12 березня відбулася масштабна зустріч між Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом та представниками підприємницької спільноти. Захід зібрав понад 500 представників бізнесу, з яких 150 були учасниками Спілки українських підприємців (СУП).
У своїх виступах Петро Порошенко та Володимир Гройсман зосередилися на актуальних законодавчих ініціативах та вже впроваджених реформах, а також на тих питаннях, що активно обговорюються в бізнес-середовищі.
Під час зустрічі Президент України Петро Порошенко урочисто підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Прийняття цього закону Спілка українських підприємців активно підтримувала, надаючи свої пропозиції до другого читання. Цей акт покликаний значно поліпшити умови функціонування ТОВ та ТДВ, а також створити привабливу альтернативу для багатьох підприємств, які наразі існують у надмірно обтяжливій організаційно-правовій формі акціонерних товариств.
Крім того, Президент підписав та передав до Верховної Ради законопроєкт «Про валюту». Очікується, що цей документ спростить зовнішньоекономічну діяльність та забезпечить більш прозорі умови для інвесторів.
У свою чергу, Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП, акцентувала увагу на головних пропозиціях та вимогах українського бізнесу. Зокрема, вона висловила глибоку стурбованість СУП щодо скасування обмежень на право проведення перевірок для інспекторів Держпраці.
«Спілка українських підприємців підтримує концепцію ризико-орієнтованого підходу в системі контролю. Однак ми переконані, що надання контролерам необмежених повноважень та здійснення “раптових” перевірок інспекторами праці створює суттєві корупційні ризики і може мати зворотний ефект, спонукаючи підприємців повністю перейти в “тінь”», – підкреслила Катерина Глазкова.
У контексті створення Національного бюро фінансової безпеки, пані Катерина озвучила кілька концептуальних пропозицій Спілки до тексту законопроєкту, які будуть передані голові комітету з питань податкової та митної політики ВР Ніні Южаніній. Вона також наголосила, що СУП виступає «за формування нової структури, яка буде єдиною, займатиметься виключно питаннями економічних злочинів та працюватиме без практики “наведення страху” на бізнес».
Найбільш резонансним та актуальним питанням на зустрічі стала обговорювана нова модель оподаткування – заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Спілка українських підприємців підкреслила, що законопроєкт про ПнВК є найбільш очікуваною реформою для всього українського бізнесу.
«Законопроєкт про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал розроблений надзвичайно ретельно. Жоден інший законопроєкт у податковій сфері, мабуть, не може зрівнятися з ним за кількістю проведених обговорень, узгоджень, економічних розрахунків, робочих зустрічей та заходів», – констатувала Катерина Глазкова.
Виконавчий директор ще раз нагадала, що з прийняттям цього законопроєкту податкова система стане прозорішою, зручнішою та усуне можливості для маніпуляцій. У найближчій перспективі впровадження податку сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату, забезпечить додатковий ріст ВВП мінімум на 1,5%-2% та протидіятиме відтоку капіталу з країни.
Президент запевнив у своїй підтримці даного законопроєкту, проте зазначив про необхідність залучення зовнішньої експертної оцінки щодо розрахунків можливих втрат бюджету. СУП наполягла на якнайшвидшому поданні законопроєкту на розгляд до Верховної Ради, адже він мав бути прийнятий не пізніше 1 липня для того, щоб нова податкова система запрацювала вже з 1 січня 2019 року.
«Впровадження податку на виведений капітал – це одна з тих реформ, яку пропонує та готова відстоювати реальний бізнес в Україні. Ця ініціатива однаково важлива як для малих та середніх підприємств, які прагнуть збільшувати свої виробничі потужності, так і для великих корпорацій, що готові інвестувати в Україну та посилити тут свої позиції», – резюмувала Катерина Глазкова.
За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості: протягом тижня мають бути надані коментарі до законопроєкту про податок на виведений капітал. Президент встановив термін для Міністерства фінансів України – до кінця цього тижня оновити розрахунки економічної моделі цього податку, а також надав можливість усім зацікавленим сторонам подати свої пропозиції до проєкту.
