Консорціум RRR4U презентував жовтневий моніторинговий звіт щодо виконання Україною зобов’язань за програмою МВФ та Планом України в межах Ukraine Facility. Експерти попереджають: уповільнення реформ може поставити під загрозу отримання понад 5 млрд євро у 2025 році.
Попри безпрецедентну міжнародну підтримку, темпи виконання ключових індикаторів МВФ і Ukraine Facility суттєво знизилися, що загрожує як стабільності фінансування, так і якості державного управління.
Окрему увагу звіт приділяє тіньовій економіці, яка сягає до 50% ВВП і призводить до втрат 400-450 млрд грн щорічо — саме вона, за словами аналітиків, залишається «поживним середовищем» для корупції й потребує невідкладних системних рішень.
Фінансова дисципліна та ризик «розслаблення»
Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович проаналізував стан виконання структурних маяків міжнародних програм на тлі риторики про гарантоване покриття фінансових потреб України до 2027 року, зокрема за рахунок репараційної позики.
Стан виконання індикаторів (жовтень):
Ситуація з виконанням структурних маяків, необхідних для отримання траншів МВФ та фінансування в межах Ukraine Facility, є неоднозначною:
- Було вчасно виконано три маяки: подання бюджетної декларації, оновлений єдиний портфель публічних інвестицій та операційний план IT-стратегії Мінфіну/Митниці.
- Два індикатори, включаючи призначення голови Бюро економічної безпеки (БЕБ) та результати перевірки членів НКЦПФР, були виконані із затримкою. Політичний процес, за словами спікера, затягнув виконання маяка щодо БЕБ.
- Критична ситуація зберігається щодо двох маяків, які вимагають голосування у парламенті: скасування права та поширення нагляду НБУ на критично важливі треті сторони (як-от модель Monobank). По одному з цих рішень досі навіть немає зареєстрованого законопроєкту.
Ціна затримки
Аналітики наголошують, що наявне уповільнення імпульсу реформ та накопичення невиконаних зобов’язань за четвертий квартал 2025 року може призвести до недоотримання або загрози втрати понад 5 млрд євро фінансування. Ці кошти є критично важливими для фінансування соціальних видатків, що в свою чергу, дозволяє підтримувати обороноздатність держави.
Криза корпоративного управління
Однією з найбільших проблем є реформа корпоративного управління в держкомпаніях. Попри наявну інфраструктуру наглядових рад, спостерігається бажання утримувати політичний контроль за діяльністю компаній. Ці реформи потрібні не для “галочки”, а для того, щоб держкомпанії могли спокійно виходити на ринки капіталу (наприклад, залучати позики від ЄБРР) завдяки високій якості управління та фінансовій життєздатності проєктів.
Роль МВФ як «маркера» довіри
Хоча програма МВФ важлива через порівняно велику суму фінансування, її головне значення — це маркер макроекономічної стабільності. Наявність програми сигналізує міжнародній спільноті, що український уряд відповідальний, не дозволятиме собі фінансового “екстремізму” і триматиметься у певному економічному коридорі, що є оптимістичним знаком для продовження співпраці.
Детінізація економіки: виклики, шляхи та «дефект волі»
Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова взяла участь у дискусії «Детінізація економіки: виклик і шанс для України», під час якої експерти обговорили, як зменшення тіньового сектору може стати рушійною силою економічного відновлення, залучення інвестицій, підвищення прозорості та зміцнення довіри бізнесу до держави.
Серед спікерів дискусії були: Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України; Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики; Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД, Ю Ман Лі, провідна економістка Світового банку та керівниця програми Prosperity у регіоні Східної Європи; Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні та інші.
Під модерацією Юрія Ромашко, виконавчого директора Інституту аналітики та адвокації учасники дискусії обговорили критичну проблему тіньової економіки, зокрема:
Дарія Марчак наголосила, що детінізація — це не лише економічне, а насамперед суспільне питання довіри, справедливості, рівності та стійкості держави. Вона підкреслила важливість врегулювання ознак трудових відносин у новому Трудовому кодексі.
Данило Гетманцев зазначив, що головним вигодонабувачем детінізації є бізнес, адже тіньова економіка створює нерівні конкурентні умови. За його словами, всі необхідні закони вже ухвалено, однак проблема полягає у «дефекті волі» та відсутності практики правозастосування, адже «тінь і корупція — це одне й те саме».
Катерина Глазкова акцентувала, що для ефективної детінізації потрібно створити умови, за яких бути прозорим бізнесом вигідніше, безпечніше та простіше, ніж залишатися в тіні. Вона звернула увагу на те, що фіскальні та правоохоронні органи часто тиснуть на легальний бізнес, тоді як тіньовий сектор залишається поза увагою.
Ключові тези її виступу:
- Безпека та вигода білого бізнесу. В Україні має настати момент, коли прозора діяльність буде дешевшою, вигіднішою і безпечнішою, ніж робота «в тіні».
- Проблема правозастосування. Найбільші виклики — у правоохоронній, фіскальній та регулюючій системах, які часто «приходять до тих, кого видно», тобто до легального бізнесу.
- Паритетна відповідальність чиновників. Потрібно запровадити відповідальність посадовців за перевищення повноважень і помилки. Як у Польщі, де сумніви податкової служби тлумачаться на користь бізнесу.
- Фокус на верхівці тіні. Не варто обмежуватись перевірками ФОПів, адже великі мережі нерідко маскують свою діяльність під дрібних підприємців.
- Фінансова свідомість громадян. СУП підтримує ідею, щоб працівники самостійно сплачували податки, розуміючи, куди вони спрямовуються. Такий підхід підвищить обізнаність і зменшить толерантність до зарплат «у конвертах».
«Коли кожна людина в Україні контролюватиме, куди йдуть її податки, і не погоджуватиметься з несправедливістю, тоді свідомий вибір працювати “в білу” стане нормою» — підсумувала Катерина Глазкова.
Комплексний план реформ як шлях до стійкості
Для ефективної детінізації потрібен комплексний підхід, який охоплює реформу податкової та митної служб, правоохоронну реформу (БЕБ, ДБР, поліція), судову реформу та прозорі правила гри. — зазначила Олександра Бетлій.
МВФ та План України дублюють та посилюють один одного у вимогах до реформ:
- Реформа інституцій та боротьба з корупцією: необхідна реформа правоохоронної системи, судова реформа, реформа БЕБ та зміни повноважень СБУ. Це ключові кроки для забезпечення захисту прав власності та прозорих правил гри.
- Цифровізація (виклик несумісності): хоча IT-стратегія ДПС, ДМС та Мінфіну ухвалена, IT-системи цих органів “далеко не завжди синхронізуються одна з одною”. Це ускладнює податковій прослідкувати товари, що пройшли митний контроль. Необхідно продовжувати обмін даними та запровадити трекінгову систему для імпортних товарів (як-от електроніка), щоб споживачі могли перевірити офіційність їхнього завезення.
- Трудове законодавство та ССО: важливим є ухвалення нового Трудового кодексу та критеріїв для визначення ознак трудових відносин. Реформа спрощеної системи оподаткування (ССО) потрібна, але вона має забезпечити не лише єдиний податок, а й спрощений облік та звітність для малих підприємств на загальній системі (за прикладом директиви ПДВ ЄС).
- Інвестиційний клімат: стимулювання бізнесу до детінізації дасть йому кращі можливості доступу до капіталу, оскільки прозорі фінансові показники вирішать проблему банків, які сьогодні жаліються на малу кількість “bankable projects” через “схематози”.
Ю Ман Лі зазначила, що не існує одного чарівного засобу чи єдиної великої реформи, яка б вирішила це питання. Необхідно мати терпіння і волю, щоб розв’язати проблему комплексно.
Дискусія показала: детінізація — це не лише про податки, а про довіру, справедливість і майбутнє економіки України. Вона потребує спільних дій держави, бізнесу та громадян, щоб «білий» бізнес став нормою, а прозорість — вигідним вибором.
Дякуємо організаторам за запрошення та змістовний діалог. Спілка українських підприємців і надалі долучатиметься до обговорень та ініціатив, що формують політику розвитку чесного, відкритого та конкурентного бізнес-середовища в Україні.
