У світлі нинішньої ситуації, де увага спрямована лише на проблеми польських фермерів, провідні українські і польські бізнес-асоціації наголошують на необхідності розгляду фактів та цифр, а не емоцій. Блокада кордону шкодить не лише українській економіці, але й стосункам між країнами та репутації Польщі як надійного партнера.
Блокування кордону є незаконним і прямо шкодить українській економіці та загрожує національній безпеці. Україна, захищаючи європейські цінності та стійкість, вимагає негайного розблокування кордону для вільного руху вантажів.
Катерина Глазкова, Виконавча директорка Спілки українських підприємців запропонувала опиратися на раціональну складову цього надуманого конфлікту і подивитись на факти та цифри:.
“За площею земельних ресурсів, Україна є великою аграрною державою, але наразі 30% земель знаходиться під окупацією або непридатна для використання через замінуванні і бойові дії. Тим не менш, минулого року українські аграрії сплатили 2 мільярди євро податків. Блокування вантажів для України – майже катастрофа, оскільки страждає вся економіка. Пропуск війських та гуманітарних вантажів не є переконливим аргументом, адже для воюючої країни важливо вчасно отримувати сировину та комплектуючі для виробництва, у тому числі оборонних підприємств. Податки українських компаній – єдине джерело фінансування армії, що захищає як українців, так і європейців.
Безперебійний імпорт зерна з Росії до Польщі та імпорт азотних добрив є серйозними проблемами, які потрібно вирішувати. Україна вимагає негайного накладення санкцій ЄС на російське зерно та азотні добрива, які безперешкодно імпортуються до Польщі, підкреслюючи їх значення для економіки та безпеки”.
Польща виграє від торгівлі з Україною, оскільки експорт до неї вдвічі перевищує імпорт. Україна є для Польщі найбільш вигідним партнером за межами ЄС, займаючи перше місце серед країн з обсягом експорту, що становить важливий фактор для польської економіки.
“До війни польсько-українська торгівля склала 10,7 млдрд.євро, з них 6,4 млдрд.євро це експорт Польщі до України,
2022 – 17,44 млдрд.євро, з яких експорт Польщі – 10,2 млдр.євро,
2023 – 16 млдрд.євро, 11,5 млрд.євро – польський експорт,
Позитивне сальдо Польщі в торгових відносинах з Україною досягло історичного рекорду, і це потрібно враховувати”.
Даріуш Шимчиха, Перший віце-президент Польсько української господарчої палати (Польща): “Сьогодні ми не можемо працювати на хвилі емоцій, ключове – пояснити, як формуються ціни на аграрних ринках, які визначаються на світових біржах. З минулого року діє повна заборона імпорту українського зерна, ціни на нього впали на 30%. Парадокс полягає в тому, що значна частина обсягу продажу російського зерна на світових ринках припадає на крадіжки українського зерна. У 2023 році трохи більше понад 6 000 російських зернових”.
Учасники зустрічі наголосили на тому, щоб російське зерно та азотні добрива, які активно ввозяться в Польщу, – мають підпасти під санкції. Станом на липень 2023 року Росія найбільший експортер азотних добрив до Польщі.
Яцек Пєхота, Президент Польсько української господарчої палати (Польща) продовжив заданий тон раціоналості і розклав цифри про шкоду економіці.
“Ми звертаємося до бізнес-організацій з проханням зробити голос підприємців сильнішим. Вже 25 листопада 2023 року в позиційному документі Польсько-української господарчої палати ми писали, що блокада кордону служить Росії. Ми розуміємо дуже складне становище фермерів, але протест у форматі блокади кордону, – неприйнятний. Блокування кордону означає драматичні економічні втрати”.
Анджей Рудка, Радник правління Конфедерації Левіатан (Польща) зазначив, що
“Вже зараз контракти між польськими та українськими партнерами призупиняються і розриваються, що призводить до високого ступеня невизначеності в економічних відносинах. Перекриваючи кордон ми усуваємо себе від майбутніх процесів, пов’язаних, зокрема, з відновленням України. Польща могла б стати хабом для Європейського Союзу, але, на жаль, нинішня ситуація віддаляє нас від співпраці та формування позитивних двосторонніх відносин”.
Маркіян Мальський, д.ю.н., адвокат, партнер «Коханський та партнери» наголошував на юридичній складовій блокуванні кордонів і оцінки наслідків з правової точки зору. Проведення мирного зібрання та блокування доріг, мостів і кордонів – різні події. Хоча право на зібрання гарантоване конституцією, воно може бути обмежене законом. Потерпілі компанії будуть вимушені звертатися до судів для отримання компенсації за завдані збитки, як від організаторів блокад, так і від місцевих органів самоврядування, які не діють на користь бізнесу.
Мацей Вронський, президент Асоціації транспорту і логістики Польщі, підкреслив, що їх асоціація виступає проти блокади кордону, хочаз розумінням ставляться до ситуації. У Польщі 105 000 підприємців здійснюють автомобільні перевезення. У блокаді беруть участь лише місцеві компанії з прикордонних з Україною воєводств.
“Польські перевізники виконували 25% перевезень між Польщею та Україною, у 2023 році цей показник впав на 5%. “ Також було зазначено, що польсько-український кордон, є одночасно кордоном Європейського Союзу і про що не слід не слід забувати.
За результатами прес-конференції Спілка українських підприємців, Конфедерація Lewiatan, Польсько-українська господарча палата висунули спільні вимоги:
- Негайно розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні. Забезпечити безперешкодний рух вантажів в обидва боки. Так само гарантувати вільний рух вантажів по всіх ключових автомагістралях, залізничних маршрутів.
- Створити тристоронню платформу між Польщею, Україною та ЄС для вирішення поточної ситуації та напрацювання спільних кроків на випередження. З урахуванням інтересів як України, так і Польщі, і головне з дотримання цінностей ЄС. Така платформа вже запропонована нашим прем’єр-міністром на рівні урядовців, ми пропонуємо створити аналогічну платформу на рівні провідних бізнес-асоціацій.
- Накладення санкцій з боку ЄС на експорт з росії зерна, агропродукції і азотних добрив. Адже все, що відбувається наразі вигідно лише одній людині – Путіну.
Отож, важливо негайно прийняти конструктивні заходи для відновлення вільного руху вантажів та забезпечення стабільності у регіоні.