У Комітеті ВР з питань економічної політики 15 лютого відбулася перша робоча зустріч щодо реформи процедур банкрутства. Досягнуто домовленості про напрацювання єдиного законопроекту для реформи «корпоративного банкрутства» та відновлення платоспроможності фізичних осіб. До роботи комітету над розробкою тексту проекту долучилися народні депутати, представники Міністерства юстиції, Центру комерційного права, Спілки українських підприємців, Асоціації правників України, Незалежної асоціації банків України та інші.
За основу взято тексти законопроектів №3132-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності процедур банкрутства» та №7448 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процедур банкрутства» (які розроблялись за участі експертів СУП), а також законопроекту №2353а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом».
СУП відстоює ініціативи, які роблять входження боржника у процедуру санації більш гнучким, одночасно позбавляючи недобросовісних суб’єктів можливості використовувати цю процедуру для ухилення від боргів:
- Встановити максимальний строк першої стадії процесу, у якій швидко має вирішити питання, чи є консенсус для оздоровлення підприємства. Передбачити автоматичне зняття мораторію на задоволення вимог кредиторів у випадку затягування першої стадії понад визначений законом строк.
- Заборонити входження у санацію без схваленого кредиторами плану санації. Якщо кредитори не схвалили план санації – перейти до ліквідації.
- Натомість негайно вдатися до санації, якщо кредиторами, чиї права зачіпаються планом санації, та забезпечені кредитори схвалили план оздоровлення боржника. Іншим кредиторам, що не схвалили план, гарантується отримання не менше, ніж вони б отримали у разі ліквідації.
- Покращити процедуру досудової санації, що покликана допомогти підприємству подолати кризу вже при перших ознаках неплатоспроможності.
Пропозиції СУП одночасно спрямовані і на захист кредиторів, і на розширення можливостей відновлення платоспроможності боржника, а також на підвищення ймовірності максимального задоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації:
- Скасувати обмежувальний 30-ти денний строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Адже звільнення від боргів має бути можливим лише за згодою кредитора.
- Передбачити можливість доступу неплатоспроможного боржника до фінансування (кредитні кошти, товарні кредити, тощо).
- Встановлення пріорітету сплати витрат на процедуру та задоволення поточних вимог перед вимогами конкурсних кредиторів. Наявність такого пріоритету у поточного кредитора співвідносне із ризиками, на які він іде.
- Закласти основу для продажу майна за найвищою ціною – забезпечити продаж всього майна на аукціоні, в тому числі електронному.
СУП виступає за розширення прав кредиторів, що зробить процедуру більш прозорою, надасть кредиторам інструменти контролю та захисту:
- По-перше, відкрити веб-доступ кредиторів до інформації про боржників. Адже право на інформацію – це першочергове право кредитора, від якого залежить контроль за діяльністю боржника або арбітражного керуючого.
- По-друге, надати комітету кредиторів повноваження погоджувати правочини з істотними активами боржника тим самим унеможливити випадки виведення активів та зловживань вже на першій стадії провадження
- Надати заставним кредиторам можливість ініціювати справу про банкрутство, а також захистити предмет забезпечення, якщо є ризик його втрати. За рішенням суду вивести об’єкт з-під дії мораторію та перейти до стягнення.
Наразі, процедура банкрутства асоціюється з неминучою ліквідацією. Лише 5% справ про банкрутство (від загальної кількості) були процесом задля відновлення платоспроможності, а не ліквідації. І лише одиниці підприємств в результаті санації зберегли працюючий бізнес.
Окрім того, ситуація склалася так, що банкрутство в Україні використовується не як допомога боржнику розрахуватися з боргами, а як механізм звільнення від боргів. За даними Світового банку, процедура банкрутства в Україні забезпечує повернення кредиторові лише 8,9% боргу. Натомість у США – 82,1%; Польщі – 63,1%. При цьому тривалість процедури банкрутства підприємства за методологією рейтингу Doing Business в Україні складає майже три роки, коли у розвинених країнах – 1,7 років.
