В офісі Спілки українських підприємців відбулася подія, яка дедалі більше визначає майбутнє української економіки — круглий стіл на тему: «Інновації бізнесу в умовах війни: виклики, рішення та можливості міжнародної співпраці». Захід об’єднав представників бізнесу та державної влади. У фокусі — обговорення досвіду українського приватного сектору у впровадженні інновацій, розвитку виробництва в умовах війни, визначення ключових бар’єрів та напрацювання пропозицій щодо співпраці українських компаній з міжнародними партнерами.
Обговорення ініційоване в рамках реалізації проєкту «Підтримка бізнес-лідерства у зміцненні економічної стійкості та відбудові України (BLR II)», у партнерстві з CASE Україна та за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Дисбаланс, що змушує діяти
Однією з ключових тем стала трансформація українського експорту. Член правління Кредитно-експортного агентства Віталій Кисленко навів показові цифри: за минулий рік експорт України склав близько $40 млрд, тоді як імпорт — $85 млрд. Такий розрив створює системний тиск на валютний ринок і підсилює потребу в переорієнтації економіки.
«Половина нашого експорту — це сировина. Завдання держави і бізнесу — продавати менше, але дорожче. Тобто рухатися в бік продукції з доданою вартістю», — підкреслив він.
Окрему увагу приділили ролі Кредитно-експортного агентства як інституції, що фактично знижує бар’єри для експорту. Йдеться не лише про страхування контрактів, а про комплексну підтримку бізнесу — від інвестицій до фінансування виробництва.
Серед ключових інструментів:
- страхування експортних контрактів і дебіторської заборгованості;
- покриття військових, політичних та економічних ризиків;
- підтримка банківського фінансування;
- страхування інвестицій, пов’язаних із експортом.
«Навіть в умовах війни ми можемо покривати ризики, які раніше здавалися критичними. Це відкриває можливості для бізнесу виходити на нові ринки і працювати з відтермінуванням платежів», — зазначив Кисленко.
Нові правила гри на глобальних ринках
Учасники круглого столу погодилися: українські компанії вже сьогодні мають унікальну конкурентну перевагу — досвід роботи в умовах кризи. Це особливо актуально для технологічних секторів, включно з IT та defense tech, де попит на українські рішення стрімко зростає.
Водночас вихід на нові ринки потребує не лише продукту, а й довіри. І тут на перший план виходять фінансові інструменти — гарантії, страхування, партнерство з міжнародними банками.
Defense tech: приватна ініціатива змінює правила гри
Окремий блок круглого столу був присвячений інноваціям у сфері безпеки. Євген Шевченко, директор компанії «Інноваційні Безпекові Комплекси», представив кейс, який ще кілька років тому виглядав би як виняток, а сьогодні стає трендом.
Йдеться про проєкт «Купол» — локальну багаторівневу систему протиповітряної оборони, створену приватною компанією. Вперше в Україні бізнес отримав дозвіл від Міністерства оборони на розгортання таких рішень. Це не просто технологічний прорив — це сигнал про зміну ролі приватного сектору в обороні країни.
Водночас, кейс оголив низку системних проблем:
- законодавчі обмеження на використання озброєння приватними компаніями
- складнощі з доступом до технологій і компонентів
- відсутність адаптованих регуляцій під нові реалії
Експорт оборонних технологій: від табу до можливості
Ще кілька років тому тема експорту оборонної продукції була фактично закритою. Сьогодні ж вона поступово стає частиною нової економічної стратегії. Попри формальну наявність механізмів експорту, на практиці підприємства стикаються зі складними процедурами отримання дозволів, що суттєво обмежує масштабування.
Водночас учасники наголошували: попит на українські технології за кордоном є, і він зростає. Українські компанії вже сьогодні конкурують на міжнародних ринках, а інтерес іноземних партнерів — від військових структур до приватних замовників — підтверджує високий рівень розробок.
Проте відсутність системного підходу до експорту та ризики втрати технологій змушують бізнес шукати альтернативні шляхи — зокрема, відкривати виробництва за кордоном або працювати через партнерські моделі.
Три фактори української інноваційності
У ході обговорення учасники окреслили ключові причини стрімкого розвитку інновацій в Україні:
- високий рівень технічної освіти та людського капіталу;
- концентрація ресурсів і фінансування в критичних галузях;
- сама війна як каталізатор швидких рішень і технологічних проривів.
Ця комбінація створила унікальне середовище, де інновації перестали бути опцією і стали умовою виживання.
Баланс інтересів: держава і бізнес
Окремий акцент зробили на необхідності балансу між національною безпекою та розвитком приватного сектору. Держава, захищаючи технології як стратегічний актив, водночас має створювати умови для розвитку компаній, які ці технології створюють.
Адже без доступу до ринків і капіталу підприємства ризикують втратити стійкість — а разом із цим і здатність інвестувати в нові розробки.
Створення Defence-комітету
За результатами зустрічі було проговорено про створення окремого defence-комітету в межах діяльності Спілки українських підприємців.
Щодо умов вступу до майбутнього комітету у сфері defence.
Комітет створюється для об’єднання членів Спілки, діяльність яких пов’язана з оборонним сектором. Його мета – сформувати спільний майданчик для напрацювання та просування ініціатив, важливих для розвитку галузі. Зокрема, йдеться про:
- виявлення та актуалізацію проблемних питань, з якими стикається бізнес у сфері defenсe;
- напрацювання спільних рішень для їх врегулювання;
- участь у вдосконаленні законодавства та підготовці проєктів нормативно-правових актів, що стосуються діяльності учасників комітету;
- формування пропозицій для покращення бізнес-клімату в оборонному секторі.
Таким чином, до комітету можуть долучатися всі компанії-члени Спілки, які працюють у цій сфері та готові брати активну участь у визначенні актуальної проблематики, напрацюванні рішень і нормативних змін.
Якщо ви бажаєте долучитися до Комітету, заповнюйте форму https://forms.gle/5VzURPvTbswvJzru9 або звертайтеся до Катерини Якименко, аналітик Аналітичного центру СУП, analytics@sup.org.ua
