи норму про те, що правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, визнається значним правочином та потребуватиме згоду власників компанії;

— удосконалюють процедуру підписання рішень загальних зборів учасників юридичної особи для зміни керівництва підприємств, визначаючи, що підписання протоколу загальних зборів учасників товариства має бути здійснене всіма учасниками, що голосували за відповідне рішення, а не лише головою та секретарем загальних зборів;

запроваджують заборону реєстраційних дій з майном в разі існування обтяжень в державному реєстрі. Водночас визначає, що обтяження стосовно майна не є перешкодою для повернення майна його законному власнику, зокрема на виконання Наказів Міністерства юстиції;

— ліквідовують процедуру зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань, яка нерідко використовувалася для блокування проведення реєстраційних дій на 15 календарних днів недобросовісними особами;

— спрощують процедуру оскарження реєстраційних дій в Антирейдерській комісії Мін’юсту: скасовує деякі вимоги до скарг, дає можливість Міністерству юстиції об’єднувати розгляд кількох скарг, що сприятиме своєчасному, всебічному та об’єктивному встановленню відповідних обставин звернень.

Вказані зміни до законодавства беззаперечно матимуть позитивний вплив на боротьбу з рейдерством. Попри це, на думку Центру захисту бізнесу СУП, ці зміни все ж таки є недостатніми. На наше переконання, аби держава могла запобігати, а також забезпечувати адекватне реагування у разі виявлення таких фактів, також слід вирішити й наступні проблеми.

— Недостатня ефективність судових інструментів захисту. Законодавство наразі передбачає можливість судового захисту від рейдерських дій, зокрема шляхом судового оскарження незаконних реєстраційних дій та апеляційного оскарження протиправних судових рішень. Попри це, ефективна протидія рейдерству можлива лише у випадку максимально оперативного реагування зі сторони судових органів, що наразі не завжди має місце. Вказана проблема може бути вирішена введенням окремого спеціалізованого судді, який розглядатиме питання пов’язані з рейдерством у максимально стислі строки, або ж введення спеціального судового провадження у подібних справах.

— Відсутність технічної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру судових рішень. Велика кількість рейдерських захоплень відбувається саме за допомогою внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі підроблених судових рішень. Відтак, якщо такі реєстраційні дії будуть прив’язані виключно до судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень здійснення рейдерських дій у такий спосіб буде значно ускладнено.

— Низька ефективність роботи правоохоронних органів. Хоча кримінальне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за вчинення рейдерських дій, ефективність роботи правоохоронних органів у таких справах залишається вкрай низькою. В першу чергу це викликано високою завантаженістю слідчих підрозділів та браком професійного досвіду у вказаній категорії справ, особливо, коли мова йде про слідчі підрозділи місцевого рівня. Як наслідок, правоохоронці не завжди в силах оперативно реагувати на спроби рейдерства, а також ефективно протидіяти професійним та досвідченим рейдерам. Для вирішення такої проблеми варто передбачити окремий структурний підрозділ в системі правоохоронного органу, який займатиметься реагуванням саме на рейдерські дії. Це дозволить збільшити швидкість протидії рейдерству та підвищити професійний рівень такої протидії.

— Зловживання зі сторони реєстраторів. Непоодинокими є випадки, коли зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться від імені сумнівних реєстраторів, яких потім вкрай складно знайти та притягнути до відповідальності. Хоча подібні реєстраційні рішення не складно скасувати через суд або Антирейдерську комісію Мін'юсту, та поки це буде зроблено, бізнесу може бути завдано непоправної шкоди. Щоб вирішити цю проблему необхідно встановити вимоги до робочого місця державного реєстратора, запровадити механізми обліку реєстраторів та контролю за припиненням їхньої діяльності у разі смерті або звільнення.

— Потреба у вдосконаленні інституту кримінальної відповідальності за рейдерство. Об’єкт рейдерства не може бути зведений лише до однієї групи суспільних відносин, які охороняються законом — кримінальних правопорушень проти власності. Рейдерство створює загрозу економічній безпеці держави, яка є фундаментом публічного порядку та національної безпеки. Саме тому доцільно виокремити основні специфічні ознаки рейдерства, які сьогодні виступають інструментами для незаконного заволодіння майновими та корпоративними правами, в новий склад злочину “Рейдерство”. Для уникнення законодавчих колізій статтею “Рейдерство” можна замінити або внести певні зміни у вже наявну ст. 206-2 КК України “Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації”.

До диспозиції нової статті варто віднести, зокрема, протиправне заволодіння корпоративними правами, частками, акціями, паями засновників, учасників, акціонерів, членів юридичної особи, цілісним майновим комплексом, іншим майном юридичної особи, а також земельною ділянкою та іншим нерухомим майном фізичної особи шляхом підроблення документів та/або використання підроблених, викрадених документів, печаток, штампів, або шляхом державної реєстрації прав та юридичних осіб без законних на те підстав.

Центр захисту бізнесу Спілки українських підприємців висловлює свою готовність долучитися до подальшого удосконалення законодавчої бази у сфері протидії рейдерству.

 

Ще новини