Проблема недоступного страхування воєнних ризиків стала головною темою розширеної зустрічі компаній із Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей та представників страхового ринку. Ініціатором діалогу виступила компанія-учасниця СУП з Чернігова – один із найбільших експортерів регіону, де працює 500 людей і яка експортує продукцію до 82 країн світу та платить мільйони податків до місцевого бюджету.
На початку зустрічі Катерина Гриб, заступниця виконавчої директорки СУП підкреслила:
Саме бізнес найкраще відчуває реальні виклики на місцях, адже щоденно працює в умовах ризику та невизначеності. Тому Спілка збере пропозиції підприємств і формуватиме консолідовані звернення до органів влади.
Бізнес: чинна модель страхування воєнних ризиків – недієва
Компанія COLLAR продемонструвала масштаби ризиків на реальних цифрах, зокрема: вартість майна компанії становить близько 400 млн грн. Державний механізм нині дозволяє компенсувати лише до 10 млн грн збитків та до 1 млн грн страхового внеску. За таких умов підприємство може застрахувати не більше ніж 30 млн грн — що критично недостатньо у разі удару по виробництву.
Бізнес наголошує: діючий страховий тариф у 9–12% робить страхування недоступним. До повномасштабної війни він становив 0,1%.
Компанія пропонує два ключові рішення:
- Знизити тариф завдяки портфельному страхуванню – коли на перестрахування виходить одразу група підприємств регіону.
- Перенаправити державні кошти: замість виплат до 10 млн грн — компенсувати частину страхових внесків, що дозволить покривати реальну вартість майна.
механізм має бути реалістичними
Під час зустрічі стало зрозуміло, що бізнес готовий сплачувати 1,5-2%, якщо держава компенсуватиме ще стільки ж – загалом 3-4%. За таких умов ринок може зрости до мільярдів гривень і стати самостійно життєздатним.
Підприємці наголошують: ринок не запускається через замкнене коло – страхові називають регіони занадто ризиковими та виставляють тарифи до 12%, бізнес не може їх платити, а тому жодних кейсів немає.
Бізнес переконаний: при ставках у 2-3% одразу з’являться сотні клієнтів, а диверсифікація по регіонах знизить ризики – так, як це працює в Ізраїлі або як свого часу запрацювала автоцивілка в Україні.
Реальні кейси бізнесу прикордонних регіонів
На зустрічі підприємці, які працюють у прикордонних регіонах поділилися власними кейсами та проблемами з якими вони вже сьогодні стикнулися:
- Підприємство з Чернігова з 230 працівниками, яке експортує обладнання у 60+ країн, сплатило понад 28 млн грн податків за дев’ять місяців 2024 року. Компанія наголошує: у зоні високої небезпеки фактично неможливо застрахувати виробничі потужності, що ставить під загрозу людей, інвестиції та робочі місця;
- Компанія має три виробничі майданчики. Через постійні обстріли у Запоріжжі завод був змушений змінити юридичну адресу, адже європейські партнери відмовляються від поставок. Підприємство втратило 160 млн грн і не може знайти механізм компенсації – ОВА не дають чітких інструкцій;
- Підприємство повністю знищене ударом 20 вересня. Грант на 16 млн грн обіцяють у 2026 році, компенсація 10 млн – також у віддаленій перспективі. Водночас бізнесу потрібно відновлюватися вже зараз, і компанія виживає лише завдяки приватним позикам;
- Підприємство страждає від відключень електроенергії, які пошкоджують обладнання. Через вимоги банків компанія змушена купувати обладнання у акредитованих банком постачальників на 35% дорожче;
- Компанія має великі складські запаси, а регіон перебуває під постійними обстрілами. Для них тариф 1,5–2% є реалістичним, а компенсація у 10 млн грн – недостатньою;
- Компанія вже постраждала від обстрілів і понесла 25 млн грн збитків. Представники підкреслили: залишкова вартість обладнання за обліком не відповідає його реальній ціні відновлення, тому страхування має покривати саме відновлювальну вартість. Компанія також пропонує: запровадити різні моделі страхування, аналогічні до КАСКО; обов’язкове відновлення виробництва після отримання виплати; створити державні страхові фонди з співфінансуванням.
Пропозиція бізнесу: створити державний фонд страхування на базі ЕКА
Бізнес також підтримує створення на базі Експортно-кредитного агентства України окремого державного страхового фонду, який би:
- залишав кошти в Україні, а не передавав їх іноземним перестраховикам;
працював автономно від бюджету за чіткими правилами; - диверсифікував ризики між різними регіонами.
Подальші кроки та заклик до держави
Бізнес очікує від держави реального, а не формального механізму страхування воєнних ризиків. Доступні страхові тарифи, державне співфінансування та чіткі правила – це передумова для збереження виробництва, робочих місць та стійкості економіки в умовах війни.
Підприємці наголошують: промисловість прикордонних регіонів опиняється під загрозою зупинки, що напряму впливає на зайнятість, податки та експорт України.
СУП закликала всі компанії надати письмові пропозиції з описом збитків, ризиків та необхідних змін. Це потрібно, щоб сформувати консолідоване звернення до уряду і профільних міністерств. Зокрема потрібно надіслати лист вказавши:
- короткий опис компанії;
- обсяг сплачених податків;
- основну проблематику вашої компанії у питанні страхування воєнних ризиків;
ваші пропозиції щодо шляхів вирішення; - бачення нормативно-правового врегулювання: доопрацювання законопроєкту №12372, урядовий шлях (постанови КМУ) чи інший варіант.
Пропозиції приймаються до 24.11.2025 на адресу: analyst@sup.org.ua.
Дякуємо компаніям Спілки за важливу ініціативу та пропозиції, а також всім учасникам за відкритість до діалогу та готовність впроваджувати зміни, що здатні створити реальний, дієвий та справедливий механізм страхування воєнних ризиків для українського бізнесу.
