Одне з найчастіших звернень на «гарячу лінії» SUPport – як в період карантину зменшити витрати, пов’язані із заробітною платою та/або податками.
Раніше ми вже роз’яснювали, що відповідно до ч.2 ст. 26 ЗУ «Про відпустки», у разі встановлення Урядом карантину відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін (15 календарних днів на рік). Водночас, така відпустка надається з ініціативи (згоди) самого працівника. У даному випадку працівнику не виплачується ні заробітна плата, ні нараховуються податки.
Іншим варіантом є переведення працівника на неповний робочий час. Роботодавець за згодою працівника може перевести останнього на неповний робочий день або тиждень з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин.
Такий підхід наразі обрало багато роботодавців, які скористались своїм правом доручити працівнику виконання роботи дистанційно відповідно до Прикінцевих положень Закону № 530-IX. Керівник оформлює наказ та вносить відповідні зміни до трудового договору. Заробітна плата вираховується відповідно до окладу, зазначеному у штатному розписі за фактично відпрацьовані години.
Оподаткування у такому варіанті здійснюється наступним чином:
- 18% ПДФО та 1,5% військового збору на фактично нараховану зарплату, навіть у випадку якщо заробітна плата нижче мінімальної;
- 22% ЄСВ розраховується від розміру зарплати, але не нижче мінімальної.
Ще один із варіантів, це оформлення простою. Якщо продовження роботи неможливе (наприклад через примусове закриття підприємства внаслідок карантину), роботодавець може відправити працівників без їх згоди у простій з оплатою їм не менше 2/3 від окладу. Простій оформляється наказом про вимушений простій. Проте такий варіант є досить витратним для підприємств, які змушені були припинити свою діяльність.
