Українській бізнес вже давно не знав сприятливих для себе умов. Війна, пандемія, економічна турбулентність йдуть одне за одним, не залишаючи й дня для відпочинку. Юлія Венцковська, CEO та Founder MK:translations ділиться думками про те, як бізнес вирішує глобалізуватися та яких найпоширеніших помилок варто уникати.
Поки одні компанії змушені зупинити діяльність, інші шукають нові можливості. Відповідальність перед командою та партнерами не дозволяє зупинитися й скласти руки. Згідно із дослідженням KMBS Alumni та MOZGI Group 60% українських компаній, які виходять на нові ринки розглядають саме Європу як основний напрямок для масштабування, але 30 % серед них наголошують на складнощах аналізу цільової аудиторії.
Чому саме зараз глобалізація стає необхідністю?
2022 рік змінив для бізнесу все. І якщо фізичні ризики ми з часом змогли мінімізувати, логістичні зв’язки перебудувати, то із втраченим попитом впоратися важче. Мільйони українців виїхали за кордон, що суттєво вплинуло на внутрішній ринок. Зросла і потреба у залученні валютних коштів.
Чому першим варіантом стає Європа?
- географічна близькість полегшує логістику;
- гранти, спрощення митних процедур та програми підтримки з боку уряду ЄС;
- велика кількість українців, які перебувають зараз в європейських країнах та стають амбасадорами українських брендів;
- попит на українські товари та послуги завдяки співвідношенню «ціна/якість».
Як переосмислюються моделі бізнесу?
Звичка працювати відділено ще з часів COVID допомагає українським компаніям вкотре переосмислити бізнес-моделі: з офлайну перейти в онлайн, а з локального рівня — на міжнародний. Звичка працювати віддалено допомагає українським фахівцям працювати з клієнтами від Нідерландів до Франції без фізичних офісів у цих країнах, але багато IT-компаній відкриває офіси в Польщі, Румунії, Німеччині та залучати в команду європейців. У кризових умовах українців цінують за стійкість та витривалість.
Українські аграрії перебудовують логістику, як Kernel, який переорієнтовується на порти Румунії та Польщі. Малі фермери об’єднуються в кооперативи, щоб експортувати ягоди, мед, горіхи до Німеччини, Франції, Бельгії.
Які бувають помилки про легалізації бізнесу?
Попри всі сильні сторони, українські команди все ж припускаються кількох дуже поширених помилок.
- Вихід на ринок без глибоких досліджень. Поширена ситуація, коли підприємці користуються своїми старими українськими дослідженнями, не враховуючи поведінкові відмінності споживачів на новому ринку та їхні культурні особливості.
- Ігнорування локалізації. Перекладу ніколи не буває достатньо. Локалізація — це завжди адаптація: продукту, сервісу, маркетингових матеріалів, упаковки та навіть слоганів.
- Ігнорування податкових нюансів та юридичних особливостей ведення бізнесу. Найчастіше це стосується питань сертифікації та податкової звітності.
- Відсутність стратегії просування. Те, що продає в Україні, може не спрацювати в Європі та це нормально. Локальні канали та платформи для просування мають важливе значення.
То що ж далі?
Локалізація на новий ринок — це не лише експорт товару чи послуги. Це процес, що вимагає підготовки, гнучкості, адаптації та стратегії просування. Всі ми робимо помилки, але взаємна підтримка може мінімізувати повторення чужих промахів.
Ми маємо величезний потенціал. І ті, хто інвестуватиме у дослідження, побудови довіри та локалізацію, зможуть стати по-справжньому глобальними гравцями.