22 травня 2026 року Комітет з питань інтеграції України до ЄС (далі – Комітет) розглянув низку законопроєктів у сферах оподаткування, електронної комерції, банкрутства та регулювання окремих ринків підприємницької діяльності.
Центр міжнародного співробітництва СУП продовжує моніторинг євроінтеграційних процесів в Україні та інформує про законопроєкти, пов’язані з адаптацією українського законодавства до норм ЄС, які нині розглядає Верховна Рада України, а також про їхній вплив на бізнес.
Законопроєкт №15112-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі ПДВ
Суть змін: Законопроєкт запроваджує правила оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів (крім підакцизних) вартістю до 150 євро, що ввозяться в Україну через міжнародні поштові та експрес-відправлення. Відповідальність за нарахування та сплату податку до бюджету покладається на підприємство електронного інтерфейсу (маркетплейс), яке сприяє продажу товарів. Документ також передбачає звільнення від ПДВ для некомерційних посилок між фізичними особами вартістю до 45 євро та для товарів оборонного призначення, зокрема безпілотників.
За розрахунками Міністерства фінансів України прийняття законопроекту дозволить додатково залучити до Державного бюджету України податкові надходження в сумі близько 10 млрд грн в розрахунку на рік.
Значення для бізнесу: ці зміни мають вирівняти умови конкуренції між українськими та іноземними виробниками, оскільки імпортні товари малої вартості більше не будуть мати необґрунтованих податкових переваг. Для операторів електронних майданчиків зміни означають набуття статусу осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ, що спрощує адміністрування податків з великої кількості дрібних посилок.
Висновок Комітету: положення проєкту закону частково відповідають міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, та потребують доопрацювання з метою повного врахування положень Директиви 2006/112, Директиви Ради 2006/79/ЄС і Директиви 2015/849.
Законопроєкт №15001 щодо визначення суб’єктів підприємництва
Суть змін: законопроєкт гармонізує визначення мікро-, малого та середнього підприємництва (МСП) із нормами ЄС (Рекомендація № 2003/361/ЄС).
Основною зміною є впровадження трьох критеріїв класифікації: середньої кількості працівників, річного чистого доходу та балансової вартості активів. Зокрема, категорія мікропідприємництва тепер обмежена 9 працівниками (раніше було до 10 включно), а для всіх категорій встановлено фінансові пороги в євро (наприклад, до 2 млн євро для мікро-, до 10 млн євро для малого та до 50 млн євро доходу для середнього бізнесу).
Значення для бізнесу: зміни забезпечать бізнесу єдині та прозорі правила класифікації, що повністю відповідають стандартам ЄС, усуваючи правову невизначеність у відносинах із державою. Це значно розширює доступ підприємств до програм фінансової допомоги та грантів від європейських партнерів, а також створює справедливе конкурентне середовище через уніфікований підхід до надання державної підтримки.
Висновок Комітету: законопроєкт не суперечить Угоді про асоціацію, частково узгоджується з правом ЄС та потребує доопрацювання.
Законопроєкт №15004 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо запровадження спрощених процедур для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва.
Суть змін: законопроєкт запроваджує спрощені процедури санації та ліквідації для мікро- та малих підприємств (ММП), які працюють понад три роки та не мають заборгованості із виплати зарплати. Ключовими новаціями є скасування обов’язкової стадії розпорядження майном, відсутність необхідності проведення загальних зборів кредиторів та необов’язковість участі арбітражного керуючого (залучається лише за бажанням сторін на умовах договору). Процедури доступні для бізнесу з боргом до 2,5 млн грн (мікропідприємства) або до 5 млн грн (малі підприємства) за умови обмеженої кількості кредиторів.
Ця реформа є офіційним індикатором виконання кроку 3.7 реформи 2 Плану України для Ukraine Facility.
Значення для бізнесу: реалізація цих змін дозволить добросовісним підприємцям відновити платоспроможність або звільнитися від боргів у значно коротші строки та з мінімальними судовими витратами. Створення ефективного механізму виходу з ринку або фінансового оздоровлення підвищує захист прав власності та є позитивним сигналом для інвесторів щодо якості судової системи. Це сприяє швидшому поверненню активів в економічний обіг та гармонізації українського законодавства з передовою практикою ЄС.
Висновок Комітету: проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву ЄС.
Законопроєкт №15024 щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Суть змін:
– Запроваджується спрощене провадження у справах про банкрутство для суб’єктів мікро- та малого підприємництва з граничним строком процедури до 180 днів, який не підлягає продовженню.
– Встановлюється пріоритет приватизації державних підприємств: забороняється відкривати провадження про банкрутство протягом 12 місяців (для великої приватизації – 24 місяців) після прийняття рішення про приватизацію.
– Спрощується процедура призначення арбітражного керуючого та обсяг його повноважень, а також запроваджується презумпція згоди кредиторів на дії боржника за відсутності їхніх заперечень.
Директива (ЄС) 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації, погашення боргу та підвищення ефективності процедур є головний фундамент законопроєкту.
Значення для бізнесу: зміни дозволяють малому бізнесу швидко та з мінімальними витратами звільнитися від боргів або відновити діяльність, що водночас є виконанням індикатора 3.7 плану Ukraine Facility.
Висновок Комітету: проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву ЄС, але потребує доопрацювання у зв’язку з висловленими зауваженнями.
Законопроєкт №14016 щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності.
Суть змін: Законопроєкт впроваджує в Україні незалежний аудит звітності із сталого розвитку (ESG) як новий вид обов’язкової аудиторської послуги та запроваджує спеціальну атестацію для фахівців у цій сфері. Також він централізує повноваження з контролю якості аудиторських послуг за державною Інспекцією Органу суспільного нагляду та встановлює систему штрафів для підприємств за порушення правил призначення аудиторів.
Впроваджуються такі норми ЄС: Директива (ЄС) 2022/2464 (CSRD) щодо корпоративної звітності із сталого розвитку, Директива 2006/43/ЄС та Регламент (ЄС) № 537/2014 про обов’язковий аудит річної та консолідованої звітності, Стаття 387 Угоди про асоціацію щодо поступового наближення до права ЄС у сфері аудиту.
Значення для бізнесу: Великі компанії та емітенти отримують можливість залучати європейські інвестиції завдяки підтвердженню їхніх екологічних та соціальних показників за міжнародними стандартами. Одночасно посилюється захист акціонерів: власники часток від 5% отримують законне право вимагати незалежної перевірки окремих елементів звітності сталого розвитку свого підприємства.
Висновок Комітету: проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції та праву ЄС.
Законопроєкт №13204-1 про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Суть змін: законопроєкт гармонізує українське законодавство з ключовим Регламентом (ЄС) № 2018/848 про органічне виробництво і маркування органічних продуктів, розширюючи перелік продукції, що підлягає сертифікації, та запроваджуючи Державний реєстр органічних тварин і аквакультури. Реформується система контролю: органи сертифікації отримують повноваження на здійснення окремих заходів державного нагляду під контролем компетентного органу. Важливою новацією є запровадження «групової сертифікації», що дозволяє малим виробникам об’єднуватися для спільного проходження процедур. Крім того, вимоги до маркування продукції та кормів приводяться у повну відповідність до актуальних стандартів ЄС.
Значення для бізнесу: прийняття закону забезпечує безперешкодний доступ української продукції на ринок ЄС, куди спрямовується близько 90% вітчизняного органічного експорту. Запровадження групової сертифікації та єдиних прозорих правил дозволить малому агробізнесу суттєво знизити витрати та гарантує умови для добросовісної конкуренції завдяки посиленому контролю за справжністю продукції.
Висновок Комітету: законопроєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС.
