Пропозиції Спілки щодо проблеми адміністрування сплати ПДВ
Пропозиції Спілки щодо проблеми адміністрування сплати ПДВ
30 грудня 2022

Спілка ознайомилась із проектом Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 і від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – проект), який оприлюднений на веб сайті Міністерства фінансів України 28 листопада 2022 року.

Зазначимо що, у проекті враховані окремі пропозиції бізнесу, які були спрямовані на вирішення проблем із реєстрацією податкових накладних з податку на додану вартість, зокрема, щодо необхідності подовження операційного дня для реєстрації податкових накладних, виключення з моніторингу податкових накладних на дрібні суми, надання платнику податків детальної інформації про причини зупинення реєстрації та інші.

Проте, проект не передбачає кардинальних змін, які б забезпечили належні умови ведення бізнесу в Україні та суттєво зменшили надмірну кількість перешкод, які сьогодні держава створює для бізнесу. Враховуючи важливість забезпечення економічної діяльності підприємств, Спілка публічно визначила основні проблемні питання взаємодії держави та бізнесу у питаннях адміністрування податку на додану вартість та звернулась із відповідним зверненням до Президента України листом від 15.11.2022 року № 207 «Щодо усунення перешкод у діяльності бізнесу та удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (додається). Серед визначених пріоритетів удосконалення адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних Спілка запропонувала визначити наступні напрямки: 1) повернення презумпції невинуватості платнику податків та запровадження автоматичної реєстрації зупинених податкових накладних протягом 30 днів при відсутності підтвердженої інформації щодо необхідності її зупинення;
2) налагодження роботи сервісної функції Державної податкової служби України (далі – ДПС України) в частині надання мотивованих пояснень бізнесу щодо причин блокування та відмов у прийнятті таблиць платника податків;
3) забезпечення цілодобової роботи електронних сервісів ДПС України для реєстрації податкових накладних;
4) запровадження відповідальності посадових осіб ДПС України за прийняття неправомірних рішень щодо блокування податкових накладних, безпричинного неприйняття таблиць платників податків або їх безпідставне скасування;
5) запровадження публічності даних про кількість заблокованих податкових накладних, щомісячного аналізу скарг бізнесу та ефективності роботи ДПС України в частині адміністрування податку на додану вартість.

Зазначимо, що на думку бізнесу, значна кількість зупинених реєстрацій податкових накладних є нелогічною, виходять за межі розумних критеріїв і створює перешкоди саме для чесного бізнесу. Особливо критичним для бізнесу це питання постало після змін, внесених Кабінетом Міністрів України до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зважаючи на вищезазначене, Спілка пропонує доопрацювати підготовлений Міністерством фінансів України проект, в частині положень, які визначають:

1. Презумпцію невинуватості платника податків. Необхідна зміна ідеології роботи Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (далі – СМКОР), з «каральної» на аналітичну – через запровадження законодавчого обмеження часу блокування податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє в сфері протидії відмиванню «брудних» грошей. Спочатку кошти заморожуються на незначний час для додаткового вивчення та лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін. При цьому саме тимчасовість блокування стане підставою для впровадження з боку ДПС України реальних заходів податкового контролю. Зазначене дасть можливість забезпечити реалізацію принципу невинуватості платника податків та зробить систему більш аналітичною та спрямованою на кінцевий результат – на боротьбу із схемами ухилення від сплати податку на додану вартість.

2 Зрозумілість для бізнесу принципів роботи СМКОР. Законослухняний бізнес, що отримує негативну відповідь від ДПС України на спробу зареєструвати податкову накладну чи таблицю платника податків заслуговує на повну відкритість з боку держави щодо причин відмови з чіткими відповідями на два запитання: чому отримано відмову та що необхідно зробити щоб задовільнити вимоги автоматизованої системи, у разі здійснення реальних господарських операцій, які не суперечать чинному законодавству. На разі у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної Міністерством фінансів України передбачено пояснювальну частину відмови, однак відсутня частина щодо подальших дій бізнесу. Те саме слід передбачити і щодо розгляду таблиць платника податків.

3. Цілодобова можливість реєстрації податкових накладних. Враховуючи сьогоднішні реалії систематичних відключень електроенергії, доцільно передбачити можливість реєстрації ПН/РК цілодобово та без вихідних, аналогічно мали б працювати відповідні підрозділи ДПС України (з мінімально необхідною чисельністю), які відповідають за підтримку електронного кабінету платника податків та консультування бізнесу з питань роботи електронних сервісів. На разі у проекті передбачено продовження часу для реєстрації податкових накладних до 20:00 год, однак цього замало і відсутні положення щодо роботи служб підтримки.

4. Виконання рішень судів. Неприпустимим є систематичне довготривале не виконання з боку ДПС України рішень судів, які набрали законної сили. Пропонуємо у проекті передбачити відповідні механізми та запобіжники щодо автоматичного виконання рішень суду, що стосуються розблоковувати ПН/РК на наступний день після набрання ним законної сили. Зазначене питання було розглянуто на зустрічі з Головою комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та доручено Міністерству фінансів України спільно з ДПС України внести відповідні зміни у проект.

5. Відображення в електронному кабінеті платника усіх критеріїв ризику. Для бізнесу важливо мати чіткі і зрозумілі правила блокування податкових накладних. На даний час територіальні органи податкової служби мають можливість перешкоджати реєстрації податкових накладних через низький рівень «податкового навантаження», виплату низьких заробітних плат, малої кількості найманих працівників, відсутності звітності за формою 20- ОПП, негативної податкової історії підприємства чи його керівників та інше. Такі критерії оцінки на регіональному рівні мають бути прибраними, оскільки несуть корупційні ризики суб’єктивного підходу до різних суб’єктів господарювання, однак вони можуть бути визначені в електронному кабінеті платника податків або веб сайті Міністерства фінансів України, на рівні середньогалузевих показників. На даний, військовий час, застосування таких критеріїв на регіональному рівні є елементом тиску на бізнес і від їх застосування слід відмовитись.

6. Відновлення строків розгляду пояснень і скарг бізнесу. Пропонуємо відновити строки розгляду податківцями пояснень і скарг по заблокованим ПН. Формально ці строки наразі зупинені. Відсутність строків розгляду скарг та пояснень обмежує права платників у вирішенні питання на етапі адміністративного оскарження. Також, необхідна процедура оскарження рішень про неврахування таблиць даних платника податків по причині необґрунтованих відмов.

7. Прибрати механізм включення у перелік ризикових платників заднім числом. Необхідно усунути ризики для платника, коли він може потрапити у «ризикові платники» «заднім числом». Якщо контрагенти не були ризикові, а стали ризиковими пізніше – то платники та операції з ними не можуть стати ризиковими «заднім числом». На даний час Міністерством фінансів України запропоновано можливість визнання платника ризиковим протягом одного року від здійснення відповідних операцій. На думку бізнесу найкраще рішення – взагалі прибрати з нормативних актів Кабінету Міністрів України поняття «ризиковий платник», оскільки ризиковою може бути господарська операція, а не сам платник податків. Статус «ризиковий» повністю блокує подальшу можливість функціонування бізнесу та несе значні репутаційні втрати. У більшості випадків такий статус визначається податковими органами без належних підстав (станом на 01.10.2022 такий статус було надано більше 11 тисяч компаній).

8. Критерії ефективності роботи СМКОР. Спілка пропонує Міністерству фінансів України затвердити критерії ефективності роботи ДПС України щодо взаємодії з бізнесом з питань реєстрації податкових накладних (загалом і в розрізі територіальних органів), зокрема, які б відображали обґрунтованість зупинки реєстрації податкових накладних, своєчасність розблокування, якість роботи сервісів податкової служби, комунікаційних платформ, своєчасність розгляду скарг бізнесу, виконання рішень судів та інше.

9. Публічність даних про роботу СМКОР. Пропонуємо передбачити публічність даних про роботи СМКОР, в тому числі у територіальному розрізі. Передбачити щомісячну публікацію на веб сайті Міністерства фінансів України даних щодо платників ПДВ які мають заблоковані податкові накладні, тривалості блокування, заблокованих сум; деталізацію за підставами блокування, розподіл заблокованих ПН по тривалості блокування; відомості щодо платників, які здійснювали ризикові операції (найменування, код платника).

10. Відміна штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН. Запровадити особливий період (на час воєнного стану, а також три місяці після його завершення), звільнення бізнесу від сплати штрафів або їх суттєвого зменшення. На разі комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики прийнято рішення про зменшення таких штрафів на 50 %, що є позитивним рішенням але недостатньо дружнім по відношенню до бізнесу у цей складний час.

11. Аналіз витрат і вигод роботи СМКОР. Спілка пропонує Міністерству фінансів України провести розрахунки вартості адміністрування податку на додану вартість в Україні, зокрема ведення ЄРПН та СМКОР для бізнесу та податкової служби. Доволі часто затрати на призупинення та розблокування податкової накладної значно перевищують суму податку, яку бізнес та держава намагаються відстояти. Обтяжливий перелік документів, який контролюючий орган вимагає від бізнесу можливо суттєво скоротити або автоматизувати запровадивши автоматизований обмін інформацією з банківськими установами. Також суттєвого скорочення паперового документообігу можливо досягти шляхом усунення дублювання документів для однотипних операцій.

12. Критерії ефективності роботи податкової служби. Позитивним кроком з боку Міністерства фінансів України для ведення бізнесу в Україні стало б виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. № 542-р «Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику» в частині «Проведення оперативного моніторингу за здійсненням заходів з реалізації реформи ДПС на основі ключових показників ефективності, встановлених Мінфіном; оприлюднення на офіційних веб-сайтах податкових органів щомісячних звітів про виконання ключових показників ефективності» (п.31 відповідних заходів).

Ще новини