Конкурентоздатність України, її інвестиційну привабливість, дерегуляцію та ключові виклики для бізнесу в умовах війни розглянули під час експертного обговорення «Бізнес у фокусі економічного відновлення: підсумки експертних консультацій та пріоритети реформ».
Подія об’єднала народних депутатів, представників уряду, бізнес-асоціацій, економістів, аналітиків та підприємців для спільної дискусії про те, які рішення необхідні для покращення бізнес-клімату, залучення інвестицій та формування нової економічної моделі України.
Захід відбувся в межах проєкту «Підтримка бізнес-лідерства у зміцненні економічної стійкості та відбудові України (BLR II)», який СУП реалізує у партнерстві з CASE Україна за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Конкурентоздатність України: ставка на інновації та підприємництво
В рамках події презентували результати дослідження щодо конкурентоспроможності України. Старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський наголосив, що Україна має шанс посилити свої позиції у світі завдяки розвитку інновацій, технологій та здатності бізнесу адаптуватися до кризових умов.
За його словами, український бізнес навчився працювати в умовах постійної турбулентності, що сьогодні стає конкурентною перевагою у світі, де економіки також стикаються з нестабільністю та новими викликами.
Експерт підкреслив, що державна політика має зміститися від підтримки окремих галузей до створення умов для розвитку всього бізнес-середовища. Серед ключових напрямів — збереження спрощеної системи оподаткування, розвиток інноваційних екосистем, зниження податкового навантаження на працю та покращення якості державних інституцій.
Окремо він звернув увагу на необхідність створення умов для утримання талантів в Україні, адже саме людський капітал є основою конкурентоспроможності країни.
Євроінтеграція та фінансовий безвіз: що очікує бізнес
Однією з центральних тем дискусії стали законодавчі зміни, необхідні для виконання зобов’язань України перед ЄС, МВФ та Світовим банком.
Заступниця голови Комітету ВРУ з питань податкової, митної та фінансової політики Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що Верховна Рада має розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема щодо автоматизованого обміну фінансовою інформацією, регулювання цифрових платформ, прозорості фінансових операцій та інтеграції України до системи SEPA.
За її словами, приєднання до SEPA дозволить українському бізнесу значно скоротити витрати на міжнародні платежі, пришвидшити перекази та спростити фінансові операції з європейськими партнерами.
«Фінансовий безвіз — це реальна можливість для українського бізнесу швидше інтегруватися в європейський ринок», — наголосила народна депутатка.
Водночас учасники дискусії зазначили, що частина законопроєктів викликає занепокоєння у бізнес-середовищі через потенційне посилення контролю та додаткове регуляторне навантаження.
Віртуальні активи та крипторинок: чому затягується регулювання
Окремий блок обговорення стосувався регулювання ринку віртуальних активів. Учасники наголосили, що Україна входить до світових лідерів за обсягами використання криптовалют, однак повноцінне законодавче поле для роботи ринку досі не сформоване.
Народний депутат України Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт про віртуальні активи перебуває на завершальній стадії доопрацювання. За його словами, ключовим питанням залишалося визначення регулятора ринку та розподіл повноважень між Національним банком і Комісією з цінних паперів.
У новій редакції документа планується чітко закріпити ці функції та об’єднати всі необхідні зміни в одному законопроєкті.
Інвестиції під час війни: де Україна має найбільший потенціал
Під час презентації дослідження щодо інвестиційної привабливості України економіст Павло Кухта та представники DataDriven окреслили сектори, які можуть стати драйверами економічного зростання вже зараз.
Серед найбільш перспективних напрямів експерти назвали defense tech, енергетику, агропереробку, критичні мінерали та виробництво.
Особливу увагу приділили українському defense tech сектору, який демонструє стрімке зростання завдяки швидкому циклу розробки технологій, високому рівню інженерної експертизи та можливості тестування рішень у реальних бойових умовах.
Також експерти наголосили на потенціалі України у сфері критичних мінералів. За їхніми словами, країна має значні запаси титану, літію, графіту, урану та інших ресурсів, важливих для глобального енергетичного переходу та оборонної промисловості.
Водночас головними бар’єрами для залучення нового капіталу залишаються воєнні ризики, недостатня кількість підготовлених інвестиційних проєктів та регуляторні обмеження.
ТОП проблем бізнесу: тіньова економіка, перевірки та кадровий дефіцит
Окремий блок дискусії був присвячений аналізу головних проблем бізнесу на основі досліджень EBRD, BRDO, Advanter Group та Інституту економічних досліджень.
Серед ключових викликів бізнес називає дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію, падіння попиту, тіньову економіку, надмірний тиск контролюючих органів, складність адміністрування податків та блокування податкових накладних.
Економіст Олег Гетман наголосив, що значну частину цих проблем можна вирішити через зміни у податковому адмініструванні та реформування регуляторної політики.
Експерти запропонували переглянути систему СМКОР, обмежити безпідставне блокування податкових накладних, скасувати непропорційні штрафи за технічні помилки та створити чіткі правила боротьби з тіньовими схемами без надмірного тиску на легальний бізнес.
Спільний порядок денний для економічного відновлення
За підсумками зустрічі учасники наголосили на необхідності постійного діалогу між бізнесом, парламентом та урядом для формування ефективної економічної політики.
Представники бізнес-спільноти та експертного середовища домовилися продовжити роботу над спільними пропозиціями щодо покращення бізнес-клімату, дерегуляції, залучення інвестицій та посилення економічної стійкості України.
Учасники заходу підкреслили, що навіть в умовах війни Україна має потенціал не лише для відновлення, а й для формування нової економічної моделі, заснованої на інноваціях, технологіях та відкритості до глобального капіталу.
