У рамках проєкту “Євроінтеграційна кампанія для швидкої переорієнтації бізнесу”, який спрямовано на допомогу українським підприємцям переорієнтуватися на європейські ринки, аналітиками Центру міжнародного співробітництва Спілки українських підприємців було проведено опитування серед членів комітетів СУП щодо їхнього бачення потенціалу та викликів євроінтеграції.
Учасники опитування поділилися з нашими аналітиками найбільш актуальними проблемами, які виявилися поширеними для бізнесу в різних галузях економіки – від агропродовольчої сфери до сектору інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також власним баченням щодо шляхів їхнього вирішення.
Так, члени комітетів СУП звернули увагу Центру міжнародного співробітництва Спілки на наступні проблеми, які, зокрема, ускладнюють переорієнтацію українського бізнесу на євроінтеграційний шлях:
Недостатність фінансових ресурсів
Багато підприємців звертають увагу на те, що як і ефективне та безперебійне ведення господарської діяльності в Україні, так і необхідність імплементації стандартів Євросоюзу у веденні такої діяльності для підвищення власної конкурентоспроможності на ринках ЄС, потребує значних капіталовкладень, для яких у великої когорти підприємців – у першу чергу, МСБ, не вистачає фінансової спроможності. Мова йде як про недостатність власних обігових коштів, так і недоступність наявних фінансових інструментів залучення кредитних коштів. Серед фінансових проблем підприємці також звертають увагу на низьку маржинальність бізнесу та затримки платежів з боку контрагентів.
Зокрема, учасники комітету з питань транспорту та логістики СУП звертали увагу на відсутність дієвих фінансових інструментів для оновлення власних автопарків перевізниками. Зі свого боку, учасники комітету охорони здоров’я наголосили на проблематиці великих капіталовкладень у кодування лікарських засобів, а учасники комітету з питань небанківського фінансового сектору акцентували увагу на високих витратах на забезпечення відповідності вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності.
Нормативна зарегульованість
Наявність великої кількості інструментів державного регулювання негативно впливає на ведення бізнесу в Україні суб’єктами господарювання та їх виходу на ринок. Процедури отримання документів дозвільного характеру потребують великих часових та фінансових витрат суб’єктів господарювання, містять корупційні ризики та створюють додаткове адміністративне навантаження на бізнес.
Так, учасники комітету з питань транспорту та логістики звертають увагу на необхідність спрощення документального оформлення перевезень, а учасники комітету з питань будівництва та архітектури наголошують на тому, що задля зменшення адміністративного навантаження на суб’єктів господарювання варто повністю перевести контакти з чиновниками щодо надання ними адміністративних послуг в електронний формат. У свою чергу учасники комітету з питань небанківського фінансового сектору наголосили на збільшенні звітності.
Недосконалість системи оподаткування
Система оподаткування в Україні є одним із найболючіших питань для українського бізнесу, яке охоплює цілий перелік негативних факторів, як-то: недосконалість та непередбачуваність податкового законодавства як такого, тиск з боку податкових органів, нерівне податкове навантаження для прибуткових та збиткових компаній (наразі загальне податкове навантаження для прибуткових компаній складає 30%, а збиткових – 2-3%), а також проблеми з реєстрацією податкових накладних та бюджетним відшкодуванням ПДВ. Усі ці виклики для ведення бізнесу в Україні так чи інакше лунають від підприємців як представників найрізноманітніших галузей економіки.
Зокрема, комітет з транспорту та логістики бачить недосконалість податкового законодавства як одну із найбільших проблем у діяльності бізнесу у відповідній сфері, комітет з інформаційно-комунікаційних технологій розглядає надмірне податкове навантаження на галузь як один із найбільших бар’єрів для розвитку ринку телекомунікаційних послуг в Україні, а виробники, в тому числі учасники агропродовольчого комітету найбільше звертають увагу на проблеми з реєстрацією податкових накладних. Окрім цього, комітет з інформаційно-комунікаційних технологій наголошує на необхідності пришвидшення наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, зокрема, з Директивою Ради 2006/112/ЄС «Про спільну систему податку на додану вартість» (далі – Директива 112) в частині забезпечення права національним операторам електронних комунікацій на податковий кредит з ПДВ якщо товари та послуги використовуються в операціях, пов’язаних з господарською діяльністю, місце постачання яких визнається за межами держави-члена ЄС, за умови, що платник мав би право на податковий кредит з ПДВ, якби така діяльність здійснювалася на території держави-члена ЄС.
Відсутність механізму реалізації інституту персональної відповідальності посадовців
Одна із вагомих проблем – це також відсутність реального механізму забезпечення персональної відповідальності посадовців, які своїми неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю спричиняють збитки суб’єктам господарювання або тимчасове призупинення діяльності бізнесу, яке несе за собою упущену вигоду.
“Сліпе” копіювання положень директив ЄС
Учасники комітетів Спілки також справедливо звертають увагу на такий негативний фактор як розробка законодавства, яке імплементує релевантні положення acquis ЄС, методом “сліпого” копіювання таких положень без урахування реалій українського бізнес-середовища, ринку та думки бізнесу як такої. На цьому, зокрема, наголошували представники комітету з питань небанківського фінансового сектору. Тут також варто окремо наголосити, що вагомою проблемою для українського бізнесу є відсутність адекватних перехідних періодів для переорієнтації на нові законодавчі вимоги. Бізнес не встигає підлаштуватися під нові реалії, зокрема – у воєнний період, і це негативно впливає на його функціонування на ринку.
Що варто зробити українському уряду вже зараз?
Спілка українських підприємців пропонує вирішувати проблеми у сфері оподаткування, зарегульованості, персональної відповідальності посадовців та ефективної імплементації acquis ЄС наступним чином:
1. Податкова реформа:
- Зменшення дискрецій в оподаткуванні та податкових привілеїв.
- Зменшення витрат бізнесу на ведення податкового обліку та сплату податків.
- Спрощення процедур адміністрування податків, зменшення кількості декларацій, форм та звітів, які потрібно подавати, створення більш прозорих та доступних електронних платформ для їх подання.
- Запровадження презумпції невинуватості платника податків та удосконалення механізму блокування податкових накладних, прибрати поняття “ризиковий платник податків”.
- Запровадження персональної відповідальності посадових осіб податкових служб.
2. Тотальна дерегуляція:
- Відміна неефективного регулювання, прийняття регуляторних актів з вичерпним переліком вимог. Прибирання двозначності трактування норм.
- Переведення всіх регуляторних процедур в онлайн процедури з можливістю отримання дозвільних документів (ліцензії, сертифікати, дозволи та ін.) в електронному вигляді та з використанням даних заявника, які вже наявні в державних реєстрах.
3. Невідворотність покарання чиновників за тиск на підприємців
- Законодавство повинно передбачати суворі кримінальні покарання за корупцію та недобросовісну поведінку чиновників, що дозволить створити ефективнішу систему запобігання таких дій. Встановити більш жорсткі санкції за корупційні дії, включаючи штрафи, позбавлення посади та покарання згідно з кримінальним законодавством.
- Забезпечити прозорість управління. Наприклад, оприлюднювати інформацію про роботу державних органів та результати їх діяльності.
- Встановити систему електронного управління. Застосування сучасних інформаційних технологій може сприяти зменшенню можливості корупції та забезпечити швидке та ефективне прийняття рішень.
- Забезпечити відповідність кандидатів на посади в органах влади та контрольних органах вимогам до майнового стану, морально-етичних якостей та кваліфікації.
- Розширити можливості громадського контролю та залучення громадськості до процесу контролю посадових осіб різних ланок. Наприклад, забезпечити доступ до інформації про майновий стан та доходи посадовців та членів їх сімей.
- Забезпечити встановлення та дотримання механізмів ефективного контролю та відповідності законодавства, включаючи аудит та перевірки відповідних органів.
4. Врахування думки бізнесу під час прийняття євроінтеграційних законів:
- Включення представників бізнес-спільнот до складу робочих груп та комісій, які займаються розробкою законодавства. Таке залучення допоможе покращити якість законодавства та забезпечити більш ефективне виконання законів у практиці.
- Надання перехідних періодів задля забезпечення можливості бізнесу адаптуватися до нових реалій.
- Погоджувати проєкти нормативно-правових актів з бізнес-спільнотою.