Україна планує рухатись у напрямі впровадження сучасних інструментів підтримки промисловості та створення сприятливих умов для інвесторів, орієнтуючись на європейський досвід.
У Спілці відбулась презентація законодавчих ініціатив Дмитра Кисилевського, Народного депутата України, заступника голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку, зокрема, законопроєктів про значні інвестиції №13414 та №13415.
Суть цієї законодавчої ініціативи полягає у впровадженні моделі компенсації капітальних інвестицій через податкові механізми. Інвестору пропонується надати звільнення від сплати окремих податків на суму 30%-70% від вкладених інвестицій. Такий механізм уже демонструє високу ефективність у країнах ЄС та сподіваємось, що дозволить залучати інвестиції в Україні навіть в умовах високих військових ризиків.
Запропонована модель стимулювання інвестицій орієнтована на підприємства переробної промисловості та виробників, які планують запуск нових потужностей, модернізацію обладнання або відбудову підприємств, зруйнованих внаслідок повномасштабної війни. Така підтримка має компенсувати частину ризиків, які сьогодні стримують приватні інвестиції.
«Інвестиції самі собою під час війни не приходять – держава має створити мотивацію, яка компенсує ризики», – зазначив її автор, Дмитро Кисилевський, під час презентації законопроектів.
Що передбачають законопроєкти?
Українська модель спирається на європейську логіку Євродирективи 2011/C 153/01 та передбачає компенсацію інвестицій у чотири чіткі й легко оцінювані категорії:
- інженерно-транспортну інфраструктуру;
- будівлі (включно з будівництвом, реконструкцією та придбанням);
- основне виробниче обладнання;
- земельні ділянки під промислові об’єкти.
Розмір компенсації залежатиме від загальної суми інвестицій: 70% – для проєктів від 100 тис. до 1 млн євро, 50% – від 1 до 20 млн євро, і 30% – для інвестицій, що перевищують 20 млн євро.
Як працюватиме механізм?
Компенсація здійснюватиметься через податкові пільги, що стосуються податку на прибуток, ПДВ та мита на імпорт обладнання, а також податків на землю та нерухомість. Підтримка поширюватиметься виключно на обладнання, а не на матеріали чи комплектуючі. Щоб цей процес був максимально зрозумілим і цифровізованим, подання інвестпроєктів планується через «Дію», а аналіз та включення до реєстру інвесторів – через Мінекономіки.
Запобіжники від зловживань
З метою мінімізації можливих зловживань у законопроекті передбачено низку запобіжників, зокрема:
- заборона на використання обладнання з країни-агресора;
- обмеження на продаж ввезеного з пільгами обладнання впродовж п’яти років;
- повернення пільг у разі невиконання інвестиційних зобов’язань або затримки запуску проєкту більш ніж на два роки.
Під час дискусії значну увагу було приділено питанням страхування інвестицій від воєнних ризиків. На сьогодні доступні інструменти MIGA, DFC, ЕКА та окремі рішення від українських приватних страхових компаній.
Також, було зазначено, що вже наступного року очікується запуск нових механізмів страхування: фактично державного страхування для прифронтових територій із виплатами до 10 млн грн і тарифом 0,5%, а також моделі компенсації страхової премії для інших регіонів за принципом програми «5-7-9», що дозволить українським підприємствам розподілити ризики та зменшити фінансове навантаження.
Ключові умови участі у програмі
Законопроєкт передбачає компенсацію інвестицій від 100 тис. євро, які вкладаються у розвиток переробної галузі. Передбачено цифрову взаємодію Мінекономіки, митниці та податкової, а також систему штрафів і повернення компенсацій через податки у випадку порушення умов стимулювання.
Загальний економічний ефект від запровадження такого механізму стимулювання інвестицій може бути доволі суттєвим: моделювання демонструє потенціал додаткового зростання ВВП на 0,3% за мінімального сценарію та понад 1,5% – за реалістичного. Очікується, що впровадження таких стимулів призведе до появи нових виробництв, створення робочих місць та збільшення податкових надходжень, у довгостроковій перспективі перекриваючи обсяги наданих пільг.
На початку листопада зазначені законопроекти (№13414 і №13415) були схвалені Верховною Радою у першому читанні, на даний час триває підготовка змін до розгляду у другому читанні та опрацювання пропозицій бізнесу.
СУП підтримує модель, що створює умови для зростання виробництва
Спілка підтримує ці законодавчі ініціативи, оскільки вони формують нову модель економічної політики – передбачувану, проактивну та орієнтовану на розвиток. Запровадження такої моделі стимулюватиме залучення інвестицій у переробну промисловість, створення нових виробництв та робочих місць.
Також, під час обговорення законопроекту, було висловлено застереження щодо можливих ризиків з боку податкової служби через показник “податкового навантаження”, який сьогодні для податківців є ознакою для віднесення компаній до переліку ризикових чи “клубу білого бізнесу”.
Надання пільг зі сплати податків об’єктивно впливатиме на зменшення рівня цього показника і може призводити до негативних наслідків. За результатами дискусії домовилися провести окрему зустріч з цього приводу з податковою службою, а також розглянути питання щодо автоматичного включення компаній з реєстру інвесторів до “клубу білого бізнесу”.
Спілка висловлює вдячність народному депутату Дмитру Кисилевському за корисну для бізнесу законодавчу ініціативу, участь у її представленні компаніям Спілки та усім учасникам зустрічі за конструктивні пропозиції та спільну роботу над пошуком ефективних рішень, які сьогодні є вкрай важливими для розвитку українського бізнесу.
