З 1 вересня 2026 року в Україні діють нові вимоги до екодизайну холодильних приладів із функцією прямого продажу. Йдеться, зокрема, про холодильні та морозильні вітрини, холодильники для напоїв, морозильне обладнання для морозива та інше обладнання, яке використовується у магазинах і супермаркетах.
Зміни важливі для всього ритейлу, але особливо — для бізнесу, який сьогодні відновлює пошкоджені внаслідок російських атак торговельні об’єкти та закуповує нове обладнання.
Головне: з 1 вересня бізнес не зобов’язаний замінювати все холодильне обладнання, яке вже працює. Нові вимоги передусім необхідно враховувати під час закупівлі та імпорту нового обладнання.
Що змінилося
Постановою Кабінету Міністрів України №512 затверджено Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для холодильних приладів з функцією прямого продажу.
Документ є частиною гармонізації українського технічного регулювання з правилами ЄС та встановлює нові вимоги до енергоефективності, ремонтопридатності обладнання, доступності запасних частин і технічної документації.
Для бізнесу це означає, що при закупівлі холодильного обладнання необхідно оцінювати не лише його ціну та технічні характеристики, а й відповідність чинним регуляторним вимогам.
Чи потрібно міняти обладнання, яке вже працює
Ні.
Уряд прямо передбачив перехідний режим: експлуатація обладнання, введеного в обіг до 1 вересня 2026 року, не може бути заборонена лише через його невідповідність новому Технічному регламенту.
Тобто справне холодильне обладнання, яке вже законно перебувало на ринку, не потрібно автоматично списувати або замінювати.
Водночас важливо пам’ятати: дата виробництва і дата введення обладнання в обіг — не одне й те саме.
Тому бізнесу варто зберігати договори, накладні, акти приймання-передачі та інші документи, які дозволяють підтвердити походження та дату придбання обладнання.
Що перевіряти при нових закупівлях
Компаніям варто оновити внутрішні закупівельні процедури та перевіряти:
- відповідність конкретної моделі вимогам технічних регламентів;
- декларацію про відповідність і належне маркування;
- інформацію про виробника або імпортера;
- умови гарантійного та післягарантійного ремонту;
- доступність запасних частин;
- відповідальність постачальника за поставку обладнання, яке не відповідає встановленим вимогам.
Особливо уважними слід бути компаніям, які самостійно закуповують обладнання за кордоном. У такому випадку бізнес може виступати вже не лише покупцем, а й імпортером, на якого законодавство покладає додаткові обов’язки щодо відповідності продукції.
Тому для прямих міжнародних закупівель перевірку потрібно проводити до замовлення та ввезення обладнання в Україну.
Якщо магазин відбудовується після обстрілу
Для бізнесу, який відновлює магазини, АЗС, склади, заклади харчування чи інші об’єкти після російських атак, діє той самий принцип.
Якщо знищене обладнання замінюється новим після 1 вересня, при його закупівлі вже необхідно враховувати новий Технічний регламент.
Якщо ж обладнання вціліло та було введено в обіг раніше, замінювати його лише через нові вимоги не потрібно.
Водночас пошкоджене обладнання не варто демонтувати або утилізувати до належної фіксації збитків.
Необхідно зафіксувати його стан, модель і характеристики, а також зберегти документи, що підтверджують право власності та вартість.
СУП спільно з провайдерами Центру захисту бізнесу підготувала окремий практичний «Алгоритм дій для бізнесу, який постраждав внаслідок російської атаки» — від перших дій після обстрілу до інвентаризації, формування доказової бази та підготовки до можливого отримання компенсації.
Що варто зробити бізнесу зараз
СУП рекомендує:
- Провести інвентаризацію холодильного обладнання.
- Зберегти документи на обладнання, придбане до 1 вересня.
- Оновити технічні вимоги та договори з постачальниками.
- Перевіряти документи про відповідність до оплати та поставки.
- Окремо перевіряти обладнання, яке компанія імпортує самостійно.
- При закупівлі враховувати не лише ціну, а й енергоефективність, ремонтопридатність та доступність запасних частин.
- У разі пошкодження майна внаслідок атаки — спочатку належно зафіксувати збитки і лише після цього проводити демонтаж чи утилізацію.
Нові вимоги — частина ширшого процесу наближення українського технічного регулювання до правил Європейського Союзу. Для бізнесу ключове зараз — не масово змінювати обладнання, а перевірити закупівельні процедури, документи постачальників та правила прямого імпорту.
СУП продовжить аналізувати нові регуляторні вимоги та їх практичний вплив на підприємців.
