Активна участь СУП у Конгресі співпраці з Україною Common Future 2025

У Познані відбувся Конгрес співпраці з Україною Common Future 2025, який став стратегічним простором для побудови партнерств, інвестиційних рішень та міждержавної співпраці. Подія стала важливою платформою для обговорення відновлення та розвитку українського бізнесу, енергетики та ринку праці.

Спілка українських підприємців (СУП) бере участь у цьому конгресі вже три роки поспіль, а у 2025 році стала інституційним партнером заходу, що підкреслює її роль у розвитку двосторонніх економічних відносин та підтримці українського бізнесу.

Меморандум про співпрацю з Польсько-українською господарчою палатою

В перший день Конгресу Спілка українських підприємців підписала Меморандум про співпрацю з Польсько-українською господарчою палатою (PUIG). Документ закладає основу для:

• розширення бізнес-контактів між Україною та Польщею;
• активної участі польського бізнесу у відбудові та модернізації України;
• спільного просування європейської інтеграції та впровадження кращих практик сталого розвитку.

Підписання меморандуму відкриває новий рівень партнерства, створюючи можливості для українських і польських підприємців, сприяє обміну досвідом та реалізації спільних проєктів, зміцнюючи економічні зв’язки між країнами.

Активна участь СУП у панельних дискусіях та заходах Конгресу

Виконавча директорка СУП Катерина Глазкова взяла участь у двох панельних дискусіях та зустрічах з міжнародними партнерами, де обговорювали:

• енергетичну безпеку та стійкість;
• майбутнє ринку праці в Україні;
• демографічні та міграційні виклики;
• розвиток професійних кваліфікацій та інтеграцію ветеранів у бізнес.

Сьогодні українські підприємці працюють в умовах, де на першому місці стоїть не прибуток, а відновлення після руйнувань, безпека та можливість продовжити працювати. Мова йде як про збереження активів, так і, найголовніше, життя та здоров’я людей. Українські підприємці інвестують в енергетичну незалежність, укриття, розробляють плани евакуацій та переводять виробництво у такий формат, аби захистити співробітників.

Енергетична стійкість: виклики та рішення

У першій дискусії на тему: “Енергетична стійкість – резерви, розподіл генеруючих потужностей та гнучке балансування, зелена та децентралізована енергетика, міжнародне співробітництво” Катерина наголосила, що Україна втратила понад 70% своєї енергогенерації. Однак замість простої відбудови, бізнес сфокусований на створенні нової, децентралізованої та “зеленої” енергосистеми.

Під час дискусії обговорювалася питання:

• відновлення та модернізація генеруючих потужностей;
• розвиток зеленої та децентралізованої енергетики;
• міжнародне співробітництво та інвестиції у відновлювану генерацію.

На початку 2022 року Україна мала потужну й збалансовану електрогенерацію – 34 ГВт. Але повномасштабне вторгнення рф на територію України та прицільні удари по енергетиці зруйнували або вивели з ладу понад 70% цієї потужності – втрачено більше 22 ГВт. Найбільших пошкоджень зазнали атомна і теплова генерація, включно з окупацією Запорізької АЕС і руйнуванням ключових ТЕС та ГЕС. Це не просто технічні цифри, це мільйони людей і тисячі підприємств, які кожного дня виборюють право на стабільне світло та тепло.

Україна вже зробила висновки: майбутнє за зеленими та децентралізованими рішеннями. Потенціал вражає: 83 ГВт сонячної енергії, 438 ГВт наземної й 250 ГВт офшорної вітроенергетики. Держава ставить завдання не лише відновити втрати, а й переосмислити архітектуру енергосистеми:

• більше відновлюваних джерел;
• більше накопичення енергії;
• розвиток малої розподіленої генерації та гнучких балансуючих потужностей.

Окремий акцент – продовження роботи надійних атомних блоків та будівництво нових, зокрема малих модульних реакторів.

“Українські підприємці готові інвестувати, але для цього потрібні прості й зрозумілі програми підтримки, без зайвої бюрократії. Відбудова української енергетики – це не лише національний, а й спільний європейський проєкт, що зміцнить безпеку всього континенту.” – підкреслила Катерина Глазкова.

Український бізнес демонструє високу готовність вкладати у відновлення енергосектору, використовуючи державні програми, міжнародні гранти та кредити. СУП активно працює над дерегуляцією: спрощено підключення до мереж, скорочено документообіг та скасовано плату за приєднання. Ми підтримуємо подальший розвиток конкурентного ринку, який передбачатиме свободу укладання договорів між виробниками і споживачами та прозоре ціноутворення.

Якщо говорити про фінансові інструменти – то сьогодні для бізнесу вже діє низка програм, що сприяють енергетичній незалежності: державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», Фонд декарбонізації України, а також міжнародні грантові ініціативи – зокрема ENERCOM, COSMIC та NORAD (Nansen Programme). Ці інструменти створюють умови для приватних інвестицій у відновлювану генерацію, системи накопичення енергії та підвищення енергоефективності.

Бізнесу необхідні швидкі та прозорі програми підтримки, з мінімальними адміністративними бар’єрами. Часто від моменту подання заявки до отримання коштів минають місяці, і проблема, заради вирішення якої планувався проєкт, уже втрачає актуальність. Адже енергетична ситуація в Україні змінюється надзвичайно динамічно, іноді навіть упродовж одного дня.

“Ми переконані, що відбудова української енергосистеми – це не лише національний проєкт, а спільна європейська можливість. Інвестиції в Україну – це інвестиції в енергетичну безпеку всього континенту, у створення нових робочих місць, у чисту енергію та інновації.” – додає Катерина Глазкова

Разом із міжнародними партнерами ми можемо не лише подолати наслідки війни, а й побудувати сучасну, інтегровану та кліматично нейтральну енергетику, яка стане джерелом стабільності й зростання для всієї Європи. Український бізнес готовий до цього шляху: до співпраці, до спільних інвестицій і до спільних перемог.

Серед учасників дискусії були експерти: Євгеній Гаркавий (ПАТ “Центренерго”), Павел Станьчак (LLC Gas TSO of Ukraine), Давід Сюдек (Orlen S.A.), Марчін Бялек (Biogas System S.A.). Модератор – Геннадій Радченко (Ukraine Business Center).

Дефіцит кадрів: адаптація бізнесу до нової реальності

Друга критична тема, яка обговорювалася на Конгресі: “Майбутнє ринку праці в Україні. Демографічні та міграційні виклики, професійні кваліфікації, ветерани.”

Основним викликом для підприємців є кадровий голод. Мобілізація, виїзд спеціалістів за кордон та питання бронювання працівників є чи не найболючішими для багатьох бізнесів. Катерина Глазкова зазначила, що український бізнес адаптується до дефіциту кадрів. Компанії впроваджують гнучкі моделі роботи, автоматизують процеси та інвестують у навчання персоналу.

СУП представляє понад 1300 компаній по всій Україні. Сьогодні підприємці вже значно менше розраховують на швидке повернення трудових мігрантів і будують роботу так, ніби дефіцит кадрів – це тривала реальність.

Бізнес реагує комплексно:

• гнучкі моделі зайнятості, дистанційна чи змішана робота;
• інвестиції в навчання персоналу;
• корпоративні програми підтримки ментального здоров’я;
• створення безбар’єрного простору для залучення соціально вразливих груп.

Яскраві приклади учасників Спілки

• Компанія Kormotech працює зі студентами, запроваджує оплачувані стажування, має реферальну програму та навіть підтримує маятниковий формат для топ-менеджерів (кілька тижнів за кордоном і тиждень в Україні). Для технічних спеціальностей компанія сама «вирощує» кадри та пропонує кар’єрне зростання.
• Ukravit утримує людей завдяки особистій присутності власника й топ-менеджменту в Україні, працює з випускниками шкіл і мотивує молодь вступати на хімічні спеціальності, щоб потім брати їх на практику.
• Нова пошта робить ставку на автоматизацію – поштомати та роботизовані процеси замінюють фізично важку роботу, що особливо актуально, коли дедалі більше працівників складають жінки.

Попри активність бізнесу, кадровий виклик лишається дуже значним. За даними Центру економічної стратегії, у серпні 2025 року безробіття зросло до 15,3 % (порівняно з 11,2 % у липні). На Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості на початок вересня було 244 тис. пропозицій – на 9 % менше, ніж торік. Найбільше роботодавці шукають водіїв, трактористів, будівельників, енергетиків, зварювальників, а також лікарів і фахівців робітничих професій.

Держава реагує власними програмами. Наприклад, грант «Власна справа» підтримує нові бізнеси та ФОПів, а роботодавці отримують компенсації за працевлаштування безробітних, ветеранів, людей старшого віку чи внутрішньо переміщених осіб. Також діють компенсації на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.

Український бізнес адаптується до довготривалого дефіциту кадрів через інноваційні HR-рішення, партнерство з державними програмами та інвестиції в людський капітал. Це дає можливість не лише утримувати працівників, а й будувати більш стійкий і інклюзивний ринок праці.

Створення сталих робочих місць для ветеранів

Окремий блок дискусії був присвячений ветеранам. З точки зору бізнес-спільноти, яку представляє Спілка українських підприємців, одним із ключових завдань відновлення країни є створення сталих робочих місць і кар’єрних можливостей для ветеранів. Реальним внеском тут стає поєднання інструментів державної служби зайнятості та партнерства з роботодавцями.

Сьогодні вже працює широка система професійного навчання, що організовується безпосередньо на замовлення компаній. Воно охоплює 95 робітничих професій і 335 освітніх програм, а для швидкої перекваліфікації діє ваучерна підтримка. Ваучери отримують, зокрема, люди, звільнені з військової служби, особи з інвалідністю внаслідок війни, внутрішньо переміщені громадяни та ті, хто повернувся з полону. Завдяки цьому тисячі ветеранів можуть опанувати нові спеціальності, затребувані на ринку.

Результати вже відчутні. Лише за січень-серпень цього року ваучери на навчання отримали 20 тисяч осіб, з них 3,3 тисячі – учасники бойових дій та люди з інвалідністю війни. Загалом до професійного навчання залучено 65 тисяч громадян, включно з 38 тисячами безробітних.

Важливою є і підтримка роботодавців. Компанії отримують компенсацію єдиного соціального внеску або частини витрат на оплату праці за найм ветеранів та інших вразливих категорій. Уже 13 тисяч безробітних працевлаштовано завдяки таким компенсаціям, а компенсації за облаштування робочих місць отримали роботодавці, які прийняли 1,8 тисячі людей з інвалідністю.

Ще один напрям – розвиток власної справи. Протягом цього року ухвалено понад 7,1 тисячі рішень про надання мікрогрантів на започаткування чи розширення бізнесу, з них 1,1 тисячі – безпосередньо для ветеранів та членів їхніх родин.

Таким чином, поєднання ваучерного навчання, фінансових стимулів для роботодавців і грантової підтримки підприємництва формує цілісний ланцюг: від перекваліфікації та першого робочого місця – до власного бізнесу. Це і є реальний, уже дієвий внесок у створення довгострокових робочих місць і кар’єрних шляхів для захисників України.

Серед учасників дискусій були експерти: Міхал Кубіш (Фундація міжнародної солідарності), Яцек Кусьмерчик (Польська палата друку), Євгеній Гаркавий (ПАТ “Центренерго”), Уршула Криньська (PKO Bank Polski), Магда Домбровська (Група Progress). Модераторка – Юлія Метальникова (студентське наукове об’єднання відбудови України, SGH).

Бізнес-нетворкінг для українських та польських підприємців

По завершенню насиченої програми Конгресу Спілка українських підприємців спільно з Фундацією Razem w Polsce організували міжнародну нетворкінгу подію для українських підприємців та представників польського бізнесу.

Подія стала майданчиком для живого спілкування трьома мовами – польською, англійською та українською, підкресливши мультикультурність і відкритість бізнес-спільноти. Протягом понад 2,5 годин учасники обмінювалися контактами, порадами та ідеями співпраці, обговорювали особливості ведення бізнесу в Польщі та виклики для українських компаній в ЄС.

Катерина Глазкова представила діяльність європейського офісу СУП у Варшаві та його роль у розвитку партнерств між українським і європейським бізнесом. Дискусія торкнулася спільних можливостей для підприємців як у Польщі, так і за її межами.

До розмови долучився також представник Конфедерації Lewiatan Michał Chojnacki, який відзначив активність та відкритість українсько-польської бізнес-спільноти в Познані.

Підприємці скористалися унікальною нагодою налагодження прямої комунікацію з польськими компаніями, презентували власні проєкти та познайомитися з колегами, а також в неформальній атмосфері обговорити перспективні напрями співпраці та розширили коло ділових знайомств.

Висновок

Common Future 2025 став платформою для зміцнення співпраці України та Європи, обміну досвідом, розвитку бізнесу та енергетичної стабільності. СУП продовжує сприяти відновленню країни через підтримку підприємців, розвиток ринку праці, впровадження інновацій та партнерство з міжнародними організаціями.

Ми щиро вдячні організаторам події, міжнародним партнерам Польсько-українській господарчій палаті (PUIG), Konfederacja Lewiatan, Фундації Razem w Polsce,  всім учасникам дискусій та гостям, які розділили з нами два насичені та корисні бізнес-дні. Такі події є надзвичайно важливими, адже вони формують довіру, відкривають нові можливості для співпраці та створюють простір для взаємного розвитку бізнесу України та Польщі.