Тарас Вервега є одним із співзасновників Спілки українських підприємців. Більше 20 років Тарас займався розвитком європейського та американського напрямків бізнесу SoftServe. Бере активну участь у розвитку ІТ-індустрії України, співпрацюючи з європейськими та американськими організаціями в напрямку промоції технологічного та інноваційного потенціалу України у світі. Засновник і голова Благодійного фонду “Відкриті очі” компанії SoftServe.
Ми поспілкувалися з новообраним членом Ради директорів СУП, аби дізнатися про його бачення щодо розвитку Спілки та головні бізнес-плани.
Чому ви вирішили інвестувати час та досвід у розвиток Спілки?
Я вважаю, що спільнота СУП допомагає розробляти стратегічні шляхи та рішення, що сприяють позитивним трансформаціям в економіці країни. Україна сьогодні, як ніколи, відкрита до нових перетворень, позитивних практик та успіхів. Примножуючи досвід одне одного, ми зможемо розбудовувати підприємницьке середовище України і підтримувати малий та середній бізнес, що є основою для сталого економічного зростання.
Як вважаєте, що саме зі свого підприємницького/особистого досвіду вам особливо знадобиться у складі Ради директорів бізнес-асоціації?
Усе моє професійне життя пов’язане з ІТ-галуззю, яка з кількох стартапів на початку 90-х виросла до потужної, багатомільйонної індустрії. Українське ІТ сьогодні не лише об’єднує понад 180 тисяч високооплачуваних фахівців та генерує близько 700 тис. робочих місць у суміжних галузях, але й генерує понад 4,17 млрд дол. експортних надходжень в економіку країни.
Як нам вдалося досягнути таких результатів? Лише у партнерстві. ІТ працює за формулою позитивної суми (win-win), коли виграють усі, коли немає переможців та переможених, а є співпраця. Саме такою я бачу роботу бізнесу і своє завдання у складі Раді директорів СУП – розвиток культури взаємодії, обміну досвідом та консолідації зусиль.
Які адаптовані на період карантину моделі та рішення ви продовжите використовувати у компанії?
Перехід на віддалений формат роботи справді став каталізатором низки перетворень. Ми точно розуміємо, що після відновлення життєдіяльності офісів, багато з наших 8000 колег захочуть міксувати роботу в офісі з можливістю працювати віддалено і ми зараз пропрацьовуємо підходи та політики, щоб бути максимально гнучкими. Дуже ефективно і фінансово вигідно себе показали онлайн-події, навчання, воркшопи як для наших працівників, так і для клієнтів. Частину цих підходів ми точно зможемо перенести в онлайн, принаймні частково.
Які прогнози маєте стосовно перспектив вашого бізнесу після карантину та плани щодо розвитку компанії? Що змінилося в бізнесі після цієї кризи?
Компанії виходять з кризи або з втратами, або суттєво міцніші. Ми хочемо опинитися у другій категорії, тому багато процесів, які зараз відбуваються всередині, допоможуть нам бути ще ефективнішими не лише завтра, але й у довгостроковій перспективі. В межах певних проектів чи клієнтів є турбуленція, та загалом ситуація стабільна. Наразі відбувається внутрішній перерозподіл в межах нашого клієнтського портфоліо. Фокус на диверсифікацію, який ми проводили протягом попередніх років, дає свої результати, тож загальний вплив кризи на наш бізнес не є драматичним.
Як змінилося значення бізнес-асоціацій під час кризи?
Криза завжди приносить ефект несподіванки і деякого хаосу. Це вимагає від влади приймати низку рішучих рішень і робити це оперативно. Бізнес-асоціації можуть і повинні надавати експертні знання “з полів” для спрямування таких рішень. Крім того, ще більш важливим стає питання обміну досвідом: що працює, а що ні в таких кризових умовах. Бізнес-асоціації є ідеальною платформою для цього.
