07 грудня 2017 року Верховна Рада України з порушенням ряду норм Закону України «Про регламент Верховної Ради України» (надалі – Регламент ВРУ) прийняла в цілому проекту закону від 14.11.2017 року № 6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (надалі – законопроект), який фактично визначає, що з 1 березня 2018 року при експорті ріпаку, соняшнику та сої, експортер не матиме права на відшкодування ПДВ.
Така норма внесена поправкою № 180, що передбачає: «З 01.03.2018 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД». Отже, при експорті ріпаку, соняшнику та сої виробник буде зобов’язаний відносити податковий кредит з ПДВ на витрати, а при продажу всередині країни буде покривати їх за рахунок отриманих від покупця податкових зобов’язань з ПДВ.
Ця норма протирічить частині першій статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість, що не передбачає обмеження права певних категорій суб’єктів господарювання на відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій.
Фактичне зниження експортного потенціалу для зазначених культур, а також враховуючи той факт, що озимі вже засіяні і сільгоспвиробники не мають можливості відкоригувати сівозміну, Поправка № 180 негативно відобразиться на фінансовому стані українських аграріїв.
З огляду на вищевикладене та на те, що проект закону від 14.11.2017 року № 6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було прийнято:
- з суттєвим порушенням норм чинного законодавства;
- внесені зміни до Податкового кодексу України без внесення змін до інших законів України;
- значна кількість поправок були ухвалені без надання економічного обґрунтування та без належного попереднього обговорення з профільними відомствами, бізнес-асоціаціями, громадськістю.
Спілка звернулася до керівництва держави з проханням провести повторне друге читання законопроекту.
