19 серпня 2026 року відбулася спільна робоча зустріч Міністерства економіки та довкілля України, провідних бізнес-асоціацій, промислових підприємств та верифікаторів, присвячена критичним викликам впровадження Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).
У зустрічі взяли участь представники Міністерства економіки та довкілля України, промислових підприємств, бізнес-асоціацій, верифікаційних організацій та державних органів. Зустріч модерували заступник Міністра економіки Олександр Краснолуцький та начальниця управління зміни клімату Мінекономіки Юлія Романенко.
CBAM: головні виклики для українського бізнесу
З 1 січня 2026 року CBAM перейшов у фінансову фазу. Для українських експортерів це означає не лише нові вимоги до звітності, а й потенційні фінансові зобов’язання, пов’язані з придбанням CBAM-сертифікатів під час експорту продукції до ЄС.
Одним із ключових питань зустрічі стала відповідність встановлених Європейською комісією дефолтних значень викидів* реальним показникам українських підприємств.
*цифр викидів CO₂, які ЄС автоматично застосовує до імпортованого товару, якщо виробник із країни поза ЄС не надав точних, перевірених даних про свій власний реальний вуглецевий слід.
Представники промисловості, зокрема «Інтерпайп» та «Укрцемент», наголосили, що для окремих видів продукції встановлені значення суттєво перевищують фактичні показники українських виробників. Для металургії бізнес звернув увагу на ситуацію, коли дефолтні значення для окремих маршрутів виробництва можуть бути завищені у рази. У цементній галузі встановлені значення, за представленими на зустрічі даними, приблизно вдвічі перевищують фактичні середні викиди українських заводів.
За оцінкою бізнесу, така ситуація безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українського експорту та створює додаткове фінансове навантаження на підприємства.
Верифікація в умовах війни
Окремий блок дискусії стосувався роботи верифікаторів.
Європейські правила передбачають обов’язковий фізичний аудит підприємств, однак для українських виробників це може бути особливо складно через воєнні ризики, пошкодження обладнання та засобів вимірювальної техніки, а також загрозу для життя аудиторів і працівників підприємств.
Українські верифікатори наразі шукають різні моделі співпраці з європейськими партнерами та працюють над власною акредитацією. Водночас пряме отримання акредитації є значним фінансовим викликом для цих компаній, які є також бізнесом, переважно МСП.
Міжнародні можливості для декарбонізації
Під час зустрічі представники Мінекономіки та Команди підтримки реформ також презентували можливості Кліматичного клубу та Глобальної платформи пошуку партнерів.
Кліматичний клуб об’єднує 49 країн і працює, зокрема, над декарбонізацією промисловості, розвитком низьковуглецевих ринків та залученням міжнародної фінансової й технологічної підтримки.
Українські підприємства та галузеві асоціації можуть подавати запити до координатора від Мінекономіки (до управління зміни клімату Мінекономіки) щодо пошуку інвестицій, грантів, технологій декарбонізації та допомоги у підготовці технічної документації.
Що вирішили за результатами зустрічі
За підсумками обговорення визначено два паралельні напрями роботи.
Перший — захист інтересів українського бізнесу на міжнародному рівні.
Мінекономіки готує звернення від Прем’єр-міністра України до керівництва Європейської комісії щодо відтермінування або нульової ставки CBAM для України на період війни.
Також Україна працюватиме над відповідними змінами на рівні Європарламенту та окремо порушуватиме питання дискримінаційних дефолтних значень для української продукції.
Другий — підготовка українського бізнесу до роботи за правилами CBAM незалежно від результатів переговорів.
При Мінекономіки формуються дві робочі групи — з питань CBAM та вдосконалення системи МЗВ (моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів). До їхньої роботи планується залучити представників підприємств і бізнес-асоціацій.
Крім того, за пропозицією бізнесу сторони домовилися перейти до регулярних щомісячних технічних зустрічей уряду, бізнесу та верифікаторів. Вони проводитимуться у першій половині кожного місяця та мають стати майданчиком для контролю прогресу й оперативного вирішення технічних питань.
Також запропоновано створити спільний цифровий ресурс для обміну пропозиціями, шаблонами документів та роз’ясненнями щодо планів моніторингу.
Окремо заплановано розширену зустріч щодо врегулювання питань управління відходами видобувної галузі.
СУП продовжить представляти інтереси українського бізнесу та долучатися до напрацювання рішень, які допоможуть підприємствам зберігати конкурентоспроможність на європейському ринку.
