Експерти: Уряди Польщі та України мають узгодити правові норми та стандарти міжнародних перевезень, щоб зняти напруження у цій сфері
Напруження між Польщею та Україною у сфері міжнародних перевезень може тривати навіть 10 років, якщо не запроваджувати стандарти Євросоюзу, використовуючи досвід євроінтеграції Польщі. Про це говорили польські та українські експерти та учасники ринку перевезень під час круглого столу, присвяченому проблемам ринку перевезень, організованому у Варшаві 10 жовтня Спілкою українських підприємців.
«Якщо імплементація європейського законодавства в Україні в галузі транспорту йтиме нинішніми темпами, то реформа триватиме 10-14 років»,
– зазначила Марта Кіндрись керівник Центру міжнародного співробітництва Спілки українських підприємців (СУП).
Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова зазначила:
«Ми не можемо чекати 10 років, мусимо залучити бізнес спільноти Польщі та України, напрацювати пропозиції та передати урядам двох країн. СУП готовий долучитися до опрацювання цих ініціатив».
Зі свого боку експерт Центру східних досліджень Конрад Поплавський підкреслив, що на початку повномасштабної війни Росії проти України на ринку міжнародних перевезень між Україною та ЄС відбулась лібералізація, відкриття ринків ЄС для українських перевізників.
«У звичайних умовах така лібералізація (з країною-кандидатом – ред.) відбувається дуже повільно, є перехідні етапи, що дозволяють усім учасникам ринку пристосуватися до нових умов. Але на початку війни зміни відбулися дуже швидко. Тепер, коли ми бачимо, що війна є довготривалою, треба опрацьовувати нові механізми підтримки України з урахуванням інтересів Польщі. Мусимо визнати, що обидві держави не були готові до цих змін: з польської сторони не було достатнього контролю перевезень і ми до кінця не знаємо, чи дійсно українські перевізники порушували правові норми, а коли немає інформації, з’являються плітки та спекуляції».
Мацей Вронський, президент Асоціації роботодавців транспорту та логістики Польщі, звернув увагу на зниження темпів економічного росту в ЄС на 2-3% та відповідно зменшення попиту на перевезення, що є дуже чутливим для переважної більшості польських перевізників.
«Конкуренція дуже висока, Польща має 105 тис. перевізників, з яких лише 400 – великі фірми, решта – мікропідприємства, для яких кожна зміна ринкового балансу, зниження попиту може становити загрозу їх існуванню. Але часто цю системну проблему не помічають на противагу питанням конкуренції з українськими перевізниками. З іншого боку, зростання торговельних оборотів між Польщею та Україною дає працю також і польським перевізникам».
Водночас М.Вронський ініціює створення рівних умов функціонування на ринку для польських та українських перевізників: це стосується і черг на кордоні, і умов праці для водії, і навіть штрафів на дорогах, бо все це впливає на собівартість послуг і спричинює напруження між польськими та українським перевізниками. За його словами, уряди Польщі та України мають на двосторонніх основі випрацювати механізми контролю та нагляду.
М. Вронський переконаний, що швидке впровадження стандартів ЄС в Україні в сфері транспорту дозволять зняти більшість існуючих нині проблем між перевізниками двох країн.
Віктор Коптєнков, співзасновник компанії-перевізника D’Art Logistic Ukraine, яка працює на польському та українському ринках, зупинився на питаннях щодо необхідності уніфікації стандартів роботи перевізників, питаннях ціноутворення та звітності. Наприклад, за його словами, Україна вже відмовилась від паперового документообігу, ввела електронні накладні, тоді як в Польщі доводиться заповнювати «безліч паперів». Водночас бізнесмен вважає, що досвід Польщі з впровадження європейських норм, зокрема і використання системи моніторингу перевезень SENT, наблизить Україну до митного союзу, прискорить виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС у цій сфері.
Анджей Рудка, радник правління Конфедерації Lewiatan, керівник групи з питань співпраці з Україною, експерт з питань конкурентоспроможності економіки ЄС наголосив:
«Ми розуміємо, в яких складних умовах перебуває Україна, але закликаємо українську сторону прискорити зміни, потрібні для вступу до ЄС. Без цього переговори будуть просуватися повільно. Відбулося раптове відкриття спільних ринків ЄС в різних сферах, практично беззастережно, і ми зараз входимо в період переговорів, який триватиме кілька років. Якщо переговори затягнуться, чи збереже ЄС цей пільговий режим для України? Існує небезпека, що ці преференції будуть скасовані, і українська сторона повинна це усвідомлювати. Ми повинні разом з українськими партнерами на європейському ринку досягати спільних цілей, а не чинити опір трансформаціям».
Довідка: з 1 листопада 2024 року Польща має намір запровадити зміни, згідно з якими система моніторингу SENT повинна бути обов’язковою для всіх перевізників товарів територією цієї країни, в тому числі з країн, що не входять до ЄС. Це нововведення має урегулювати чинні проблеми на ринку, про що з посиланням на урядовців Польщі неодноразово писали ЗМІ.
Водночас угода між ЄС та Україною щодо лібералізації міжнародних перевезень, згідно з якою українські перевізники не мусять отримувати відповідні дозволи, продовжена до червня 2025 року. В угоді є поправка, що дозволяє призупинити дію угоди на територію одної з держав-членів ЄС, якщо внаслідок її дії виникне ситуація, що загрожуватиме безпеці цієї країни (ця поправка є важливою для Польщі).
Проект реалізується за підтримки CIPE. Партнером заходу є юридична фірма Rymarz Zdort Maruta.