21 липня Спілка українських підприємців взяла участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами».
До обговорення долучилися народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Державної служби зайнятості, Державної міграційної служби, наукової спільноти, міжнародних організацій, профспілок, роботодавців та бізнес-асоціацій.
Під час слухань виконавча директорка СУП Катерина Глазкова представила позицію бізнес-спільноти щодо подолання кадрового дефіциту та вдосконалення державної політики у сфері трудової міграції. За підсумками обговорення Спілка також направила до Комітету Верховної Ради пропозиції бізнесу щодо вдосконалення механізмів залучення іноземних працівників, цифровізації процедур та захисту українського ринку праці.
Кадровий дефіцит стримує розвиток економіки
За словами Катерини Глазкової, кадровий дефіцит уже став одним із ключових факторів, що стримує розвиток української економіки. Він безпосередньо впливає на виробництво, виконання контрактів, логістику, залучення інвестицій та участь бізнесу у відбудові країни.
За даними Стратегії зайнятості населення України до 2030 року, 74% роботодавців відчувають нестачу працівників. Найбільший дефіцит спостерігається у виробництві, будівництві, транспорті та логістиці, аграрному секторі, а також серед технічних та інженерних спеціальностей.
Водночас СУП наголошує, що пріоритетом державної політики має залишатися максимальне використання внутрішнього трудового потенціалу. Йдеться про створення умов для повернення українців, працевлаштування ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді та людей старшого віку, а також розвиток професійного навчання та перекваліфікації.
Залучення іноземних працівників — додатковий інструмент, а не заміна українських кадрів
У низці секторів економіки кадровий дефіцит уже неможливо подолати виключно внутрішніми ресурсами. У таких випадках залучення іноземних працівників може стати додатковим інструментом підтримки бізнесу.
При цьому, як зазначила Катерина Глазкова, наразі немає підстав говорити про масовий приплив іноземної робочої сили до України. У 2021 році в Україні тимчасово проживали близько 189 тисяч іноземців, тоді як у травні 2026 року — близько 48 тисяч. Упродовж 2025 року посвідки на тимчасове проживання у зв’язку з працевлаштуванням оформили лише близько 4,9 тисячі осіб.
Бізнес очікує цифровізації та спрощення процедур
Окрему увагу виконавча директорка СУП звернула на складність чинної процедури працевлаштування іноземців. Сьогодні роботодавцю необхідно взаємодіяти одразу з кількома державними органами, а сам процес оформлення документів є тривалим, дороговартісним та не гарантує фактичного виходу працівника на роботу.
За підсумками слухань Спілка українських підприємців офіційно направила до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропозиції бізнесу щодо вдосконалення механізму залучення іноземних працівників. Зокрема, СУП пропонує:
- створити єдину цифрову платформу для залучення іноземних працівників, через яку бізнес зможе розміщувати запити на вакансії, а держава — взаємодіяти з відповідними органами інших країн для пошуку кандидатів;
- запровадити повний цифровий маршрут працевлаштування іноземців, який охоплюватиме пошук кандидатів, оформлення е-візи, податкового номера, дозволу на працевлаштування, посвідки на проживання, укладення трудового договору та подальший моніторинг працевлаштування;
- налагодити електронний обмін інформацією між Державним центром зайнятості, Міністерством закордонних справ, Державною міграційною службою, Державною податковою службою та Державною прикордонною службою, щоб скоротити строки процедур, уникнути дублювання документів та посилити ефективність державного контролю;
- повністю цифровізувати адміністративні процедури, включно з поданням документів, погодженнями та оплатою адміністративних послуг через єдину платформу;
- переглянути підхід до визначення країн міграційного ризику, зокрема дозволити спрощене працевлаштування для громадян таких країн, які понад п’ять років легально працюють у державах ЄС;
- спростити працевлаштування іноземних студентів, які вже перебувають в Україні, навчаються або завершили навчання та можуть долучитися до українського ринку праці;
- запровадити окрему категорію візи для трудової міграції, яка надаватиме можливість законного працевлаштування та автоматичного продовження за умови безперервної роботи;
- переглянути окремі документальні вимоги для отримання трудової візи, зокрема щодо підтвердження фінансового забезпечення та медичного страхування у випадках, коли іноземець приїжджає до України на запрошення роботодавця.
Усі напрацьовані пропозиції Спілка українських підприємців офіційно направила до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для врахування під час подальшого опрацювання законодавчих змін.
Прозора система в інтересах бізнесу, держави та працівників
Спілка наголошує, що будь-яке спрощення процедур має поєднуватися з ефективним державним контролем, захистом українського ринку праці, забезпеченням рівних трудових прав для українських та іноземних працівників і недопущенням демпінгу заробітної плати.
«Україні потрібна прозора, безпечна та керована система, яка працюватиме відповідно до реальних потреб економіки. Для бізнесу це означає передбачувані строки та мінімум дублювання процедур. Для держави — відкритість і контроль. Для працівника — законний статус, рівні права та гідні умови праці», — підсумувала Катерина Глазкова.
