Детальніше про Комітет і можливість приєднатися
Відбулася дискусія про корпоративне врядування, регуляторні вимоги та управління змінами — ключові фактори стійкості фінансового ринку України. Подію організовано за ініціативи Комітету з розвитку небанківського фінансового сектору СУП, а модератором зустрічі виступив його керівник — Роман Філоненко.
Український бізнес проходить глибоку трансформацію: від інтуїтивних рішень — до системності, прозорості й професіоналізації. У цих умовах корпоративне врядування стає ключовим фактором конкурентоздатності та інтеграції в європейський ринок.
Корпоративне врядування: реалії та виклики українського бізнесу
Як зазначив Сергій Булавін, Голова Наглядової Ради, член Наглядових Рад MTI Group, CGPA, GenerationPlus, значна частина українських компаній досі не демонструє необхідного рівня корпоративної зрілості для отримання ліцензій європейських регуляторів — у Литві, Швеції чи Великій Британії.
Основна причина — формальний підхід до корпоративного управління: декларативні політики, слабкі процедури, відсутність справжньої культури відповідальності.
Недостатній контроль та неефективні процеси рано чи пізно призводять до проблем, які можуть загрожувати самому існуванню бізнесу.
Професіоналізація управління — вимога часу
Експерт Сергій Булавін підкреслив, що професійні наглядові та дорадчі ради — це вже не «мода», а практична необхідність для власників, які прагнуть:
- захистити та наростити капіталізацію;
- підготувати компанію до M&A;
- вийти на міжнародні ринки;
- залучити інвестиції, включно з фінансовими інституціями ЄС;
- знизити залежність бізнесу від однієї ключової особи.
Ради допомагають уникати партнерських конфліктів, формувати реальну стратегію, будувати професійний менеджмент і систематизувати управлінські процеси.
Литовський досвід корпоративного управління у фінтех-секторі
Петрас Пінявічюс, Chief Compliance Officer, NovaPay EU UAB, докладно пояснив, як організоване корпоративне управління у фінтех-компаніях Литви.
У звичайному бізнесі достатньо лише двох органів — зборів акціонерів та менеджменту.
Але в EMI та PI вимоги значно жорсткіші: обов’язковими є управлінські трирівневі структури — менеджмент, правління та наглядова рада. Кожен член керівних органів повинен відповідати вимогам професійної придатності та доброчесності, а AML/CFT-функція має бути реальною, а не формальною.
Регуляторні виклики в Україні: жорсткі строки та прогалини в нормативці
Вадим Романюк, Керівник практики банківського та фінансового права PwC Legal в Україні, проаналізував ключові труднощі, з якими стикаються фінансові компанії під час імплементації Постанов НБУ №185.
Постанова НБУ №185, що регулює корпоративне управління у фінкомпаніях, є важливим кроком до прозорості та стійкості сектору. Водночас аналіз її положень показує низку питань, які потребують доопрацювання та чіткішої правової визначеності.
Проблеми структури управління
Постанова вносить зміни до вимог до органів управління, але створює потенційні незручності:
- Навантаження на загальні збори (ЗЗ): За відсутності Наглядової ради, на Загальні збори учасників фінансової компанії покладаються невластиві їм контрольні та стратегічні функції. Це може ускладнювати оперативну роботу та прийняття рішень, оскільки ЗЗ є менш гнучким органом.
- Звуження структур: Спостерігається звуження можливих структур корпоративного управління порівняно з чинним законодавством. Виникає питання щодо можливості використання таких органів, як Рада директорів, та їхнього чіткого місця в новій системі.
- Планування діяльності: Відсутні чіткі правила щодо необхідності затвердження документів з планування діяльності для діючих компаній, що створює прогалину у стратегічному управлінні.
Правова невизначеність та документація
Критичним недоліком, який повторюється в кількох розділах, є недостатня правова визначеність та неузгодженість з іншими нормативно-правовими актами НПА НБУ. Ця нечіткість ускладнює розуміння та виконання вимог.
Формат затвердження внутрішньої документації: НБУ вимагає затвердження внутрішньої документації, яка має містити “чітку послідовність дій певного процесу із зазначенням способів, форм, строків (термінів) ужиття працівниками установи цих дій”. Це визначення по суті перетворює політику на деталізовану процедуру, що вимагає значної переробки наявної внутрішньої документації.
Управління змінами та кризами
Фінансовий експерт та адвокат Михайло Федоренко зосередив увагу на тому, що ефективне управління змінами та антикризовими ситуаціями — критичний фактор виживання у період регуляторних реформ.
Управління змінами включає:
- підготовку організації
- формування бачення
- впровадження трансформацій
- закріплення результатів
- підсумкову оцінку.
Він також презентував ключові моделі: Коттера, ADKAR, криву змін Кюблер-Росс.
Антикризове управління включає:
- раннє виявлення загроз
- швидке ухвалення рішень
- стабілізацію операцій
- захист стейкхолдерів
- відновлення після кризи.
Роман Кузюк — Перший заступник Генерального директора Концерну «Військторгсервіс», зосередитися на ключових вимірах, які сьогодні формують успіх будь-якого підприємства, що працює в оборонній чи тиловій сфері, а також на логіці прийняття та втілення кожного управлінського рішення.
Сьогодні, як ніколи, ми повинні мати комплексний підхід, що охоплює всі сфери діяльності компанії. Управлінські зусилля повинні бути спрямовані на:
- Маємо постійно шукати та впроваджувати нові технологічні та організаційні рішення, що підвищують нашу ефективність та якість продукції/послуг.
- Чіткий та безперервний контроль за всіма процесами — від фінансів до якості продукції — є основою для мінімізації ризиків та забезпечення прозорості.
- Максимальна прозорість усередині компанії та перед партнерами/стейкхолдерами будує довіру та забезпечує законність наших дій.
Необхідно постійно оптимізувати та стандартизувати внутрішні бізнес-процеси для забезпечення швидкості та повторюваності результату. - Люди — головний ресурс. Це стосується як навчання, так і забезпечення гідних умов праці та мотивації.
- Якісний менеджмент на всіх рівнях забезпечує злагоджену роботу, швидку реакцію на зміни та відповідальне виконання завдань.
- Чітка структура та правила взаємодії органів управління є запорукою стійкості та ефективності компанії в цілому.
Дякуємо спікерам за експертизу, глибину аналізу та готовність ділитися практичними кейсами, які зробили цей захід по-справжньому цінним.