Україно-польські економічні відносини відіграють значну роль у контексті євроінтеграції України. Між Україною та Польщею вже існує міцний фундамент економічних зв’язків.
Польща є одним із найважливіших торгових партнерів України, з двостороннім обсягом торгівлі, який сягає мільярд євро щороку.
16 травня у Варшаві відбувся круглий стіл на тему: “Синергія або конкуренція в україно-польських економічних відносинах напередодні вступу України до ЄС та роль бізнес-асоціацій у цьому процесі”.
Захід у столиці Польщі зібрав представників ключових бізнес-асоціацій обох країн та міжнародних організацій, провідних представників українського та польського бізнесу і журналістів.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що синергія та співпраця між Україною та Польщею є безальтернативно взаємовигідною, і саме допомога польської сторони є ключовим факторами для успішного вступу України до ЄС та відбудови нашої країни після війни.
Польща, маючи досвід успішної євроінтеграції, готова поділитися знаннями та ресурсами, щоб допомогти Україні подолати виклики та досягти своїх цілей. Важливо підкреслити, що конкуренція між країнами також буде присутня, адже інтеграція в ЄС відкриває нові можливості для бізнесу, але й веде до жорсткої конкуренції на ринку.
Мачей Вітуцки, президент Konfederacja Lewiatan зазначив, що для поляків та європейців дуже важливим є не піддаватися власним страхам.
“Конкуренція буде! Проблема із зерном це ще маленька проблема порівняно з тим, що чекає на Україну при інтеграції на європейські ринки. Не варто плекати зайвих ілюзій, що ми не будемо конкурувати. Але важливо не вестися на пропаганду! Україна критично важлива для Європи, як стратегічно, так і технологічно. Важливим питанням є відбудова інституцій. Ми готові повністю підтримувати інституційні реформи, щоб не повторити “турецький синдром”.
Слід ділити очікування на етапи. Найважливішим буде не подолання конкуренції, а комунікація з країнами ЄС. Наприклад, коли Німеччина, Франція, Італія та інші країни зрозуміють, яку конкуренцію складає їм Україна в технологічних, військових, авіа та інших галузях — це буде дуже значним викликом. Цей виклик неодмінно чекає нас попереду.
Завдяки бізнес-асоціаціям голос України чують, але зміни мають бути не надто радикальними”, — зауважив Мачей.
“Сила держави, перш за все залежить від економічної спроможності, тому варто змінювати економіку України. Варто імплементувати правильні речі, а не просто говорити і обіцяти. Слід об’єднувати торгівельні кордони та спільно працювати, створюючи більш еластичні умови для інтеграції бізнесу. Польща може стати технічним, енергетичним і логістичним хабом, який здатен ефективно будувати мости між Україною та ЄС. Український бізнес у Польщі стрімко розвивається: 8 тисяч підприємств та понад 50 тисяч ФОПів! Це свідчить про працьовитість та підприємливість українців”, — вважає Даріуш Шимчиха, віце-президент Польсько-Української Господарчої Палати.
За рік до повномасштабного вторгнення товарообіг між Польщею та Україною становив 48 млрд злотих, при чому Польща більше експортувала — на 28,6 млрд злотих. У 2022 році, попри повномасштабну війну, торгівля між Польщею та Україною сягнула рекордних 73,5 млрд злотих, з яких 45.5 млрд — экспорт поляків. Тобто за рік позитивне сальдо торгівлі виросло майже удвічі.
Проте 2023 став роком викликів у наших стосунках з сусідами, через численні блокуванням кордонів полськими перевізникми та аграріями.
“2022 рік став роком синергії, а 2023 — жорсткої конкуренції. Експорт з України значно скоротився: на 53% порівняно з попереднім роком. Імпорт також зазнав падіння: на 64%. Це величезні втрати, які обчислюються мільярдами євро для обох сторін.
Натомість економіки Румунії та Угорщини продемонстрували значне зростання. Це свідчить про те, що вони зуміли краще скористатися поточними умовами та перерозподілити потоки товарів та послуг.
Цей контраст чітко проілюстрував, хто від цього виграв, а хто програв”, — зазначив Віктор Коптєнков, співвласник «D`art Logistiс».
Присутні на зустрічі спікери-представники СІPE відзначили прогрес України, і зокрема висловили думку, що саме польський приклад може бути максимально релевантним для українців на їх шляху до ЄС.
“СІРЕ зосереджений на підтримці демократії та ринкових реформ. Україна має демократичне майбутнє, саме тому ми інвестуємо в ресурси, але є багато викликів: потрібно враховувати особливості ринку. Це питання призми, через яку ми дивимось на задачу. Бізнес-асоціації можуть відіграти важливу роль у відновленні доброчесного партнерства та створенні демократичного майбутнього, — вважає Абдулвахаб Алкебсі, Керуючий директор програм в CIPE.
“Україна рішуче йде шляхом покращення бізнес-середовища! Це не просто слова — це реальні кроки, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, адже саме він є рушієм економіки, а не олігархи. На шляху до євроінтеграції Україна може багато чого запозичити у польського досвіду. Польські підприємства — це цінне джерело знань та практик, які допоможуть українському бізнесу стати ще сильнішим.
Водночас Польща може використовувати ресурси України, щоб відкрити нові можливості для розвитку. Співпраця на основі взаємної вигоди — це запорука успіху для обох країн, — заявив під час круглого столу Браян Лі, Програмний директор CIPE, Східна Європа.
“Важливою є відкрита комунікація з польською стороною та синергія на ринку консультацій. На шляху до вступу в ЄС Україна має враховувати деталі існуючих стандартів та правил, а також бути готовою до жорсткої конкуренції. Основними чинниками взаємодії мають бути стабільна економіка та спільні цінності: свобода, рівність, демократія та верховенство права, що лежать в основі ЄС. Україна має продемонструвати щиру прихильність цим принципам.” — зазначив Томаш Качинський, Партнер, співкерівник практики наук про життя в юридичній фірмі «Rymarz Zdort Maruta»
“Я переконана, що сам факт нашої дискусії — це вже велика цінність. Спілка постійно працює над створенням позитивних наративів про українських підприємців, які мають нульову толерантність до корупції, продовжують працювати в Україні під час війни, і одночасно виходити на нові ринки. Найближчим часом плануємо багато працювати над створенням позитивного іміджу українського підприємця та побудовою довіри між українським та польським бізнесом. Конкуренція була є і буде завжди, але головне, щоб вона була чесною та відбулася в рамках закону. Ключовим фактором є довіра, а вона формується на основі реальних дій!” — зазначила Катерина Глазкова, Виконавча директорка СУП.