У межах GR Community Спілки відбулася відкрита Q&A-сесія з представниками Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), присвячена практиці застосування законодавства про лобіювання та Реєстру прозорості. Зустріч стала простором для розмови між державою та бізнес-спільнотою — обговорення уже реальної практики, викликів й подальший розвиток інституту лобіювання в Україні.
Зустріч відкрила Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП, яка у вітальному слові наголосила на важливості відкритого та системного діалогу між бізнесом і державою, особливо в період формування нової культури доброчесного впливу. Вона підкреслила роль бізнес-спільнот у розвитку прозорих правил взаємодії та подякувала представникам НАЗК за готовність до фахового й чесного обговорення складних питань. Ключовими спікерами зустрічі стали Віктор Павлущик, Голова НАЗК, Рубен Мірзоян, головний спеціаліст Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами НАЗК, а модератором Євген Кузьменко, менеджер з регуляторних питань JTI Ukraine.
Випереджаючи прогнози ЄС: як стартував Реєстр
Запуск лобіювання був однією з ключових вимог для європейської інтеграції України. Як зазначив Віктор Павлущик, Єврокомісія у своїх прогнозах очікувала на запуск Реєстру лише у першому кварталі 2026 року. Проте Україна спрацювала на випередження: система офіційно запрацювала 1 вересня 2025 року.
«Ми почали працювати вчасно, як це було передбачено законом. Зараз ми почали формування нової культури взаємодії між бізнесом та державою і запорукою успіху є активна участь всіх сторін. Йдеться не лише про правові норми, а й про зміну менталітету», — наголосив Голова НАЗК.
Статистика та перші звіти
Водночас НАЗК наголошує: метою розвитку інституту лобіювання не є наявність великої кількості зареєстрованих лобістів. Кожна країна має власний контекст, правову культуру й ментальність, тому ефективність інституту вимірюється не цифрами, а якістю взаємодії та прозорістю процесів.
Наразі процес реєстрації та звітування набирає обертів. За даними НАЗК:
- вже подано перші 10% звітів від очікуваної кількості зареєстрованих суб’єктів;
- у звітах відображено інформацію про клієнтів, предмети лобіювання (конкретні нормативно-правові акти) та безпосередні зустрічі з об’єктами лобіювання (посадовцями);
«Лобіювання — це не лише про норму закону. Це про практичні приклади, де доброчесний вплив допомагає ухвалювати обдумані рішення», — зазначив Віктор Павлущик.
Саме такі кейси мають сформувати довіру до інституту лобіювання та зняти страхи, які досі існують у частини бізнесу.
Як правильно звітувати?
Рубен Мірзоян детально описав структуру звіту, який складається з п’яти розділів:
- Дані про суб’єкта: заповнюються автоматично (потрібно лише перевірити актуальність).
- Договір лобіювання: заповнюється, якщо ви працюєте на клієнта. Важливо: для ГО та асоціацій є виключення — вони можуть лобіювати інтереси членів без окремих договорів.
- Лобіювання без договору: актуально для асоціацій та бізнесу, що представляє власні комерційні інтереси.
- Взаємодія з об’єктами: тут вказуються державні органи та/або органи місцевого самоврядування, конкретні посадовці (ПІБ, посада, дата зустрічі), які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України “Про запобігання корупції”, на яких здійснювався вплив щодо предметів лобіювання.
- Внески: інформація про підтримку політичних партій чи виборчих фондів.
Механізм звітування лобістів:
- дедлайни: звіти подаються двічі на рік — до 31 січня та 31 липня. НАЗК нагадує про них через кабінет та публікаціями на офіційному сайті, проте закликає не відкладати все на останні момент, щоб уникнути технічних ризиків.
- форма звіту подається в електронному вигляді, з можливістю створення чернетки;
- після підписання звіт з’являється у публічній частині Реєстру протягом 30 хвилин.
Штрафи — як інструмент дисципліни, а не покарання
Учасників також поінформували про юридичну відповідальність за порушення вимог звітування. Штрафи за перші порушення є символічними, а основна мета — не покарання, а формування культури доброчесного впливу. Штрафи за порушення правил лобіювання: перше порушення: 850 – 1870 грн; повторне: 5100 – 6800 грн з обмеженням права лобіювати.
Проте Віктор Павлущик зауважив, що головним механізмом впливу є не гроші, а заборона здійснювати лобіювання строком на 1 рік (у разі повторного порушення). Для професійного лобіста або великої компанії це означає повну зупинку легальної діяльності у сфері впливу на державні рішення.
Що вважається лобіюванням
Під час обговорення учасники отримали чітке роз’яснення, коли комунікація з державними органами підлягає звітуванню. Для цього мають бути наявні чотири ключові ознаки:
- об’єкт лобіювання;
- предмет лобіювання (нормативно-правовий акт);
- комерційний інтерес;
- вплив на ухвалення рішення.
Якщо хоча б одна з ознак відсутня — така взаємодія не вважається лобіюванням і не підлягає звітуванню.
Роль асоціацій і бізнес-спільнот
Ключовий принцип — кожен суб’єкт відповідає за власну діяльність. Якщо представник бізнесу виступає від імені асоціації — звітує асоціація. Якщо ж він діє в інтересах конкретної компанії — відповідальність лежить на цій компанії. Вирішальним є питання: чиї інтереси представляються і хто отримує комерційну вигоду.
Оплата та звітність асоціацій
Було наголошено: членські внески не вносяться у звіт, як винагорода за лобіювання, якщо між асоціацією та її членами немає договору на представництво інтересів у конкретній сфері.
У такому разі:
- асоціація не звітує про отриману винагороду, крім випадків,якщо винагорода отримана за договором лобіювання;
- якщо лобіювання здійснюється без договору лобіювання, у звітності відображаються лише витрати, понесені на здійснення лобіювання в межах відповідної сфери;
- асоціація зазначає у звіті лише про ті кошти, які вона фактично витратила на реалізацію методів лобіювання (наприклад, організацію заходу, аналітику тощо);
- зарплата — це не витрати на лобіювання. Важливо: заробітна плата штатних працівників компанії чи асоціації не входить до витрат на лобіювання, які зазначаються у звіті.
Кого зазначати як об’єкт лобіювання
Якщо взаємодія відбувалася:
- з конкретною посадовою особою — у звіті зазначається ця особа (народний депутат, міністр тощо);
- без персонального контакту (листи, аналітика, звернення) — зазначається інституція (міністерство, комітет, орган влади). Якщо ви виступаєте на офіційному засіданні — вказуйте Комітет як інституцію, а не кожного з 17 присутніх депутатів окремо.
У випадку участі в робочих групах, комітетах або круглих столах:
- не потрібно окремо перелічувати всіх учасників;
- звіт подається в розрізі сфери лобіювання, а не кожної окремої зустрічі;
можливі кілька записів із однаковою датою та предметом — це коректна поточна логіка роботи реєстру.
Експертна участь ≠ лобіювання
Якщо особу залучають як експерта для надання фахової позиції без комерційного інтересу та без договору, така діяльність не є лобіюванням.
Оцінка здійснюється за наявністю сукупності ознак: об’єкт, предмет, вплив і комерційний інтерес.
Підсумок
Зустріч у межах GR Community підтвердила: лобіювання в Україні переходить у прозорий, зрілий і регульований інструмент впливу. Закон і Реєстр — це про довіру, передбачуваність і чіткі правила гри для всіх сторін.
Діалог між НАЗК та бізнес-спільнотою показав готовність держави чути ринок, а бізнесу — брати відповідальність за доброчесну взаємодію. Саме через практику, відкриті роз’яснення й системну комунікацію формується нова культура впливу — культура, у якій сильний бізнес і сильна держава працюють не всупереч, а разом.
Корисні посилання:
Реєстр прозорості
Інформаційний довідник щодо застосування законодавства про лобіювання