Спілка українських підприємців розпочала опитування бізнесу для формування консолідованої позиції спільноти щодо ключових питань правового захисту та державної регуляторної політики.
Протягом останніх двох років регуляторне середовище в Україні характеризується високою динамікою змін. Зростає кількість нових ініціатив і поправок до нормативно-правових актів, що, з одного боку, є відповіддю на виклики часу, а з іншого — створює додаткове навантаження на бізнес. Для підприємств це означає не лише збільшення витрат на адаптацію, але й ризики непропорційного впливу регулювання на господарську діяльність, зокрема у сфері застосування штрафних санкцій у конкурентному праві.
У цьому контексті особливої ваги набуває дотримання базових принципів державної регуляторної політики, зокрема обґрунтованості, передбачуваності та пропорційності. Не менш важливим є і забезпечення якісного аналізу регуляторного впливу перед ухваленням відповідних рішень.
Ключові ініціативи бізнесу
За результатами попередніх обговорень члени Спілки сформулювали низку пропозицій, які можуть суттєво вплинути на умови ведення бізнесу в Україні.
- Відновлення ефективних механізмів судового захисту
Пропонується внести зміни або виключити частину 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Наразі ця норма обмежує можливість забезпечення позову шляхом зупинення дії актів органів державної влади, зокрема Кабінету Міністрів України.
Бізнес-спільнота виступає за повернення практики, що діяла до 2017 року, коли адміністративні суди мали право зупиняти дію індивідуальних та нормативно-правових актів уряду, міністерств і центральних органів виконавчої влади у випадках, якщо їх виконання могло завдати істотної та непоправної шкоди суб’єктам господарювання. Такий інструмент розглядається як важливий елемент ефективного судового захисту.
- Зміни у підході до розрахунку штрафних санкцій
Ініціатива стосується змін до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».. Сьогодні штрафні санкції визначаються у відсотках від доходу (виручки) компаній, що не завжди відображає реальний фінансовий стан бізнесу.
Пропонується змінити вказаний підхід розрахунку штрафів із доходу (виручки) на розрахунок від прибутку:
- Антиконкурентні узгоджені дії (картелі, змови на торгах) – до 10% прибутку за рік, що передував штрафу
- Зловживання монопольним становищем – до 10% прибутку за рік, що передував штрафу
- Порушення, що не вплинули на ціни (документація, дозвіл) – до 5% прибутку за рік, що передував штрафу
- Недобросовісна конкуренція (неправомірне використання знаків, репутаційна шкода) – до 5% прибутку за рік, що передував штрафу
- Створення перешкод працівникам АМКУ (неподання інформації) – до 1% прибутку за рік, що передував штрафу
Важливість участі спільноти
Кожна із запропонованих ініціатив має різні наслідки для бізнесу, тому для формування зваженої та консолідованої позиції СУП нам принципово важлива думка кожного члена Спілки.
Закликаємо членів СУП долучитися до опитування та висловити свою позицію. Отримані результати стануть основою для подальшої адвокації інтересів бізнесу та напрацювання рішень, які сприятимуть формуванню прогнозованого і справедливого регуляторного середовища в Україні.
