Що саме має змінитися всередині країни, аби міжнародна підтримка перетворювалася на реальні економічні результати? Відповідь на це питання шукали учасники моніторингового заходу «Україна на URC 2026: що ми маємо, чого ми хочемо», організованого консорціумом RRR4U.
Подія відбулась в рамках підготовки України до URC-2026 у Гданську — ключової міжнародної конференції, де обговорюватимуться пріоритети відновлення країни та механізми залучення інвестицій.
Участь у дискусії взяла виконавча директорка СУП Катерина Глазкова, яка зазначила, що за останні роки бізнес-середовище стало значно активніше долучатися до формування порядку денного Конференції з відновлення України. Це свідчить про посилення ролі бізнесу як повноцінного учасника процесу відновлення та формування економічної політики України.
Дефіцит кадрів став критичним викликом
Однією з головних тем зустріч стала нестача працівників, яка дедалі гостріше відчувається в усіх секторах економіки.
Катерина Глазкова наголосила, що Україна не може розраховувати на примусове повернення громадян, які виїхали за кордон через війну. Натомість необхідно створювати умови, за яких люди самі будуть зацікавлені працювати та розвиватися в Україні.
Окрему увагу вона звернула на потенціал людей віком 50–65+, які часто залишаються поза ринком праці попри значний професійний досвід. На думку виконавчої директорки СУП, ця категорія громадян може стати важливим кадровим резервом для української економіки, адже є стабільною робочою силою та не підпадає під мобілізаційні ризики.
Ветерани дедалі частіше обирають підприємництво
Важливим напрямом відновлення ринку праці залишається інтеграція ветеранів.
За словами Катерини, лише близько 22% ветеранів, які звертаються до центрів зайнятості, повертаються на попередні місця роботи. Значна частина обирає власну справу та започатковує бізнес.
У відповідь на цей запит Спілка українських підприємців надає таким бізнесам безкоштовні консультації, допомогу та підтримку.
Україні потрібна зрозуміла політика трудової міграції
Ще одним інструментом подолання кадрового дефіциту має стати сучасна та прозора політика залучення іноземних працівників.
За словами Катерини Глазкової, сьогодні процедура працевлаштування іноземця в Україні залишається складною та затратною. Роботодавці змушені збирати близько 15 документів, проходити тривалі погодження та перевірки, а загальна вартість оформлення може становити від 30 до 120 тисяч гривень.
Серед можливих рішень виконавча директорка СУП запропонувала впровадження принципу «циркулярної мобільності». Такий підхід дозволив би українцям, які наразі проживають у країнах ЄС, брати участь у проєктах відновлення України без втрати свого резидентського статусу за кордоном.
Внутрішній бізнес залишається головним інвестором
Попри постійну увагу до міжнародних інвестицій, сьогодні основним інвестором в українську економіку залишається саме внутрішній бізнес.
Катерина Глазкова зазначила, що за результатами опитування 400 українських та європейських компаній, ключовими бар’єрами для зовнішніх інвесторів залишаються війна, корупція, бюрократія та недостатній рівень захисту прав інвесторів.
Серед головних очікувань інвесторів — ефективні механізми страхування воєнних ризиків, передбачувані правила ведення бізнесу та прозорі тендерні процедури. При цьому учасники ринку наголошують, що ціна не повинна залишатися єдиним критерієм визначення переможця закупівель.
Стан фінансування бізнесу в Ukraine Facility
У ході обговорення учасники також порушили питання змін у розділі «Бізнес-середовище» Плану України в межах програми Ukraine Facility.
Зокрема, увагу привернуло скорочення обсягу фінансування, передбаченого для підтримки мікро-, малих і середніх підприємств, з 1,75 млрд до 450 млн євро.
Старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Юлія Шаіпова пояснила, що перегляд показників був частиною запланованого процесу оновлення Плану України. За її словами, початкові розрахунки формувалися ще наприкінці 2023 року, коли існували інші очікування щодо перебігу війни та темпів відновлення.
Вона наголосила, що йдеться не про втрату коштів для бізнесу, а переважно про технічне коригування індикаторів та зміну механізмів їх реалізації. Частина фінансування продовжує надходити через державний бюджет, а підтримка малого та середнього бізнесу здійснюється, зокрема, через програму «Доступні кредити 5-7-9%» та інші інструменти за участю міжнародних партнерів.
Реалізація реформ як основний індикатор прогресу
Учасники заходу погодилися, що успіх URC-2026 визначатиметься не кількістю підписаних документів чи оголошених ініціатив. Головним критерієм стане здатність України реалізовувати реформи, ефективно використовувати міжнародну підтримку та створювати умови для розвитку підприємництва, залучення інвестицій і збереження людського капіталу.
Саме ці фактори, на переконання представників бізнесу, визначатимуть темпи економічного відновлення країни та її конкурентоспроможність у найближчі роки.
