Запровадження карантину та заходів для підтримки бізнесу в умовах Covid-19 ставлять перед підприємцями та бухгалтерами багато фіскально-зарплатних питань.
Чи платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) із зарплати під час карантину? Розглянемо актуальний запит з «гарячої лінії» SUPport.
У випадках, якщо:
- співробітник протягом усього місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати і не мав робочих днів;
- працівник перебував у неоплачуваній відпустці різних видів, яка охопила усі робочі дні місяця, і за місяць працівнику не було нараховано виплат зарплатного характеру (зарплати, відпускних, лікарняних тощо),
роботодавець не зобов’язаний сплачувати ЄСВ.
Якщо працівник працював у звітному періоді та йому було нараховано певну суму зарплатних виплат, то й ЄСВ, ПДФО та військовий збір доведеться нарахувати і сплатити.
Порядок розрахунку ЄСВ за місяці, в яких працівник перебував у «карантинній» неоплачуваній відпустці, залежить від розміру зарплатних виплат працівнику за цей місяць — 4723 грн і більше, чи менше за 4723 грн.
Якщо йдеться про перший випадок, то ЄСВ розраховується за загальним правилом: базу нарахування ЄСВ (суму зарплатних виплат, що дорівнює або більша за 4723 грн) множать на ставку ЄСВ (в загальному випадку — це 22%).
Якщо ж заробіток за місяць, в якому була неоплачувана «карантинна» відпустка менший за 4723 грн (мінімальну зарплату), то ЄСВ потрібно нарахувати за «мінзарплатним» правилом. Тобто слід розрахувати різницю між мінімальною зарплатою (4723 грн) і фактично нарахованим роботодавцем заробітком за місяць і донарахувати на неї ЄСВ. Таким чином, за місяць сумарно роботодавець за найманого працівника має нарахувати ЄСВ у сумі, не меншій ніж 1039,06 грн (4723 грн х 22%).
Але, існують випадки, коли роботодавець не нараховує ЄСВ за «мінзарплатним» правилом. Це можливо у разі:
- якщо працівник працює за сумісництвом, адже ЄСВ слід нараховувати і сплачувати лише виходячи із нарахованих суміснику сум зарплати;
- робітник відпрацював на підприємстві неповний місяць у зв’язку з тим, що його прийняли на роботу не в перший робочий день місяця, або через те, що він звільнився не останнім числом місяця;
- нарахування ЄСВ на зарплатні виплати осіб з інвалідністю, яким єдиний внесок нараховують за зниженим розміром ставок.
Отже, зважаючи на оформлення працівника і особливості його виходу на роботу, існують випадки, у яких необхідно сплачувати ЄСВ не нижче мінімального рівня, а є випадки, коли роботодавець від такої сплати звільняється.
Також нагадуємо, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ лише за себе:
- фізособи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність,
- особи, які провадять релігійну діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
За підготовку роз’яснень дякуємо провайдеру «гарячої лінії» SUPport – компанії «Паляничко та партнери».