Україна робить рішучий крок на шляху до формування по-справжньому інклюзивного суспільства. Прийняття важливого законодавчого акта – проєкту Закону України 5344-д від 18.11.2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» – значно спрощує працевлаштування людей з інвалідністю. Цей крок гарантує забезпечення рівноправних можливостей для всіх громадян, повною мірою відповідаючи сучасним європейським стандартам у сфері соціального захисту та працевлаштування. Нововведення спрямовані на системні зміни, які мають на меті не лише формально, а й фактично інтегрувати осіб з інвалідністю в активне економічне життя країни.
Як змінюються вимоги до виконання нормативу?
Зміни, що впроваджуються законопроєктом, кардинально змінюють підходи до механізму забезпечення прав осіб з інвалідністю на гідну працю. Ключовим нововведенням є перехід від каральної системи штрафів до цільових внесків, які сприятимуть розвитку системи працевлаштування інвалідів.
Норматив працевлаштування для роботодавців
Оновлені вимоги до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю тепер є підставою для обчислення цільового внеску, який роботодавець сплачуватиме на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Це робить систему більш гнучкою та орієнтованою на результат.
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у такій кількості:
- Одне робоче місце для працівника з інвалідністю – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників.
- Чотири відсотки (4 %) середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників.
- Два відсотки (2 %) середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними. Цей пункт враховує специфіку соціально орієнтованих установ.
Категорії роботодавців, які не сплачуватимуть внесок
Законодавство передбачає винятки для певних категорій роботодавців, які не зобов’язані сплачувати цільовий внесок. Це стосується випадків, коли:
Роботодавець забезпечує виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що свідчить про його соціальну відповідальність та активну позицію у підтримці працевлаштування людей з інвалідністю.
Під час дії правового режиму воєнного стану, надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану, якщо в умовах, що склалися, роботодавець не має можливості забезпечити виконання нормативу. Ця норма враховує об’єктивні обставини, які можуть бути перешкодою для діяльності.
Також, звільнення від сплати внеску поширюється на:
- Бюджетні установи, які повністю фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету.
- Громадські організації осіб з інвалідністю, а також підприємства, які є їх власністю або знаходяться в їх управлінні, за умови, що працевлаштування осіб з інвалідністю є їхньою основною статутною діяльністю і рівень зайнятості працівників з інвалідністю відповідає встановленим критеріям.
Заміна штрафів на цільові внески
Законопроєкт передбачає кардинальну зміну у підході до відповідальності роботодавців за невиконання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Замість застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), які раніше були основними механізмами впливу, запроваджується обов’язкова сплата цільового внеску.
Цей внесок передбачається у розмірі, що є меншим, порівняно з попередніми адміністративно-господарськими санкціями. Однак ключовою зміною є те, що обов’язок із його сплати тепер встановлюється для абсолютно всіх категорій роботодавців – як приватного, так і публічного сектору. Це означає, що державні органи, комунальні та державні підприємства, установи й організації також нестимуть фінансову відповідальність за невиконання нормативів, що відповідає духу Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Цей механізм має на меті не покарання, а стимулювання роботодавців до участі у програмах соціального захисту осіб з інвалідністю та підтримки їхнього працевлаштування.
Як розраховуватиметься сума внеску?
Розмір цільового внеску є прозорим і обраховується платником шляхом визначення результату добутку трьох ключових показників:
Сорок відсотків (40 %) середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника. Цей показник відображає загальний рівень оплати праці у компанії.
Кількість місяців у кварталі (тобто 3 місяці).
Різниця між встановленим нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які фактично працевлаштовані роботодавцем. Ця різниця показує невиконаний норматив.
Наприклад, якщо норматив становить 5 осіб з інвалідністю, а працевлаштовані лише 2, різниця буде 3. Ця формула забезпечує індивідуальний розрахунок внеску відповідно до реального стану речей у компанії та її середнього рівня заробітної плати, створюючи справедливий підхід до фінансових зобов’язань.
Розширюються можливості для працевлаштування
Одним з найважливіших аспектів нового законопроєкту є значне розширення можливостей для працевлаштування людей з інвалідністю. Раніше вимоги щодо дотримання квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю поширювалися переважно лише на підприємства приватного сектору. Тепер ці зобов’язання розповсюджуються також на державні органи, державні та комунальні підприємства, установи й організації.
Таке розширення повністю відповідає Пункту g) статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю, ратифікованої Україною. Ця Конвенція містить чіткі норми щодо необхідності працевлаштування осіб з інвалідністю саме у державному секторі. Впровадження цієї норми на національному рівні гарантує, що публічний сектор України стане не лише прикладом, а й активним учасником процесу інклюзії, відкриваючи значно більше робочих місць та можливостей для людей з інвалідністю.
Права працівників з інвалідністю: що зобов’язаний роботодавець
Законопроєкт суттєво спрощує процедури працевлаштування для осіб з інвалідністю, роблячи акцент на їхніх правах та можливостях. Тепер людина з інвалідністю може бути працевлаштована на будь-яку роботу, за винятком тих випадків, коли конкретна робота прямо протипоказана її стану здоров’я, що підтверджують медичні висновки. Це усуває необґрунтовані обмеження та розширює професійний вибір.
Крім того, законопроєкт встановлює чіткі зобов’язання для роботодавців щодо створення належних умов праці. Це включає:
- Обов’язкове забезпечення робочого місця для осіб з інвалідністю з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та функціональних обмежень.
- Надання необхідних технічних засобів та адаптацій, що полегшують виконання трудових обов’язків.
- Забезпечення доступності робочого середовища, включаючи безбар’єрний доступ до приміщень, санвузлів та інших об’єктів інфраструктури.
Також, законопроєкт закріплює норми щодо гнучкого графіка роботи, можливості роботи за сумісництвом, а також право на відпустку без збереження заробітної плати за потреби, що сприяє кращому балансу між роботою та особистим життям працівників з інвалідністю. Це значно підвищує захист та комфорт працівника з інвалідністю на місці роботи.
Як використовуватимуться кошти цільового внеску
Одним з найважливіших нововведень є передбачення створення Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Цей фонд формуватиметься шляхом накопичення цільових внесків, що сплачуються роботодавцями за невиконання нормативів працевлаштування інвалідів.
Кошти цього спеціального фонду соцзахисту будуть витрачатися виключно на забезпечення реалізації активних програм зайнятості та заходів з підтримки працевлаштування людей з інвалідністю. Зокрема, вони будуть спрямовані на:
Фінансування програм перекваліфікації та навчання для осіб з інвалідністю, щоб вони могли набути нові, затребувані навички.
Надання фінансової допомоги роботодавцям для облаштування спеціальних робочих місць та забезпечення розумних пристосувань.
Забезпечення надання соціальних послуг (наприклад, послуги персонального асистента, супроводу на робочому місці, перекладу жестовою мовою) при працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Фінансування інших програм і заходів, спрямованих на посилення соціального захисту осіб з інвалідністю та їхню повну інтеграцію у суспільство.
Цей механізм гарантує, що кошти, сплачені роботодавцями, будуть спрямовані безпосередньо на покращення умов для працевлаштування та підтримку осіб з інвалідністю, створюючи замкнутий цикл соціальної відповідальності та підтримки.
Забезпечення соціальних послуг та впровадження «розумних пристосувань»
Законопроєкт запроваджує обов’язкове надання особам з інвалідністю ключових соціальних послуг, які є невід’ємною складовою успішного процесу працевлаштування таких осіб. Ці послуги включають соціальний супровід на робочому місці, надання персонального асистента, переклад жестовою мовою та інші види підтримки, що дозволяють людині з інвалідністю повноцінно інтегруватися в робочий процес.
Особливо важливим є те, що законопроєкт імплементує у національне законодавство закріплене у пункті i) статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю міжнародне поняття «розумне пристосування». Ця норма закріплює невичерпний перелік таких пристосувань, які можуть бути адаптовані за потреби для конкретної людини з інвалідністю.
Передбачається також впровадження державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу. Це означає, що всі підприємства та організації, незалежно від форми власності, будуть зобов’язані забезпечувати розумним пристосуванням робочих місць, що мінімізує бар’єри та максимізує ефективність працівників з інвалідністю.
Створення підприємств трудової інтеграції
Законопроєкт розширює категорії підприємств, які може бути користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю. Це відкриває нові перспективи для соціально орієнтованого бізнесу, який тепер зможе створювати нові підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю або підприємства захищеного працевлаштування.
Статус підприємства трудової інтеграції може бути набутий будь-яким суб’єктом господарювання за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям, що сприяє розвитку таких ініціатив.
Роботодавці набувають статус підприємства/підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю, якщо відповідають наступним критеріям:
- Рівень зайнятості осіб з інвалідністю становить 50% і більше від середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу за місяць.
- Або рівень зайнятості осіб з інвалідністю 1 чи 2 груп становить 30% і більше від середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу за місяць.
Ці критерії стимулюють роботодавців активно інтегрувати людей з інвалідністю у свої колективи, отримуючи при цьому державну підтримку.
Запровадження гарантій для осіб з важкими формами інвалідності
Законопроєкт передбачає можливість створення спеціалізованих підприємств захищеного працевлаштування, які мають на меті не отримання прибутку, а саме забезпечення стабільних робочих місць для тих, хто має найскладніші порушення функціонування. Це є значною соціальною гарантією для осіб з інвалідністю з тяжкими формами.
Статус підприємства захищеного працевлаштування набувається, якщо, зокрема:
- Кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю 1 та 2 групи становить 50% і більше від середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу за місяць.
- Або кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю 1 та 2 групи внаслідок порушень зору або психічними розладами становить 30% і більше від середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу за місяць.
Це створює соціальний буфер для найбільш вразливих категорій громадян, забезпечуючи їхнє право на роботу та інтеграцію.
Довідково: Станом на 01 січня 2020 року, в Україні 2,7 млн осіб мали інвалідність, у тому числі 222,3 тис. осіб з I групою інвалідності, 900,8 тис. осіб з II групою інвалідності, 1416,0 тис. осіб з III групою інвалідності та 163,9 тис. дітей з інвалідністю. Ця статистика підкреслює масштабність питання соціального захисту осіб з інвалідністю та актуальність ухваленого закону.
Зміни звітного періоду
Законопроєкт також вносить зміни до звітного періоду для роботодавців. Тепер звітним періодом для визначення середньооблікової кількості штатних працівників та працівників з інвалідністю є квартал, а не рік, як це було раніше. Це забезпечує більш оперативний моніторинг виконання нормативу робочих місць та своєчасну реакцію на зміни у кадровому складі. Нововведення дозволить державі та роботодавцям більш гнучко реагувати на поточну ситуацію з працевлаштуванням інвалідів.
Що чекає на роботодавців за недотримання нормативу
За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавці зобов’язані будуть сплачувати цільовий внесок до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Як зазначалося, це є зміною парадигми від штрафів до внесків. Законопроєкт чітко визначає, що сплата внеску не звільняє роботодавця від обов’язку забезпечити виконання нормативу в наступних звітних періодах. Це стимулює до постійної роботи над інтеграцією працівників з інвалідністю.
Хто контролюватиме сплату внесків і виконання нормативу
Контроль за сплатою внесків та виконанням нормативу робочих місць буде здійснювати Державна служба України з питань праці. Це забезпечить прозорість та ефективність функціонування нової системи. Органи місцевого самоврядування також може бути залучені до процесу моніторингу та надання консультацій роботодавцям щодо виконання їхніх зобов’язань із працевлаштування інвалідів.
Правила визначення дня сплати внеску
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2026 року. Це надає роботодавцям достатній час для адаптації до нових правил та перебудови своїх внутрішніх процесів. Правила визначення дня сплати внеску будуть деталізовані у підзаконних актах, але основний принцип полягає у регулярній квартальній сплаті відповідно до розрахунків.
Висновок
Жодних звужень прав та потреб осіб з інвалідністю в даному законопроєкті не передбачено. Навпаки, він розширює надання пільг, які тепер надаються не лише громадським організаціям, а й іншим юридичним особам, що сприяють працевлаштуванню людей з інвалідністю.
Україна послідовно бере на себе зобов’язання відповідати високим стандартам Європейського Союзу, і саме цей законопроєкт є надзвичайно важливим кроком у напрямку до європейської інтеграції. Зокрема, реалізація його положень сприятиме досягненню цілей, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, а також забезпечить виконання положень Директив Європейського Союзу, зокрема щодо недискримінації в сфері працевлаштування. Це зміцнює захист осіб з інвалідністю та відкриває нові можливості для їхньої повноцінної участі в житті суспільства.