Спілка представила інтереси українського бізнесу на події OECD–ITC щодо старту проєкту ETaC — Розширення можливостей торгівлі та конкурентоспроможності в країнах Східного партнерства та семінарі зі сприяння торгівлі в Україні, присвяченому бар’єрам у міжнародній торгівлі та шляхам їх подолання. В події взяли участь представники Уряду України, зокрема Тарас Качка Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, і міжнародних організацій: Henrik Huitfeldt, Керівник Секції публічних фінансів, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні; Daniel Quadbeck, Керівник відділу Східної Європи та Південного Кавказу, OECD; Camille Roy, представник Офісу Східної Європи та Центральної Азії; Anna Jankowska-Ericksson, представниця ITC, Silvia Sorescu, Керівниця проєкту зі сприяння торгівлі OECD.
До події долучився Керівник Аналітичного центру СУП, Андрій Єрашов. Він окреслив основні виклики, з якими сьогодні стикається український бізнес у експорті та імпорті, а також запропонував практичні рішення, важливі для відновлення торговельних процесів та посилення конкурентоспроможності України.
Подвійні перевірки та зайва бюрократія стримують торгівлю
У своєму виступі Андрій Єрашов наголосив, що сьогодні українські компанії працюють у надзвичайно складних умовах. Значну частину перешкод створює надмірне адміністрування — подвійний контроль, дублювання сертифікатів, нечіткі вимоги на різних пунктах пропуску. Через це український бізнес витрачає зайвий час та кошти, а затримки на кордоні збільшують вартість продукції для міжнародних партнерів.
«Перше, на що потрібно звернути увагу — це необхідність вибудовування єдиного вікна та спільних митних постів. Кожен день затримки на кордоні коштує бізнесу дуже дорого» — підкреслив Андрій
Ситуацію ускладнює безпековий фактор: через обстріли портів Україна втратила можливість повноцінно використовувати морські шляхи. Уся логістика перемістилася на залізничні та автоперевезення, де додаткові блокування кордонів лише посилюють проблему.
Також Андрій звернув увагу на необхідність повної цифровізації процедур, щоб мінімізувати людський фактор та прискорити обробку документів, зокрема:
- запровадження єдиного митного вікна з уніфікованими підходами;
- спільних оглядів, сканерів і чек-листів між українською та європейською сторонами;
- повної цифровізації документів і їх реального використання, а не формального дублювання;
- усунення різночитань на різних митних постах.
«Ми вже фіксуємо випадки, коли митники по-різному трактують норми та запитують документи, яких взагалі не передбачено. Це знову ж таки затягує час і збільшує витрати бізнесу», — додав Андрій.
Ці кроки дозволять суттєво зменшити час проходження кордону та знизити витрати бізнесу.
Валютний контроль: болюча проблема експортерів
Окремо було підкреслено критичність чинного обмеження у 180 днів для повернення валютної виручки. Для експортерів, які працюють з далекими ринками, це практично нереалістичний термін. Бізнес змушений сплачувати штрафи та проходити додаткові податкові перевірки, навіть коли затримки логістичні та об’єктивно непереборні.
«Для експортерів обмеження у 180 днів — це критично. Жодна продукція масового виробництва не може фізично подолати такі відстані у встановлений термін» — пояснив Андрій Єрашов.
Він також навів конкретні кейси з якими звертаються учасники Спілки — зокрема щодо експорту продукції до Аргентини, де доставка фізично не може вкластися у 180 днів.
Важливість дієвих реформ на митниці
Андрій звернув увагу на тривалий процес обрання нового керівника митниці та підкреслив, що майбутній очільник повинен отримати політичну підтримку для реальної модернізації служби.
Особливий акцент зроблено на проблемах із впровадженням інституту авторизованих економічних операторів (AEO). Спілка українських підприємців активно долучилася до створення відповідного законопроєкту. Попри ухвалення відповідного законодавства, статус надається надто повільно, а компанії, які його отримали, не відчувають обіцяних переваг або пріоритетного проходження процедур.
«Компанії, які отримали статус АЕО, не мають реальних пріоритетів на митниці. Процедури майже не відрізняються від звичайних. Потрібно спростити процес отримання статусу і забезпечити його реальну дію» — наголосив Андрій.
Проблеми імпорту: в Україні не визнають європейські сертифікати на вживане обладнання
Важливою темою стала імпортна складова. Після масштабних руйнувань багато бізнесів намагаються завозити вживане європейське обладнання — зокрема енергетичне — для швидкого відновлення роботи.
Однак українське законодавство часто не визнає сертифікати, які у ЄС є достатніми. Через це підприємства змушені повторно проходити сертифікацію в Україні або взагалі не можуть ввезти обладнання. Один із наведених прикладів — неможливість імпорту б/в вітрових турбін, які мали необхідні документи в Євросоюзі.
Це створює зайві бар’єри, підвищує витрати та уповільнює модернізацію енергетичного сектору й бізнесу загалом.
СУП готова надати експертизу та реальні кейси
Наприкінці виступу Андрій Єрашов підкреслив готовність СУП активно долучатися до роботи над реформами:
«Ми хочемо перейти від героїчності до системності. Готові ділитися експертизою та надавати конкретні кейси, з якими стикаються наші підприємці» — додав він
СУП висловлює щиру подяку за організацію події, змістовну дискусію та можливість донести позицію українського бізнесу на міжнародному рівні.
Сподіваємося, що порушені питання стануть основою для системних змін та ефективної співпраці у рамках ETaC Project — з метою створення прозорих, передбачуваних і дружніх до бізнесу торговельних процедур, необхідних для відновлення та зміцнення української економіки.
