Продовжуємо знайомити вас ближче з новими членами Ради директорів та розповідаємо, чому вони вирішили долучитися до розбудови Спілки. Так сталося, що оновлення борду відбулося у непростий період для усього бізнесу, тож ми запитали, як їх компанії адаптувалися до карантинних реалій та про ключові плани після.
Сьогодні ділимося розмовою з віце-президентом міжнародного інвестиційного фонду SigmaBleyzer, віце-президентом аграрної компанії AgroGeneration Владиславою Магалецькою. Владислава також є співголовою Комітету з питань агропродовольчого бізнесу СУП.
У 2019 році Комітет отримав нагороду «Найефективніший комітет СУП».
Чому ви вирішили інвестувати час та досвід у розвиток Спілки?
Працюючи в бізнесі, державному управлінні, неприбуткових організаціях чи займаючись громадською діяльністю, я зажди розуміла: найголовніше – це люди. Процеси, системи, політики, процедури, навіть ідеї – усе це, при своїй надважливості, не є і не може бути визначальним для побудови майбутнього країни, якщо відсутній головний компонент – люди, здатні втілювати їх у життя.
Для мене можливість стати членом Ради директорів СУП – це передусім шанс більше вкладатися у людей. У тих, хто може бути лідером, рушієм розвитку підприємництва в Україні, натхненником змін. Головним завданням у складі Ради директорів Спілки для мене стане передача досвіду управлінця, публічної персони, державного службовця, громадського діяча та дослідника поколінню нових лідерів, працювати на благо СУП, підтримувати цінності та місію Спілки, які сприяли б зміцненню потенціалу спільноти та розвитку підприємництва в Україні.
Як вважаєте, що саме з підприємницького/особистого досвіду вам особливо знадобиться у складі Ради директорів бізнес-асоціації?
Протягом довгого часу я входжу до Наглядових Рад та менеджменту бордів і рада, що маю великий досвід у цій сфері. Також, робота в Міністерстві Агрополітики на посаді заступника Міністра з питань євроінтеграції надала мені додаткові можливості побудувати ефективну роботу з державними органами. Я вважаю, що найбільше мені знадобиться досвід захисту інтересів бізнесу у співпраці з державними органами та розуміння потреб аграріїв, що саме потрібно для подальшого активного розвитку аграрного бізнесу.
Які адаптовані на період карантину моделі та рішення ви продовжите використовувати у компанії?
Під час карантину ми стали використовувати формат он-лайн роботи та конференції у Zoom на регулярній основі, що є, особисто для мене, зручним інструментом з точки зору тайм-менеджементу. Також важливим кроком стало створення антикризового комітету швидкого реагування.
Які прогнози маєте стосовно перспектив бізнесу, в якому працюєте, після карантину та плани щодо розвитку компанії? Що зміниться в бізнесі після цієї кризи?
Враховуючи, що я залучена у декілька бізнес сфер, мою відповідь вважаю доцільним розділити на 3 групи:
Інвестиції
На жаль, наразі простежується відтік інвестицій від ринків, що розвиваються. Це призведе до низьких FDI (прямих іноземних інвестицій), а також до певної обережності інвесторів та міжнародних партнерів. Вважаю, найбільш затребуваними та перспективними об’єктами інвестування будуть дистрес-активи.
Аграрна сфера
За сприятливим погодних умов, країна має отримати добрий врожай, а це означає, що аграрний експорт і надалі буде займати найбільшу частку в українському експорту в цілому. Наразі агросектор має дуже важливе значення для економіки країни, бо інші сегменти постраждали набагато більше.
Енергетика
Вважаю, що Україна має дотримуватися позиції зі збільшення власного газодобування та відслідковувати її ефективність. Енергетична незалежність є дуже важливою для майбутнього України.
Як змінилося значення бізнес-асоціацій під час кризи?
Бізнес-асоціації під час кризи стає ще більш надійним та важливим партнером, адже саме в такі часи підтримка бізнесу є найважливішою, як і співпраця з владою. Лобіювання та захист українських виробників у період кризи є дуже ефективним інструментом роботи асоціацій з урядом та урядовими програмами.
