Розширення сфери фіскалізації з 1 січня 2022 року: хто тепер має користуватися РРО та ПРРО
Розширення сфери фіскалізації з 1 січня 2022 року: хто тепер має користуватися РРО та ПРРО
23 грудня 2021

Розширення сфери фіскалізації з 1 січня 2022 року

З 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Саме з 01 січня 2022 року закінчується перехідний період (п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ) і застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.

Відповідно до Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №265/95-ВР) застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

РРО застосовується при розрахунках:

  • ГОТІВКОЮ;
  • Через POS-термінал із застосуванням електронної платіжної системи (далі - ЕПЗ);
  • Через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ);
  • у дистанційній торгівлі з ЕПЗ, у тому числі через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7 та інші.
РРО не застосовується при розрахунках:
  • перерахування коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання на рахунок суб’єкта господарювання;
  • Перерахування коштів через касу банку;
  • Через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ).

Торгівля через інтернет передбачає різні способи доставки (власна доставка, доставка поштовою службою, доставка кур’єрською службою) товару та його оплати (попередня оплата, післяплата, оплата в кредит).
  • ДОСТАВКА ТОВАРУ З ОПЛАТОЮ У ПОШТОВОМУ ВІДДІЛЕННІ. Поштова служба приймає оплату за товар та зобов’язана видати чек, або вручає товар з чеком від продавця у випадку попередньої оплати або продажу товару в кредит.
  • ДОСТАВКА ТОВАРУ КУР’ЄРОМ ПРОДАВЦЯ З ОПЛАТОЮ НА САЙТІ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНУ ЗА РЕКВІЗИТАМИ ЕПЗ. Інтернет-магазин проводить розрахунки через РРО/ПРРО та передає чек разом з товаром кур'єру. Кур'єр передає чек та товар покупцю.
  • ДОСТАВКА ТОВАРУ КУР’ЄРОМ ПРОДАВЦЯ. Покупець оплачує готівкою товар кур'єру. Кур'єр проводить розрахункову операцію через РРО/ПРРО та видає чек та передає товар покупцю.
  • ОПЛАТА ТОВАРУ ГОТІВКОЮ З ДОСТАВКОЮ КУР’ЄРСЬКОЮ СЛУЖБОЮ. Інтернет-магазин передає товар  кур'єрській службі. Кур'єрська служба передає товар покупцю та видає чек РРО/ПРРО. 
  • ДОСТАВКА ЗА АДРЕСОЮ, ЧАСТКОВА ОПЛАТА (КРЕДИТ). Доставка товару разом з чеком РРО/ПРРО (чек з формою оплати «кредит»). Чек РРО з позначкою «Погашення кредиту» (при оплаті готівкою) або квитанція банку (при оплаті через установу банку). Кількість розрахункових документів залежить відповідає кількості оплат.
  • ОПЛАТА ІНТЕРНЕТ-ПОСЛУГ без фізичного контакту продавця та покупця (комунальні послуги, кабельне телебачення, ігри, послуги доступу до інтернет-контенту, інфо-продуктів, комп’ютерних програм). РРО ЧИ ПРРО не обов’язковий.
  • БЕЗГОТІВКОВА ОПЛАТА З РАХУНКУ ПОКУПЦЯ НА РАХУНОК ПРОДАВЦЯ. РРО ЧИ ПРРО не обов’язковий.

Зазначимо, що згідно статті 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки у таких випадках:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім:
- операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
- операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів;

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

4) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до платників єдиного податку першої групи;

5) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;

6) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках;

7) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

8) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

9) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Крім того, з 01 січня 2022 року визначені фінансові санкції за порушення правил проведення розрахункових операцій у таких розмірах:
  • 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
  • 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;
  • 100 відсотків вартості товарів – продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
  • 20 неоподатковуваних мінімумів – у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, без оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів; 
  • 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові;
  • 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  – неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів;
  • 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  – без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару.

!!! Окрім розширення сфери фіскалізації з 1 січня 2022 року, слід врахувати що з 26 листопада 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (далі – Наказ № 496), яким зобов’язано вести товарний облік:
1) здійснюють розрахункові операції (ст. 3 Закону про РРО);
2) належать до категорії «особливих» підприємців (п. 12 ст. 3 Закону про РРО):
• ФОП на загальній системі оподаткування;
• ФОП на єдиному податку – платник ПДВ;
• ФОП на єдиному податку, який провадить діяльність із реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (Перелік визначено в Постанові КМУ від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій»);
• ФОП на єдиному податку, що провадить діяльність із реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення (єдиного переліку не має – щоб визначитися з належністю товару до цієї групи, можна скористатися ст. 2 Закону про РРО, ст. 2 Закону № 123, Переліком № 333, Техрегламентом № 753, Методрекомендаціями № 142, листом МОЗ від 01.07.2002 р. № 18.2278/18-20, роз'ясненням із категорії 109.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) тощо);
• ФОП на єдиному податку, що провадить діяльність із реалізації ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (визначитися з товаром можна за допомогою ДСТУ ISO 9202:2005, розд. XIV (група 71) Митного тарифу, Закону № 637 тощо).

Отже, формально вести товарний облік мають підприємці за одночасного виконання двох умов: здійсненні розрахункових операцій і належність до визначеного п. 12 ст. 3 Закону про РРО кола суб'єктів.

Тож ведення товарного обліку не є «автоматичним» для всіх ФОП, що застосовують РРО та ПРРО. А також формально не мають обов'язку вести товарний облік ФОП зі «спецпереліку», якщо вони не здійснюють розрахункових операцій.

Також слід зауважити, що обов'язок ведення товарного обліку стосується «цілком» діяльності ФОП, а не лише визначених товарів. Інакше кажучи, якщо ФОП потрапляє до кола зобов'язаних застосовувати РРО або ПРРО то обліковувати він має не лише товари з гарантійкою, а й увесь свій торговий асортимент.

Ще новини