У період практичної реалізації євроінтеграційного курсу України у сфері охорони здоров’я формування ефективної державної політики потребує постійної взаємодії між органами влади, регіонами, міжнародними партнерами, професійною спільнотою та бізнесом. Саме поєднання експертних знань і практичного досвіду сприяє виробленню рішень, необхідних для розбудови сучасної, стійкої та конкурентоспроможної системи охорони здоров’я України.
Учасники Комітету охорони здоров’я СУП взяли участь у Національному форумі «Здорова Україна 2030»: стратегія, партнерство, європейський горизонт.
У фокусі обговорень
Захід став майданчиком для обговорення стратегічних напрямів розвитку української системи охорони здоров’я та налагодження діалогу між державою, керівниками закладів охорони здоров’я, представниками фармацевтичного сектору, медичного бізнесу, пацієнтських та професійних організацій та міжнародними партнерами у контексті реалізації Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року та подальшої інтеграції України до європейського простору.
Особливу увагу на форумі було приділено питанням ролі прикордонних регіонів у формуванні нових моделей співпраці з ЄС, розвитку транскордонної медицини, підвищенню конкурентоспроможності української системи охорони здоров’я, створенню умов для розвитку клінічних досліджень, посиленню національного фармацевтичного виробництва, а також впровадженню сучасних медичних технологій та цифрових рішень.
Потенціал національної фарми: бар’єри масштабування, експорт та зустрічний запит до держави
Одним із центральних був блок «Зроблено в Україні: лікарські засоби». Співголова комітету з питань охорони здоров’я СУП та директорка з корпоративних комунікацій Farmak Євгенія Піддубна представила 13 спільних ініціатив фармвиробників задля розширення потенціалу та загального розвитку української фармацевтичної галузі.
Євгенія зазначила, що сьогодні українські фармацевтичні виробники є потужними гравцями ринку та за окремими показниками навіть випереджають багатьох виробників країн Центральної та Східної Європи. Водночас повною мірою реалізувати свій потенціал і здійснити якісний прорив у розвитку галузі їм досі заважає низка регуляторних та економічних бар’єрів.
«Ми повинні не тільки закривати власні потреби і бути сталими, але й трансформуватися таким чином, щоб бути на рівні з європейськими виробниками частиною сталих ланцюгів постачання», – зазначила Євгенія.
Серед включених до презентації питань, зокрема, були:
- запровадження державних програм підтримки
- державне замовлення на 5+ років
- можливість створення власного переліку критичних лікарських засобів
- підтримка національних виробників при релокації
- необхідність стимулювання виробництва АФІ
- необхідність виключення з GMP-сертифікатів переліку лікарських засобів та взаємного визнання GMP-сертифікатів між Україною та ЄС
- запровадження податкових стимулів для реінвестицій та інвестицій у R&D
- заборони участі в публічних закупівлях незареєстрованих лікарських засобів
- тощо.
Майбутнє вітчизняного фармвиробництва
Разом з тим, члени Комітету СУП взяли участь у панельній дискусії із представниками Міністерства охорони здоров’я України та ДП «Медичні закупівлі України», де обговорили перспективи розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та механізми підтримки локальних виробників.
Директор з питань взаємодії з органами державної влади ПрАТ Фармацевтична фірма «Дарниця» Костянтин Ващенко підкреслив, що основними барʼєрами, які заважають українським виробникам повністю закрити потреби програми «Доступні ліки», є відсутність довгострокової прогнозованості державного замовлення та неврегульованість окремих регуляторних питань. Окремо Костянтин відзначив недостатність преференцій для національних виробників, особливо у частині стимулів для інвестицій у R&D, адже в Україні недостатньо розвинуті податкові механізми підтримки інвестицій у наукові дослідження та розробку нових лікарських засобів, що знижує мотивацію виробників до створення нових препаратів.
Зі свого боку генеральний директор ТОВ «Фармхім» Микола Федько звернув увагу на одну з ключових проблем галузі — недостатній рівень виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) в Україні. Він підкреслив, що чинні підходи фактично не створюють суттєвих конкурентних переваг для лікарських засобів, виготовлених із вітчизняних АФІ, а також, що на сьогодні існує висока залежність від імпортних АФІ. При цьому, внаслідок воєнних ризиків виробники змушені інвестувати значні ресурси у захисну інфраструктуру, енергетичну автономність та релокацію виробничих потужностей, що супроводжується тривалими регуляторними процедурами.
Разом з тим, Оксана Плотнікова, директорка зі стратегічного розвитку ТОВ «Біофарма Плазма» відзначила, що Україна має значний потенціал для розвитку фармацевтичної галузі. Водночас для його реалізації країна повинна не лише повністю забезпечити населення необхідними лікарськими засобами, а й посилити орієнтацію на експорт фармацевтичної продукції.
Наостанок співголова комітету з питань охорони здоров’я СУП та директорка з корпоративних комунікацій Farmak Євгенія Піддубна підсумувала, що питання преференцій у публічних закупівлях дійсно є одним з найбільш дискусійних. Водночас існують і менш дискусійні питання, щодо яких загалом досягнуто розуміння, хоча їх реалізація потребуватиме тривалого часу. Вона окреслила чинники, без яких неможливі стійкий розвиток галузі та інвестиції в дослідження і розробки. Зокрема, вона зауважила, що галузь може продовжувати працювати і в нинішніх умовах, як це відбувається зараз. Проте для довгострокового розвитку необхідно створювати додаткові стимули.
Євгенія підтримала позицію щодо необхідності запровадження механізмів пільгового оподаткування, які б стимулювали інновації, проведення клінічних досліджень, оновлення технологічного парку та модернізацію виробничого обладнання.
За її словами, такі заходи є необхідними для того, щоб українські виробничі майданчики, які прагнуть відповідати європейським стандартам, мали більше можливостей для модернізації та розвитку свого продуктового портфеля. Адже всі ці процеси потребують значних інвестицій, а умови для їх залучення мають бути максимально сприятливими.
На завершення вона висловила переконання, що реалізація таких стимулів можлива у відносно короткі строки за умови консолідації зусиль економічного блоку уряду та Міністерства охорони здоров’я. На її думку, це стало б важливим кроком для подальшого розвитку фармацевтичної галузі України.
СУП щиро дякує державі за відкритість до діалогу з бізнесом та врахування позиції галузі у процесі зменшення регуляторних бар’єрів. Саме така співпраця формує сприятливе середовище для розвитку українських виробників і їхнього виходу на європейський ринок.
