30 травня у Варшаві відбувся круглий стіл щодо співпраці України та Польщі в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Подію організовано Європейським офісом СУП спільно з Радою з телекомунікацій та діджиталізації Konfederacja Lewiatan та Комітетом з інформаційно-комунікаційних технологій СУП. Метою зустрічі стало налагодження діалогу, обмін досвідом і обговорення цифрової трансформації та регуляторної інтеграції. Захід проведено в межах угоди про співпрацю між СУП та Konfederacja Lewiatan, що передбачає серію галузевих зустрічей.
Анджей Рудка, радник правління Konfederacja Lewiatan, відзначив стійкість українських колег в надзвичайно складних умовах. Це свідчить про високий професійний рівень та потенціал галузі, що також може бути корисним для інших партнерів — зокрема у сфері протидії дезінформації. У контексті руху України до членства в ЄС інтеграція ІКТ-сектору в європейський (зокрема польський) ринок є важливим напрямком.
Війна, цифрова стійкість та нова реальність
Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП, акцентувала увагу на винятковій стійкості телекомунікаційної інфраструктури України в умовах повномасштабної війни. З 24 лютого 2022 року втрати галузі перевищили $1,3 млрд – знищено чи пошкоджено понад 15 тисяч об’єктів. Попри ці виклики, оператори змогли відновити зв’язок у понад 85% постраждалих територій.
Серед ключових рішень – розгортання понад 60 тисяч терміналів Starlink, запуск спільного роумінгу з ЄС, посилення кіберзахисту (відбито понад 2 тисячі DDoS-атак), а також впровадження систем резервного живлення. Наразі галузь зосереджена на відновленні мереж, посиленні захисту та цифровій інтеграції з Європейським Союзом.
«Телеком став опорою не лише економіки, а й безпеки. Ми відкриті до глибшої співпраці з польськими партнерами» – додала Катерина Глазкова.
Євген Калінін, керівник відділу інтерконекту та роумінгу Lifecell, у своєму виступі висвітлив виклики інтеграції українського телеком-сектору до єдиного ринку ЄС, зокрема — у межах впровадження принципу RLAH (roam like at home). Цей механізм був розрахований на короткострокові поїздки (2–3 тижні), тоді як понад 4 мільйони українських біженців тривалий час перебувають у ЄС. Через це виникає дисбаланс трафіку: українські SIM-картки масово використовуються за кордоном, а європейських — в Україні майже немає.
Додатковим фінансовим викликом для українських операторів є значно нижчі внутрішні тарифи в Україні на фоні регульованих оптових ставок на роумінг в ЄС.
Євген наголосив: доступ до роумінгу став критично важливим з початку повномасштабної війни. Завдяки Спільній заяві вдалося домовитися з європейськими операторами про пільгові wholesale-тарифи. Для успішного продовження RLAH на постійній основі для українських абонентів надзвичайно важливо продовжити дію таких тарифів і надалі. Також важливо забезпечити поступове відновлення балансу трафіку — зокрема через повернення частини біженців.
Спільне цифрове майбутнє: трансформація та синергія
Представники комітету інформаційно-комунікаційних технологій СУП Олександр Вернигора та Анна Барабанова відзначили виняткову швидкість цифрової трансформації в Україні. Попри війну, країна стала прикладом ефективної діджиталізації — від безпаперових рішень до кібербезпеки й розвитку телекомунікацій.
Польська сторона висловила готовність сприяти гармонізації цифрового регулювання та залученню України до спільних проєктів, зокрема у межах фондів відновлення.
Учасники обговорили також програми міжнародного фінансування — зокрема, американські ініціативи та фонд десяти країн, у якому Естонія виступає фронт-офісом. Українське Міністерство цифрової трансформації вже відкрило бек-офіс програми, а в майбутньому планується її відкриття для приватного сектору.
Стартапи: потенціал, що потребує рішень
Окрему увагу було приділено підтримці стартапів. У компанії IBM діє команда, що опікується підтримкою України. За словами віце-президентки з технічної адвокації Йоланти Яворської, сьогодні українські стартапи стикаються з труднощами у фінансуванні через застарілі банківські підходи, які не враховують специфіку інноваційного бізнесу.
IBM закликає до оновлення регулювання, більшої відкритості інвесторів до ризику та створення сприятливих умов для розвитку стартапів.
Українські проєкти вже викликають інтерес у Європі — зокрема в Німеччині, де очікують нових рішень саме з України. Компанія готова долучатися до діалогу з державними органами, асоціаціями та фондами, щоб разом шукати рішення для підтримки інновацій.
Також обговорювалась необхідність адаптації правил для створення сприятливого середовища. Польські партнери висловили готовність сприяти через такі інституції, як PFR Venture, ЄБРР та інші, що вже мають досвід у підтримці високоризикових інноваційних проєктів.
Підсумки
Круглий стіл у Варшаві став важливою платформою для посилення співпраці в ІКТ-сфері та інтеграції України в європейську цифрову спільноту. Учасники підкреслили значний інвестиційний потенціал України, особливо в енергетиці та телекомунікаціях, і підтримали ідею продовження діалогу через серію зустрічей із фокусом на практичні кейси для інвесторів і стартапів. Організатори підтвердили наміри працювати разом над законодавчими ініціативами та подальшою співпрацею аналітичних центрів і галузевих комітетів.
Вдячні Konfederacja Lewiatan та всім учасникам зустрічі за змістовний діалог і зацікавленість у подальшій співпраці. Особливо цінуємо, що партнерство з Lewiatan зміцнюється — відтепер у нас є спільний робочий простір у варшавському офісі. Це робить український і польський бізнес ще ближчими.
