Спілка українських підприємців взяла участь у робочій зустрічі в Національному агентстві кваліфікацій, присвяченій обговоренню ініціативи щодо розроблення професійного стандарту «Професіонал з лобіювання (лобіст)». Зустріч відбулася 1 квітня 2026 року на запрошення НАК.
Участь у заході від СУП взяла аналітик Аналітичного центру Спілки українських підприємців Катерина Якименко. Під час обговорення вона акцентувала на недоцільності запровадження професійного стандарту «лобіст» на нинішньому етапі становлення інституту лобіювання в Україні з огляду на наявні правові та практичні ризики.
Точка зору Спілки
Позиція СУП залишається послідовною: чинне законодавство вже заклало базові правила функціонування ринку лобіювання, а ключовим завданням зараз має бути належна імплементація Закону України «Про лобіювання», а не створення нових додаткових механізмів допуску до професії. У публічній позиції СУП та інших бізнес-асоціацій наголошувалося, що запропонований професійний стандарт може створити штучні бар’єри для здійснення діяльності, обмежити конкуренцію, підвищити регуляторний тиск на бізнес і громадські об’єднання, а також фактично запровадити нові вимоги поза межами закону.
Лобіювання в Україні лише починає розвиватися в новій правовій моделі, яка вже базується на принципах прозорості, звітності та етичної поведінки. За таких умов запровадження додаткового професійного стандарту не лише не є необхідним, а й може спотворити саму логіку чинного регулювання, де акцент зроблено на прозорості взаємодії з владою, а не на додатковому кваліфікаційному фільтрі для учасників ринку.
Позиція інших бізнес-асоціацій
У заході також взяли участь представники інших бізнес-асоціацій, професійної спільноти та державних органів. Під час обговорення була представлена спільна позиція щодо недоцільності ініціативи із запровадження професійного стандарту «лобіст», а сам діалог продовжиться в подальшому.
СУП підтримує розвиток цивілізованого та прозорого інституту лобіювання в Україні на засадах відкритості, доброчесності та рівного доступу. Водночас Спілка вважає, що будь-які ініціативи, які можуть створити нові регуляторні бар’єри без прямої вимоги закону та без доведеної практичної необхідності, потребують особливо зваженого підходу й широкого професійного обговорення.
