27 травня в рамках серії заходів «Якісне регулювання» СУП зібрала представників бізнесу та влади, щоб обговорити необхідність введення стимулів, які допоможуть компаніям швидше відновитися після карантинних обмежень та забезпечити надходження до бюджету.
У зустрічі взяли участь власники бізнесу із ресторанної сфери, сфери розваг та роздрібної торгівлі і представників влади – Державної податкової служби України.
На початку зустрічі виконавча директорка СУП Катерина Глазкова наголосила, що в кризові часи саме бізнес є опорою держави, адже він сплачує податки та наповнює бюджет.
«Дуже важливо мати діалог бізнесу і держави та говорити про кроки, необхідні бізнесу, аби щонайменше – втриматись у ці часи, а щонайбільше – розвиватись далі, утримувати персонал та наповнювати бюджети всіх рівнів. Від того, як наповнюється бюджет, залежить стабільність ситуації, а також економічний і соціальний успіх країни», – зазначила Катерина Глазкова.
СЕО мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук під час виступу зазначив, що одне з принципових питань для кінотеатральної галузі – перегляд обмежень щодо розсадки відвідувачів у залах кінотеатрів.
«Україна – одна з небагатьох країн, яка досі не лібералізує ці обмеження, швидше за все, у зв’язку з повільними темпами вакцинації. Але, згідно з дослідженнями, кінотеатри є одним із найбезпечніших місць для відвідування у сфері розваг за рахунок належного рівня обміну повітря в залі. З іншого боку – щодо кінотеатрів встановлені чи не найжорсткіші обмеження. Чіткої дорожньої карти з лібералізації цих обмежень відносно статистики рівня захворюваності в країні немає», – сказав він.
Крім того, Роман Романчук зауважив необхідність запуску нової державної програми кредитування або розширення існуючої «5-7-9%», щоб цими можливостями міг скористатися кінотеатральний бізнес.
Власник мережі «Ресторани Гусовських», координатор Правління Національної Ресторанної Асоціації України (НРАУ) Сергій Гусовський підкреслив, що ключова потреба у його сфері діяльності – це передбачуваність карантинних обмежень. За різними оцінками, в Україні за минулий рік до 30% закладів громадського харчування закрилися.
«Рішення держави мають бути прорахованими та раціональними. Однак усі ми пам’ятаємо такі приклади як «карантин вихідного дня» або обмеження роботи закладів до 22.00. Перестороги щодо скупчення людей через пандемію у ресторанах та кафе були абсолютною протилежністю того, що відбувалося у громадському транспорті», – зазначив він.
Сергій Гусовський також підкреслив важливість координації дій центральних та місцевих органів влади. Крім того, галузь ініціювала перегляд оподаткування. Наразі вже зареєстровано законопроєкт, який пропонує встановити ставку ПДВ для ресторанів на рівні 7%.
Представник Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул наголосив, що значного негативного впливу під час пандемії зазнала роздрібна торгівля. В той же час, протягом року реєструвалися законопроекти, які суттєво впливають на роздрібну торгівлю, такі як № 2813, №4212 та №4358.
«Роздрібна торгівля зазнала негативного впливу під час пандемії, малий бізнес закривається і потребує підтримки та значного часу на відновлення. Зараз потрібні дуже виважені та обережні рухи стосовно регулювання. Проте, на жаль, з’являються нові законопроекти про нові обмеження, виконання яких потребують значних витрат, і це несе додаткові ризики до ризиків пандемії», – зазначив він.
У свою чергу, економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук акцентував увагу, що нові недостатньо проаналізовані регуляторні норми продовжують з’являтися, коли важко передбачити, чи виживуть окремі бізнеси взагалі.
«Наприклад, законопроекту №4212 був зареєстрований як такий, що мав на меті заборонити рекламу електронних сигарет, а перетворився на законопроєкт тотальних заборон не тільки для усієї тютюнової галузі, але ще й для медіа. Тобто це обмежує можливість повноцінно працювати в країні – компанії не зможуть навіть розмістити оголошення про відкриту вакансію», – сказав він.
Перший заступник Голови Державної податкової служби України Наталія Рубан, коментуючи виступи підприємців, зазначила, що усі пропозиції за підсумками зустрічі будуть передані першому віце-прем’єр-міністру – міністру економіки Олексію Любченко.
Серед іншого, Наталія Рубан акцентувала, що законопроєкт №4212 ДПС на підтримує через наявність значних суб’єктивних факторів та корупційних ризиків.
«Ми вдячні малому і середньому бізнесу, що вони продовжують триматися і добросовісно сплачують податки. Ми підтримуємо таких платників, адже ДПС опікується офіційним прозорим бізнесом. Всі законопроєкти, які стосуються зменшення навантаження на МСБ та їх витрат, ми підтримуємо, адже в деяких сегментах цей бізнес навіть сплачує податків більше, ніж великий», – наголосила вона.
Дякуємо усім учасникам зустрічі за продуктивний діалог та сподіваємося, що ініціативи галузей будуть враховані!