У Києві відбувся круглий стіл «Покращення бізнес-клімату, цифровізація та дерегуляція». У фокусі дискусії — дерегуляція, цифровізація державних сервісів, подолання бар’єрів для підприємництва та створення більш прогнозованого регуляторного середовища.
Участь у заході взяли заступник голови Державної регуляторної служби Роман Джуранюк, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Циборт, старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, економіст та координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман, керівниця Центру міжнародного співробітництва СУП Олена Гемусова та керівник Аналітичного центру СУП Андрій Єрашов.
“Пульс” бізнесу: 500 тисяч сигналів для держави
За словами Олександра Циборта, сьогодні платформа «Пульс» — цифрового інструменту збору зворотного зв’язку від бізнесу, вже перетворивилась з сервісу збору скарг на повноцінну екосистему аналітики та управлінських рішень.
«На сьогодні бізнес залишив через платформу понад 500 тисяч оцінок, коментарів, скарг і сигналів. Це дозволяє бачити не лише окремі проблеми, а й системні тренди, які впливають на економіку», — зазначив Циборт.
За його словами, наразі в системі зафіксовано понад 530 проблем бізнесу на національному рівні, з яких понад 430 перебувають у роботі, а майже 100 уже мають конкретні рішення — повні або часткові.
Серед проблем, які бізнес найчастіше сигналізує через платформу:
- надмірний податковий тиск;
- блокування податкових накладних;
- інфраструктурні проблеми;
- перебої з електроенергією та інтернетом;
- регуляторні бар’єри;
- безпекові ризики.
Окремо Міністерство економіки аналізує економічний ефект від впроваджених рішень — як для бізнесу, так і для державного бюджету.
Бізнес: головні проблеми не змінюються
Економіст та координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман представив результати серії досліджень та опитувань бізнесу щодо головних бар’єрів для економічного розвитку.
За його словами, серед ключових проблем підприємці стабільно називають:
- нестачу робочої сили;
- падіння попиту;
- складність доступу до фінансування;
- надмірне регуляторне навантаження;
- тіньову економіку та недобросовісну конкуренцію;
- проблеми з податковим адмініструванням;
- логістичні та інфраструктурні ризики.
Окремо експерт звернув увагу на проблему надмірних штрафів за помилки у податковому адмініструванні.
«Бізнес дуже часто штрафують не за реальні порушення, а за технічні помилки, які не мають фіскального ефекту. Це одна з тих речей, які держава може змінити швидко», — зазначив Гетман.
Конкуренція за людей стає головним викликом
Окремий блок круглого столу був присвячений людському капіталу та кадровій кризі. Учасники круглого столу наголошували: у сучасній економіці саме люди, інновації та підприємництво визначають конкурентоздатність держави. За словами експертів, Україна вже зараз входить у глобальну конкуренцію не лише за інвестиції, а й за таланти. Тому державна політика має створювати умови, за яких підприємці, інженери, IT-фахівці та інноватори будуть готові залишатися та реалізовувати себе саме в Україні.
Державна регуляторна служба: проблема — не лише в регуляціях
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський наголосив, що Державна регуляторна служба за роки роботи стала однією з небагатьох інституцій, які реально стримували появу надмірного регулювання. За його словами, ДРС відіграла важливу роль у захисті бізнесу від непродуманих рішень держави, однак сьогодні сама система регуляторної політики має низку системних проблем.
«Є проблема відсутності відповідальності за порушення принципів регуляторної політики. Якщо орган влади не дотримується необхідних процедур або не подає відповідні документи, фактичної відповідальності за це немає», — зазначив економіст.
На думку Дубровського, одним із можливих рішень могло б стати створення незалежної експертної інституції за аналогією з британською моделлю — структури, яка б об’єднала функції ДРС та експертного аналізу парламенту.
Єдиний регуляторний портал: цифровізація регуляторної політики
Заступник голови Державної регуляторної служби Роман Джуранюк розповів про створення єдиного регуляторного порталу — цифрової системи, яка має об’єднати всі регуляторні акти країни в одному місці.
Сьогодні, за його словами, в Україні діє близько 80 центральних регуляторів та понад 1600 місцевих органів, які ухвалюють регуляторні акти, що створює складну та фрагментовану систему для бізнесу.
«Ми хочемо, щоб усі регуляторні акти були доступні в одному місці. Будь-хто зможе ознайомитися з проєктом акта, залишити свої зауваження, а регулятор буде зобов’язаний надати відповідь», — пояснив Джуранюк.
За його словами, портал має забезпечити:
- повну відкритість регуляторного процесу;
- публічне обговорення всіх регуляторних актів;
- централізований доступ до документів;
- обов’язкову реакцію органів влади на зауваження бізнесу та громадськості.
Учасники дискусії також наголосили, що дерегуляція не може бути ефективною, якщо її проводять виключно самі регулятори.
Дискусія вкотре продемонструвала: український бізнес готовий бути партнером держави у процесі відновлення країни. Водночас підприємці очікують реальних реформ — швидких, системних і зрозумілих.
Круглий стіл відбувся у межах проєкту «Підтримка бізнес-лідерства у зміцненні економічної стійкості та відбудові України (BLR II)», який Спілка українських підприємців (СУП) реалізує у партнерстві з CASE Україна за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
