Олександр Соколов, засновник всеукраїнської мережі онлайн-ресторанів Smilefood, – той тип власника, який знає у своїй великій компанії кожен гвинтик і з захватом розповідає про плани на найближчий час. А їх чимало, враховуючи той факт, що у щоденнику у Олександра все розплановано на 20 років вперед.
Про суть онлайн-ресторану
Саме поняття онлайн-ресторан придумали ми. Зараз працюємо над тим, що закладаємо у нього смисли. Хотілося б стати власною назвою, як ксерокс. Чому б і ні, якщо ринок вільний: в Україні він ще не розвинений на належному рівні. У світі обсяги онлайн-доставки їжі складають 350 млрд доларів на рік, і за прогнозами вони виростуть в десять разів за наступні десять років. Я вважаю, що онлайн доставка витіснить 60% офлайн-гравців на ресторанному ринку, тому що ми дамо кращий сервіс і більше переваг. Тільки уявіть, ви сидите вдома, одягаєте шолом 3D, обираєте обстановку і аудіо-супровід, який вам заманеться. Наприклад, для вас буде танцювати і співати Майкл Джексон. І починаєте вечерю. Це реальність, яку ми прагнемо втілити і зробити онлайн-ресторан повноцінною складовою індустрії розваг.
Про місію і візію
Ми даруємо світу посмішки, доставляємо людям радість і задоволення, адже наш продукт – це завжди доповнення до приємної події, чи то день народження, свято, корпоратив чи романтичне побачення. Суші рідко замовляють без приводу. Та й сам по собі прийом їжі уже піднімає настрій!
Ми намагаємося змінювати точку зору тих людей, які приходять до нас працювати. Кожному доносимо те, що наша цільова аудиторія – це не розмите поняття, а конкретна людина, у якої зараз і так, швидше за все, гарний настрій. Люди люблять працювати з якоюсь метою. Тож ми хочемо, щоб наш співробітник розумів, що він готує не в нікуди, а для певної людини. Це ж зовсім різні речі – приходити на роботу та просто готувати роли, і приходити на роботу та готувати роли для конкретної, нехай навіть і уявної людини.
Про технології
Сьогодні з фінансовим департаментом ми активно розробляємо Business Intelligence System, яка допоможе нам відстежувати свої фінансові показників в онлайн-режимі. Щогодини вносячи показники, ми будемо бачити, наприклад, як у нас будується графік завантаження філіалів. І тоді, за допомогою CRM, регулювати і перерозподіляти завантаження кожного окремого філіалу.
Так і з відділом продажів. Наприклад, він звітує, що відвідуваність сайту протягом тижня знизилася. Таким чином, ми вже розуміємо, що днів через 10-12 це вплине на продажі і у нас є час, щоб врегулювати ці питання.
Ми вже знаємо, які показники нам важливі, тепер нам потрібно їх оцифрувати і імплементувати в систему.
Ми змушені постійно вкладати в IT-продукти величезні гроші, без цього сьогодні неможливо. Зараз працює вже третє покоління додатку, і ми щоразу його вдосконалюємо, це постійний процес. Адже сайт і додаток – це наше обличчя, «інтер’єр» нашого ресторану. Реліз нового сайту буде в кінці 2020 року, зараз над ним ведеться активна робота. Це буде прорив в нашій галузі.
Про франшизу
Перші три франшизи ми підписали в Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі. У мене до них особливе трепетне ставлення, тому що вони першопрохідці. Єдиний відділ продажів, call-центр, сайт і постачальники. Сам договір про франшизу у нас дуже великий, але я люблю про все домовлятися «на березі». Вважаю, що рукостискання і домовленість – це найважливіше, що може бути у партнерів. Хотілося б, щоб такий ретельний і докладний договір від початку закладав у наших відносинах з франчайзі момент етичності, і він розумів наші цінності. Ні, у нас не можна поставити столики і поїсти, хоч це і здається нескладним в організації. Ні, ми не возимо люля-кебаб і квашену капусту. Так, ми працюємо тільки з конкретними брендами напоїв. І так далі. Тому ми намагаємося прописати максимальну кількість таких моментів, щоб потім не виникало нюансів. Я завжди кажу нашим партнерам-франчайзі, що цінність компанії визначаємо не ми, її визначає наш клієнт. І це зовсім інша система цінностей. Дуже хочу, щоб франчайзі були залучені в бізнес-ідею, адже залученість вражаючим чином впливає на якість, і, можна сказати, є каталізатором процесів якості.
Про управління
Раніше я думав, що для успіху в бізнесі потрібен елемент удачі і наполегливысть. Так думає більшість людей в Україні, до речі. Але це неймовірна дурість. Змінити цю точку зору мені допомогла моя дитина, яка одного разу мені сказала прості слова: «Щоб щось робити добре, цьому потрібно навчитися». Здавалося б, прості слова, однак у них криється вся суть управління бізнесом. Простіше кажучи, бізнес – це те, чому можна навчитися. Я сам за першою освітою фізик-атомник з червоним дипломом. Тому, повірте, в порівнянні з управлінням ядерним реактором, управління бізнесом – це нескладний процес.
Якщо управлінець виконуватиме всього 7 функцій, бізнес уже буде успішним:
- постановка цілей. Формування ідеї, цілі, політики. Те, що інші називають удачею. Це «нащупати» бізнес-модель. За моїми відчуттями, це 30% успіху.
- найм, залучення, введення в посаду, правильне звільнення.
- маркетинг та продажі. Свою цінність треба вміти донести клієнту, щоб він захотів обрати і купити саме нас тут і зараз. Це нероздільні речі, одне без іншого не працює.
- бухгалтерія і облік. Управління фінансами.
- саме виробництво. Закупівлі, обладнання, технологічні процеси, доставка.
- навчання та кваліфікація, контроль якості. Неможливо підвищувати якість і відповідальність, не підвищуючи рівень знань.
- PR. Це останнє, що потрібно робити в компанії. Розповісти якомога більшій кількості людей про успішні попередні функції. Але це спрацює тільки в тому випадку, якщо говорити правду.
Про мрії
У слова «хочу» і слова «мрію» різні смисли. Не всім мріям судилося стати реальністю. Але якщо я хочу, а не мрію, значить я втілю це в життя. У мене в блокноті є навіть список бажань, які я обов’язково втілю. Колись давно я проходив своє перше навчання тайм-менеджменту, і нам видали листок, щоб записати туди наші «хочу». Поки інші ще сумнівалися, що писати в цей лист, я попросив ще два. Керівник групи тоді сказав, що він вперше бачить такого учня. Тож я щодня працюю над тим, щоб усі «хочу» стали реальністю.
