Сьогодні хочу підняти питання, з яким стикнулася більшість українських підприємців, — кадровий голод. З початку повномасштабного вторгнення ми пройшли шлях від хвилі перенасичення ринку висококваліфікованими працівниками, які були релоковані з інших регіонів або звільнені з компаній, що припинили свою діяльність, до багаторазового перевищення кількості вакансій над кількістю кандидатів.
Все чіткіше формується розуміння, що саме люди є найбільшою цінністю нашого суспільства та підприємств, їхньою основою і рушійною силою. Причому вони є не лише критично необхідним ресурсом, але й тими, заради кого є сенс боротися і для кого ми будуємо наше майбутнє. Ось лише частина викликів, які важливо усвідомити і терміново шукати способи їх подолання:
Виклики для бізнесу
Демографічна катастрофа
Так, це вже не криза, а саме катастрофа, масштабу якої не всі навіть дозволяють собі усвідомити. Погляньмо на графік статево-вікового розподілу населення. На ньому чітко видно спад у кількості населення, пов’язаний із конкретними історичними подіями: Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, ненародженими дітьми загиблих під час війни, початком війни на Донбасі.
Ця статистика станом на 2022 рік, проте вже можна екстраполювати дані на майбутні періоди, враховуючи кількість убитих і ненароджених українців, а також тих, хто покинув Україну. Цей виклик породжує нові: перерозподіл податкового навантаження на меншу кількість людей, безпекові виклики, наша готовність залучати робочу силу з інших країн і співіснувати з нею.
Це все посилює старіння нації. Кількість працездатного населення скорочується, і це не просто цифри в статистиці. Це проблема, яка вже впливає на економіку, і її наслідки будуть відчутні десятиліттями.
Міграція молоді
Одразу поряд постає проблема міграції молоді та підлітків, які в горизонті наступних років могли б стати економічно активними членами суспільства. Проте тут є і можливості: здобуття ними іншого досвіду, формування міжнародних зв’язків, готовність до побудови глобальних бізнесів, просування українського порядку денного за кордоном.
Повернення їх додому можливе завдяки великій цілі відновлення країни, унікальним можливостям, які формуються в економіках, що швидко розвиваються, верховенству права та базовій безпеці.
Втрата унікального досвіду
Втрачаючи людей, ми втрачаємо і їхній унікальний досвід, накопичений роками. Їхні знання забезпечували б інновації, розвиток, стабільну діяльність компаній, запобігання помилкам, за які вже було заплачено раніше.
Історії про незамінність працівників набули нового звучання, оскільки частини спеціалістів просто фізично немає на ринку, і їх створення відбувається всередині самих компаній. Проте це потребує часу і людей, які можуть передати цей досвід. Їхня втрата може відкинути підприємства на десятки років у дослідженнях, розробках та інноваціях.
Нестабільність правил гри
Цю проблему посилює абсолютна нестабільність правил гри в державі. Уявіть, що ви граєте в шахи, але після кожного вашого ходу хтось змінює правила. Так виглядає реальність для українського бізнесу сьогодні. Постійна зміна регуляцій спалює ресурси компаній, не вирішуючи їхніх проблем і не створюючи додаткової цінності для держави.
Держава, перебуваючи у стані війни, повинна бути гнучкою і адаптивною. Зміна правил має бути передбачуваною, обговореною із суспільством, а впровадження — запланованим і без каральних елементів під час адаптації.
На жаль, все частіше оцінюється ефективність діяльності окремих інституцій за вузькими показниками, замість того, щоб об’єднувати зусилля задля спільної мети. В умовах обмежених ресурсів, відсутності простих рішень та необхідності пошуку оптимального балансу для забезпечення найбільш критичних питань єдина ціль здатна бути точкою звіряння кожного рішення.
Кроки для подолання викликів
Тепер, коли ми назвали ці виклики, логічно запитати: а що робити, особливо в питанні людей? Відповідь проста і складна водночас: бізнес має діяти. Як і завжди. Як і під час кожної кризи. Ось кілька кроків, які ми вже можемо впроваджувати:
Формувати чіткий запит на спеціалістів
Поряд багато дієвих інституцій, що мають ресурс для навчання, пошуку, мотивації, підтримки і ще сотень інших інструментів, які можуть допомогти знайти кандидата. Вимагаючи прозорої та чіткої комунікації від держави, не завадило б пам’ятати про ті ж вимоги до комунікації підприємців. Бізнесу важливо зрозуміти, які спеціалісти потрібні не лише сьогодні, але й через 5–10 років.
Розвивати внутрішнє навчання
Детальний опис виробничих та бізнес-процесів, здобутого досвіду, технологій. У малого та мікробізнесу це часто “болюча точка”, але саме тут прихований ключ до швидшого онбордингу і меншого кадрового хаосу.
Інтегрувати ветеранів і ВПО
(Хоча термін “ВПО” є недоречним у контексті тривалості повномасштабної війни. Ті, хто мали змогу повернутися, — повернулися; інші вже інтегрувалися в нові спільноти або мали шанс це зробити.) Робота з ветеранами потребує не лише їхньої готовності, адаптації та перенавчання, але й великої роботи з бізнесом: навчання існуючого персоналу, розуміння особливостей і викликів, які можуть виникати у роботі з ветеранами. Тут важливі як технічна складова (наприклад, інклюзивність підприємства), так і частина культури компанії.
Англійська та віддалена робота… A must, not an option
Знання англійської тепер не опція, а базова потреба, яка відкриває двері до глобального ринку.
Дистанційна робота може зберегти частину робочих місць для українців, навіть якщо вони зараз за кордоном. Це дозволить їм не лише залишатися частиною економіки країни, але й зберегти їхній досвід у компанії.
Час діяти вже сьогодні, бо, як показує досвід, “потім” — це завжди занадто пізно.