Сьогодні дедалі більше фінансових сервісів створюють небанківські компанії. Відкриття платіжних рахунків, перекази коштів, електронні гроші та сервіси — все це вже давно перестало бути виключно банківською сферою.
Після набуття чинності Законом України «Про платіжні послуги» бізнес отримав нові можливості для розвитку фінансових сервісів. Водночас разом із можливостями з’явилися й нові вимоги: складні процедури ліцензування, посилений контроль з боку регулятора та високі стандарти кібербезпеки й захисту коштів клієнтів.
Як сьогодні працює ринок небанківських платіжних послуг, які вимоги висуває Національний банк до нових гравців та чим платіжний рахунок відрізняється від банківського, говорили під час вебінару «Небанківські платіжні сервіси: як працює ліцензування і що це означає для бізнесу». Спікером заходу став Тарас Попельницький, керівник відділу правової підтримки бізнесу та регуляторних питань NovaPay, який понад 20 років працює у банківському та фінансовому секторі.
Новий етап розвитку платіжного ринку
За словами Тараса Попельницького, Закон України «Про платіжні послуги» став одним із найважливіших кроків у реформуванні фінансового сектору та наблизив українське регулювання до європейських стандартів PSD2.
Закон відкрив ринок для нових категорій учасників, серед яких:
-
платіжні установи;
-
малі платіжні установи;
-
установи електронних грошей;
-
постачальники нефінансових платіжних послуг.
Основна мета змін — посилення конкуренції та створення умов для розвитку фінтех-сектору, відкритого банкінгу, електронних грошей і сучасних платіжних сервісів. Водночас законодавство суттєво підвищило вимоги до учасників ринку щодо фінансового моніторингу, кібербезпеки, управління ризиками та захисту коштів клієнтів.
Ліцензування: не лише документи, а готовність до роботи
Окрему увагу під час вебінару приділили процедурі авторизації небанківських платіжних установ.
Ключовим документом, який регламентує цей процес, є постанова Національного банку України №208. Вона визначає порядок отримання ліцензій для платіжних установ, установ електронних грошей та інших небанківських учасників ринку.
Регулятор оцінює не лише пакет документів, а й реальну готовність компанії до роботи. Серед основних критеріїв:
-
фінансова стійкість компанії;
-
прозора структура власності;
-
ділова репутація власників і керівників;
-
система управління ризиками;
-
внутрішній контроль;
-
процедури фінансового моніторингу;
-
рівень кібербезпеки.
За словами спікера, процес авторизації може тривати кілька місяців і потребує залучення великої команди фахівців — юристів, комплаєнс-офіцерів, ризик-менеджерів, фінансистів та ІТ-експертів.
Інформаційна довідка — головний документ для НБУ
Одним із найважливіших елементів пакета документів є інформаційна довідка. Фактично це комплексний опис бізнес-моделі майбутньої платіжної установи, який дозволяє Національному банку зрозуміти, як компанія планує працювати на практиці.
Документ містить:
-
опис платіжних послуг;
-
схеми руху коштів;
-
інформаційні потоки;
-
ІТ-архітектуру;
-
процесинг;
-
взаємодію з партнерами;
-
процедури фінансового моніторингу.
Саме цей документ часто стає найбільш трудомісткою частиною процесу авторизації.
Хто формує ринок небанківських платіжних послуг
Сьогодні український ринок небанківських платіжних сервісів продовжує активно розвиватися. Серед ключових гравців Тарас Попельницький виділив NovaPay, яка стала першою небанківською фінансовою компанією, що отримала розширену ліцензію нового зразка (отримали ліцензію у 2023 році), а також RozetkaPay (ФК ЕВО) та FinPay, які приєдналися наприкінці 2024 та 2025 років відповідно.
Кожна з компаній розвиває власну спеціалізацію — від еквайрингу та електронної комерції до процесингових рішень і сервісів масових платежів.
Платіжний рахунок: у чому різниця з банківським
Окремий блок вебінару був присвячений платіжним рахункам, які відкривають небанківські надавачі платіжних послуг. На відміну від класичного банківського рахунку, платіжний рахунок використовується виключно для проведення платіжних операцій. При цьому користувачі отримують IBAN-рахунок, що відповідає міжнародним стандартам.
Водночас існують і певні обмеження:
-
на залишок коштів не нараховуються відсотки;
-
платіжні рахунки не підпадають під систему гарантування вкладів фізичних осіб;
-
існують додаткові обмеження щодо валютних операцій.
Як захищені кошти клієнтів
Попри те, що платіжні рахунки не входять до системи гарантування вкладів, законодавство передбачає інші механізми захисту. Закон «Про платіжні послуги» зобов’язує платіжні установи відокремлювати кошти клієнтів від власних коштів компанії.
Для цього використовуються спеціальні рахунки, а кошти користувачів:
-
не можуть використовуватися для діяльності компанії;
-
не включаються до ліквідаційної маси у разі банкрутства;
-
підлягають поверненню клієнтам у разі відкликання ліцензії чи припинення діяльності установи.
Ці механізми поширюються не лише на фізичних осіб та ФОП, а й на юридичних осіб.
Що це означає для бізнесу
Реформа платіжного ринку відкриває нові можливості для розвитку фінтех-компаній та цифрових сервісів в Україні. Водночас нові правила вимагають від учасників ринку високого рівня операційної готовності, прозорості та відповідності регуляторним вимогам.
Для бізнесу це означає появу додаткових фінансових інструментів, посилення конкуренції між провайдерами платіжних послуг та поступову інтеграцію українського фінансового сектору до європейського ринку.
Як підсумував Тарас Попельницький, розвиток небанківських платіжних сервісів є одним із ключових напрямів модернізації фінансової системи України та створює підґрунтя для формування сучасної цифрової економіки.
