Основні податкові зміни 2025 року в Україні

Україна стоїть на порозі значних фіскальних трансформацій, які визначатимуть економічний ландшафт країни у 2025 році та на подальші періоди. Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-ІХ від 10.10.2024 року є ключовою подією, що сигналізує про прагнення держави адаптувати фінансову систему до викликів сучасності, особливо в умовах триваючого воєнного стану. Цей законодавчий акт, що базується на законопроєкті №11416-д, був офіційно оприлюднений 30 листопада 2024 року. Це означає, що деякі його норми набули чинності вже з 1 грудня 2024 року, тоді як основний блок змін запрацює з 1 січня 2025 року. Ці податкові зміни стосуються широкого спектра суб’єктів господарювання та фізичних осіб, вимагаючи ретельного аналізу та своєчасної адаптації.

Зміни в оподаткуванні резидентів Дія Сіті

Один з важливих аспектів податкових змін 2025 року торкається спеціального правового режиму Дія Сіті, створеного для стимулювання розвитку IT-індустрії.

Донедавна резиденти Дія Сіті користувалися певними пільгами, що сприяло залученню талантів та інвестицій у цифрову економіку. Однак, з огляду на необхідність поповнення державного бюджету, Законом №4015-ІХ було переглянуто деякі умови оподаткування для цієї категорії платників.

Зокрема, можуть бути введені додаткові вимоги або коригування існуючих ставок, таких як податок на прибуток або інших обов’язкових платежів для компаній, що працюють у режимі Дія Сіті. Це може бути викликано необхідністю уніфікації податкового навантаження або пошуком нових джерел доходів для бюджету, особливо в контексті підтримки забезпечення оборони держави. Резидентам Дія Сіті варто уважно переглянути свої фінансові моделі та стратегії, щоб врахувати потенційні зміни у податковому режимі. Навіть незначні коригування може бути мати суттєвий вплив на їхню операційну ефективність та конкурентоспроможність.

Підвищення ставок податку для фінансових установ і обмінників

Фінансовий сектор традиційно є об’єктом пильної уваги з боку держави, особливо коли йдеться про наповнення бюджету. Податковими змінами передбачено підвищення податкового навантаження на банки та інші фінансові установи, включаючи пункти обміну валют.

Зокрема, за підсумками першого кварталу 2024 року за результатами податкового (звітного) 2024 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, становить 50%. Це є значним збільшенням порівняно з попередніми роками і свідчить про намір держави залучити додаткові кошти з цього сектору. Банкам доведеться адаптувати свою фінансову політику та бізнес-моделі до нових умов.

Окремий блок змін стосується обмінних пунктів, для яких запроваджується авансовий внесок з податку на прибуток:

• 700 євро за кожен пункт обміну у Києві;
• 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч;
• 200 євро для інших населених пунктів.

Ці авансові платежі покликані забезпечити стабільні надходження до фонду бюджету та посилити контроль за діяльністю обмінних пунктів. Крім того, запроваджують авансові внески з податку на прибуток для роздрібних торговців пальним та щомісячні авансові внески з ПДФО для ФОП – роздрібних торговців пальним (з остаточним розрахунком у річній звітності). Це є частиною ширшої стратегії з посилення фіскального контролю та збору податків у секторах, де потенційно існують значні тіньові операції.

Податкові зміни для благодійних організацій та фізосіб, що залучають пожертви

В умовах воєнного стану роль благодійних організацій та волонтерів в Україні є надзвичайно важливою. Нові податкові зміни також стосуються цієї сфери, намагаючись збалансувати підтримку волонтерського руху з необхідністю контролю за фінансовими потоками.

Законодавство уточнює умови звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) благодійної допомоги та пожертв. Наприклад, соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором. Це важливе положення щодо сплати військового збору для фізичних осіб підприємців та громадян, які займаються благодійною діяльністю. Проте, можуть бути введені додаткові вимоги до звітності або цільового використання коштів, щоб забезпечити прозорість та запобігти зловживанням.

Важливо, щоб ці зміни не стали додатковим тягарем для сумлінних волонтерів, а лише допомогли виявляти недобросовісних учасників.

Скасування податкових пільг для підприємств літакобудування

Історично українська літакобудівна галузь користувалася певними податковими пільгами, спрямованими на стимулювання її розвитку та підтримку національного виробника. Однак, основні податкові зміни у 2025 році передбачають скасування цих пільг. Це рішення може бути викликане декількома факторами: необхідністю мобілізації всіх можливих ресурсів для державного бюджету, переглядом пріоритетів у державній підтримці галузей економіки, або ж адаптацією до нових економічних реалій.

Скасування пільг з податку на прибуток підприємств для літакобудівних підприємств означає, що ці компанії працюватимуть в умовах загального податкового режиму. Це потребуватиме від них перегляду своїх бізнес-стратегій, оптимізації витрат та пошуку нових джерел конкурентних переваг. У довгостроковій перспективі, це може бути стимулювати галузь до більшої самостійності та ефективності, але на початковому етапі може бути призвести до певних труднощів.

Військовий збір та звітність для ФОПів і фізосіб

Однією з найбільш обговорюваних та значущих податкових змін є розширення бази оподаткування військовим збором. Згідно з Законом №4015-ІХ, ставка збору у розмірі 5% починає діяти з 01.12.2024 року для широкого спектру доходів фізичних осіб: заробітної плати, винагород за гіг-контрактами, доходів з банківських депозитів, оренди нерухомості, дивідендів, виграшів та інших доходів.

Особлива увага приділяється фізичним особам-підприємцям (ФОП) та юридичним особам, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Хоча початкові положення Закону передбачали запровадження військового збору для ФОП на єдиному податку та юридичних осіб 3 групи на єдиному податку вже з 1 жовтня 2024 року, подальші законодавчі ініціативи уточнили цей момент. Зокрема, 4 грудня 2024 року Верховною Радою України був проголосований законопроект №9319, яким передбачено запровадження військового збору для всіх суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2025 року.

Детальніше про ставки військового збору для ФОП:

• Для платників єдиного податку першої другої та четвертої груп (1, 2 та 4 груп) військовий збір становитиме збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн., згідно із Законом №4059-ІХ «Про державний бюджет України на 2025 рік»). Відповідно, військовий збір 800 грн на місяць – сплата здійснюється авансовий внесок не пізніше 20 числа (включно) поточного року.
• Платники єдиного податку 3 групи та Юрособи 3 групи – 1% від доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Податкового кодексу України (від того ж доходу, який визначається для сплати єдиного податку). Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів граничного терміну подання квартальної звітності.

Відображається військовий збір у складі податкової декларації з єдиного податку. Важливо зазначити, що військові облігації для фізичних осіб і далі не оподатковуватимуться ПДФО та не входять до збору для фізичних осіб, що є стимулом для підтримки оборони. Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур залишається на рівні 1,5%. Ці зміни вимагають від платників податків ретельного перегляду своїх облікових та податкових процесів.

Зміни для платників акцизного податку

Зміни до Податкового кодексу України щодо акцизного податку мають значний вплив на виробників та імпортерів підакцизних товарів. Нововведення може бути включати коригування ставок акцизного податку на окремі групи товарів (наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо) з метою збільшення бюджетних надходжень.
Крім того, може бути посилено вимоги до адміністрування акцизного податку, включаючи механізми електронного обліку обігу підакцизних товарів. Це покликано зменшити обсяги тіньового ринку та забезпечити повне та своєчасне надходження податків до бюджету. Для платників акцизного податку це означатиме необхідність адаптації своїх систем обліку та звітності до нових вимог, що може бути потребувати додаткових інвестицій у програмне забезпечення та навчання персоналу.

Пільги з ПДВ та ЄСВ: що залишилось, а що скасовано

Питання податкових пільг завжди є чутливим, оскільки вони впливають на конкурентоспроможність окремих галузей та секторів економіки. Податкові зміни 2025 року переглянули деякі існуючі пільги з ПДВ та ЄСВ.
Закон про внесення змін до податкового кодексу України скасував деякі винятки та спеціальні режими, які раніше діяли для певних категорій суб’єктів. Проте, важливо зазначити, що базові принципи звільнення від оподаткування певних операцій з податку на додану вартість (ПДВ), особливо для соціально важливих товарів та послуг, можуть бути збережені.

Щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), зміни можуть стосуватися уточнення бази нарахування або категорій платників. Наприклад, для ФОПів, зокрема тих, які провадять незалежну професійну діяльність, питання ЄСВ за себе залишається актуальним. Важливо буде відстежувати детальні роз’яснення Державної податкової служби України щодо застосування нових норм, адже некоректне розуміння призвести до податкового зобов’язання та штрафів.

Трансфертне ціноутворення: нові умови, критерії та штрафи

У сфері трансфертного ціноутворення (ТЦО) також очікуються суттєві зміни, спрямовані на посилення контролю за ціноутворенням у контрольованих операціях між пов’язаними особами. Ці податкові зміни 2025 року відображають світові тенденції у боротьбі з ухиленням від оподаткування та перерозподілом прибутку.

Щодо особливостей ТЦО, можуть бути переглянуті критерії визнання операцій контрольованими, що розширить коло суб’єктів, які підпадають під ці правила. Також можуть бути введено нові вимоги до документації з ТЦО, включаючи мастер-файл та локальний файл, відповідно до рекомендацій ОЕСР.

Зрозуміло, посилення контролю супроводжується і збільшенням штрафів за порушення правил трансфертного ціноутворення, що може мати значні фінансові наслідки для міжнародних груп компаній, що працюють в Україні. Платникам податків слід приділити особливу увагу оновленню своїх політик та процедур у сфері ТЦО.

Зростання податків: скільки держава планує отримати і куди спрямують нові податкові надходження

Основна мета основних податкових змін – це, безсумнівно, збільшення доходної частини державного бюджету. За оцінками Міністерства фінансів України, нові податкові зміни можуть принести значні додаткові надходження, які вимірюються десятками мільярдів гривень за рік.

Ці кошти є критично важливими для забезпечення оборони держави в період дії воєнного стану, фінансування соціальних програм, відновлення інфраструктури та підтримки економіки. Зокрема, додаткові надходження від військового збору будуть спрямовані безпосередньо на потреби Збройних Сил України та інших силових структур. Збільшення податку на прибуток банків та авансових платежів з акцизу та прибутку також покликане забезпечити стабільне фінансування пріоритетних державних видатків. Це прояв фіскальної мобілізації, необхідної в умовах виживання.

Чи можливе поповнення бюджету без підвищення податкового навантаження

Питання поповнення бюджету є складним, особливо в умовах війни. Хоча підвищення податкового навантаження є прямим і швидким способом збільшення доходів, існують й інші шляхи, які можуть бути розглянуті:

• Деолігархізація та боротьба з корупцією: Ефективна боротьба з тіньовою економікою та корупційними схемами може бути принести значні додаткові надходження до бюджету без підвищення ставок. Це включає ліквідацію монополій, прозорість у державних закупівлях та ефективне стягнення податків з великого бізнесу.
• Дерегуляція та спрощення умов ведення бізнесу: Створення максимально сприятливого бізнес-клімату стимулюватиме зростання економіки, залучення інвестицій та створення нових робочих місць, що, в свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень. Спрощення процедур реєстрації, ліцензування та отримання дозволів знижує адміністративний тиск.
• Ефективне управління державним майном: Оптимізація роботи державних підприємств, прозора приватизація неефективних активів та ліквідація корупційних схем у державному секторі може генерувати значні доходи.
• Стимулювання експорту та залучення інвестицій: Активна підтримка експортно-орієнтованих галузей та створення привабливих умов для іноземних інвестицій сприятиме економічному зростанню та, як наслідок, збільшенню податкової бази.
• Цифровізація податкової системи: Подальша цифровізація та автоматизація процесів адміністрування податків може зменшити кількість ухилень, підвищити прозорість та ефективність збору податків. Це також зменшує людський фактор у взаємодії платників податків з контролюючими органами.
• Зміни у податковій звітності: Запровадження щомісячної звітності для податкових агентів з ПДФО та військового збору у розмірі протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а також щомісячне інформування про дату прийому на роботу або звільнення фізичних осіб, посилює контроль та дисциплінує платників податків. Щомісячна звітність для нотаріусів також є кроком у цьому напрямку.

Висновок

Основні податкові зміни 2025 року відображають прагнення України адаптувати свою фіскальну політику до викликів воєнного стану та забезпечити збалансованість бюджетних надходжень. Ці зміни стосуються широкого кола платників податків, включаючи ФОП, юридичних осіб, фінансові установи та благодійні організації. Важливо, щоб бізнес та громадяни уважно вивчили нові норми та своєчасно адаптувалися до них, щоб уникнути податкового зобов’язання та штрафів.

Незважаючи на складність ситуації, прийняті законодавчі акти є важливим кроком на шляху до відновлення та розвитку України. Вони покликані забезпечити стабільне фінансування державних потреб, зміцнити обороноздатність країни та закласти фундамент для подальшого економічного зростання відповідно до стандартів Європейського союзу. Це шлях до зміцнення фінансової стабільності та прозорості, який, попри виклики, є необхідним для майбутнього держави.