СУП вітає прийняття закону 5344-Д, який допоможе створенню сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю!
Проєкт Закону України 5344-д від 18.11.2022 року «про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» прибирає санкцію для підприємців за непрацевлаштування осіб з інвалідністю, але натомість розширює надання пільг, які надаються не лише громадським організаціям, а й іншим юридичним особам.
Новий закон був дуже потрібний ще до повномасштабного вторгнення. Станом на 01 січня 2020 року Україна мала 2,7 млн осіб з інвалідністю, у тому числі 222,3 тис. осіб з I групою інвалідності, 900,8 тис. осіб з II групою інвалідності, 1416,0 тис. осіб з III групою інвалідності та 163,9 тис. дітей з інвалідністю. У 2025 році, коли третій рік триває повномасштабна війна, питання справедливого закону щодо працевлаштування осіб з інвалідністю стало критично важливим.
Також цей законопроєкт є важливим кроком у напрямку до європейської інтеграції. Зокрема, реалізація його положень сприятиме досягненню цілей, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, а також забезпечить виконання положень Директив Європейського Союзу, зокрема щодо недискримінації в сфері працевлаштування.
Законопроект передбачає:
- Запроваджується сплата цільового внеску замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування. Внесок передбачається у меншому розмірі, порівняно із розміром адміністративно-господарських санкцій, але обов’язок із його сплати встановлюється для усіх категорій роботодавців як приватного, так і публічного сектору;
- Розширюються можливості для працевлаштування. Вимоги про дотримання квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються не тільки на підприємства приватного сектору, як це було раніше, а й на державні органи, державні та комунальні підприємства, установи й організації. (Це передбачено Пунктом g) cтатті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю, яка містить норми про працевлаштування осіб з інвалідністю у державному секторі).
- Зняття законодавчих обмежень: можна працювати на будь-якій роботі, крім тої, що прямо протипоказана.
- Оновлено вимоги до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який може слугувати підставою для обчислення внеску, що роботодавець сплачуватиме на працевлаштування осіб з інвалідністю.
- Передбачається створення державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом накопичення внесків роботодавців на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
- Запроваджується обов’язкове надання особам з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші), які є складовою процесу працевлаштування таких осіб.
- Законопроєкт імплементує у національне законодавство закріплене у пункті i) статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю поняття «розумне пристосування» і закріплює невичерпний перелік таких пристосувань.
- Передбачається впровадження державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях усіх форм власності.
- Розширено категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю. Соціально орієнтований бізнес зможе створювати нові підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю або підприємства захищеного працевлаштування.
- Запровадження гарантій для осіб з важкими формами інвалідності: передбачено можливість створення підприємств захищеного працевлаштування, які мають на меті не отримання прибутку, а саме забезпечення робочих місць для тих, хто має найскладніші порушення функціонування.
Щиро вітаємо комітет Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і його керівницю Галину Третьякову а також усіх, хто лобіював та підтримував цей законопроєкт.
Детальний аналітичний висновок СУП до законопроекту 5344-д від СУП доступний за посиланням.
