Верховна Рада України ухвалила в першому читанні євроінтеграційний законопроєкт № 14271 про внесення змін до деяких Законів України щодо імплементації законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Акт має на меті зробити енергосистему України стійкішою, підвищити енергетичну безпеку, зменшити залежність від імпорту енергії та стимулювати розвиток “зеленої” енергетики (сонце, вітер, біоенергія тощо) шляхом спрощення умов для бізнесу, прискорення реалізації ВДЕ-проєктів, водночас запроваджуючи нові вимоги щодо екологічності та сталості, зокрема у сфері біопалива й біоенергетики.
Нова законодавча ініціатива покликана створити інфраструктурний фундамент для “зеленого” відновлення країни, залучення іноземного капіталу та зменшення залежності від імпорту викопного палива.
Практичне значення
Для бізнесу ухвалення законопроєкту № 14271 означає пришвидшення окупності проєктів ВДЕ через скороченню строків будівництва. Установлення сонячних панелей на дахах підприємств або теплових насосів (до 50 МВт) тепер потребуватиме до одного місяця для проходження всіх погоджень.
Документ запроваджує поняття зон прискореного розвитку ВДЕ, де дозвільні процедури проходитимуть у спрощеному режимі, а також легалізує діяльність енергетичних спільнот. Це дозволить громадам самостійно забезпечувати себе електрикою, а великому бізнесу – швидше вводити в експлуатацію нові потужності.
Промислові споживачі зможуть скористатися «рівноправною торгівлею» (peer-to-peer), купуючи енергію безпосередньо у виробників на основі автоматизованих договорів, що знижує витрати на посередників.
Юридичне значення
Прийняття акта необхідне для імплементації законодавства ЄС в рамках глави 15 “Енергетика” переговорних розділів про вступ, а також Плану України (Ukraine Facility – Індикатор № 10.3. Вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику).
Відповідно до Пояснювальної записки від 23.04.26 метою розроблення законопроєкту є забезпечення виконання зобов’язань України, як сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, та імплементації законодавства ЄС в частині приведення національної нормативно-правової бази у сфері відновлюваних джерел енергії у відповідність до вимог європейського законодавства, зокрема, Директиви (ЄС) 2018/2001 про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.
Що передбачає цей законопроєкт
- узгодження національної термінології з acquis ЄС;
- визначення підходів до розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел та формування національного цільового показника;
- запровадження механізмів статистичних трансферів з державами-членами ЄС та сторонами Енергетичного Співтовариства, а також реалізації спільних проєктів і схем підтримки;
- визначення особливостей формування спеціальних зон для розвитку відновлюваної енергетики, установок зберігання енергії та мережевої інфраструктури;
- впровадження основних принципів дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику;
- визначення спільнот відновлюваної енергії, а також їх особливостей;
- запровадження критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів, біопалив, біорідин та палив з біомаси, та їх дотримання.
У висновку Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС (експертиза щодо європейської інтеграції) зазначено, що положення законопроєкту не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції та праву ЄС.
За інформацією Верховної Ради України на сьогодні рівень імплементації європейського законодавства у сфері відновлюваної енергетики становить близько 61%.
У межах підготовки законопроєкту до другого читання передбачається досягнення балансу між вимогами ЄС та особливостями української енергосистеми. Зокрема, планується усунути техніко-юридичні неузгодженості та врахувати позиції народних депутатів, органів виконавчої влади й експертного середовища.
