Відбувся масштабний SUP DAY FORUM KYIV 2025, який об’єднав понад 350 учасників та 28 провідних спікерів, які поділилися власними кейсами та досвідом. Головною темою заходу стала стійкість українського бізнесу як фундамент розвитку країни. Форум не лише став майданчиком для обміну інсайтами, а й продемонстрував високий рівень соціальної відповідальності підприємців: під час благодійного аукціону було зібрано 520 000 грн на тактичну медицину в рамках проєкту «Птахи» Тати Кеплер.
Оновлення Ради директорів СУП
Однією з ключових подій форуму стало оголошення нового складу Ради Директорів Спілки українських підприємців (СУП) на період 2025-2027 років. Згідно зі Статутом СУП, склад Ради оновлюється не менше ніж на 30% кожні два роки. Нові члени Ради директорів: Софія Опацька, Голова Наглядової ради Бізнес-школи УКУ, Руслан Шостак, засновник EVA і VARUS, президент TERWIN, Юрій Синиця, засновник COLLAR Company та Віталій Ільченко, СЕО та засновник UKRAVIT. До вітальних промов президента СУП Вячеслава Климова та виконавчої директорки СУП Катерини Глазкової приєднався Посол Франції в Україні Гаель Весьєр, що підкреслює міжнародну підтримку українського підприємництва.
Історії стійкості та розвитку: від виробництва до креативних індустрій
Олександр Суворов
Основну програму форуму відкрив Олександр Суворов, засновник компанії Pet Technologies. Він поділився надихаючою історією, як його 100% українське виробництво, засноване у 1999 році, не лише вистояло у найскладніші моменти війни, але й вийшло на експорт у більш ніж 60 країн світу, включно з Канадою та США. Навіть у розпал повномасштабного вторгнення компанія випустила дві нові моделі обладнання з шильдиком “Made in Brave Ukraine”. Спікер наголосив на важливості ділитися досвідом для формування нової моделі підприємництва в Україні, підкреслюючи, що віра в людей та інвестиції в “еліту” робітничих професій є ключовими для розвитку.
Сергій Созановський
Сергій Созановський, співзасновник FILM.UA Group, зосередився на потенціалі креативних індустрій, зокрема кіновиробництва, як інвестиційної можливості. Він закликав “Дивіться українське кіно, інвестуйте в нього та заробляйте на ньому”. FILM.UA Group, маючи понад 40 кінорелізів та співпрацю з Netflix, продемонструвала, як фільми приносять дохід через багатоканальну монетизацію. До прикладу завдяки партнерській взаємодії та бізнес-колабораціям кіно-хіти «Конотопська відьма», «Потяг у 31 грудня» та «Песики» разом зібрали понад 141 млн гривень і привернули 849 976 глядачів у національному прокаті. Ці результатии доводять, що креативні продукти живуть довше прем’єри, якщо є стратегія та віра у власну історію, а війна стає умовами, що змушують мислити масштабніше.
Вихід на міжнародні ринки
Дискусія про вихід на міжнародні ринки під модерацією Дар’ї Черкашиної, CEO Havas PR підтвердила, що зусилля, вкладені у вихід на міжнародні ринки, можуть принести значні результати, якщо підходити до цього стратегічно та з урахуванням всіх викликів.
Своїм досвідом поділилися Юрій Синиця, засновник та CEO COLLAR Company і Сергій Панченко, засновник ТМ «Міністерство дверей». COLLAR Company, чернігівський виробник товарів для тварин, експортує продукцію у 78 країн, а експорт становить половину виручки. Юрій Синиця підкреслив, що вихід на міжнародний ринок є своєрідним “краш-тестом” та вимагає чіткої бізнес-моделі product leadership.
Дискусія на форумі
Сергій Панченко, засновник ТМ «Міністерство дверей» (найбільшого виробника дверей в Україні з експортом у 17 країн), наголосив на важливості порівняння показників з бенчмарками, поетапної експансії та адаптації продукції до місцевих ринків. Ключові інсайти цієї дискусії: вихід на міжнародний ринок вимагає адаптації та розуміння цільового ринку, участі у виставках, колаборацій та гнучкості бізнес-моделі.
Розвиток бізнесу в умовах війни
Світлана Павелецька, співвласниця видавництва #книголав, інтим-простору N’Joy, комунікаційної агенції KSN communications та ІТ-стартапу Eaglevision Dynamics, поділилася своїм досвідом створення нового та збереження життєздатного бізнесу в умовах тривалої війни.
Світлана Павелецька
Спікерка підкреслила, що “виживання — це не кінець, а етап на шляху до зростання”. У кризових умовах ключовими стають довіра та репутація, постійний зв’язок з клієнтами, гнучкість і людяність. На прикладі #книголав вона показала, як важливо шукати нову роль для діючого бізнесу і не боятися створювати нове, що народжується з внутрішньої потреби. Уроки для бізнесу: довіряти собі, шукати сенс, надихати діями, бути гнучким та чесним.
Штучний інтелект та цифрова трансформація: виклики та можливості
Дискусія «Ігри штучного розуму: як ШІ змінює бізнес» за участю Тетяни Лукинюк, Керівниці Google в Україні, Олександра Краковецького, CEO DevRain, CTO DonorUA та Олександра Колба, засновника та генеральний директор Promodo під модерацією Сергія Коноплицького, головного редактора SPEKA висвітлила вплив ШІ на бізнес.
Тетяна Лукинюк зазначила, що ШІ стане потужним інструментом для автоматизації рутини, а Олександр Краковецький підкреслив, що ефективна робота з ШІ неможлива без глибокого розуміння предметної галузі, адже “людство не було готове до приходу ШІ”. Олександр Колб поділився досвідом використання ШІ в маркетингу для автоматизації та підвищення ефективності. Спікери зійшлися на думці, що світ переходить в еру “AI-first”, і бізнес має активно вбудовувати ШІ у свої процеси.
Інклюзивність у бізнесі: етика та конкурентна перевага
На форумі також приділили увагу важливості створення інклюзивного середовища. Марія Абдулліна, керівниця категорій OLX Робота та Послуги розпочала дискусію з результатів дослідження: лише 44% респондентів вважають важливим інтегрувати безбар’єрність у свій бізнес, водночас 85% навіть не знають про держпрограму компенсації за облаштування інклюзивного робочого місця. При цьому, більшість погоджується, що це підвищує соціальний капітал і репутацію компанії.
Масі Найєм, засновник Miller law firm наголосив, що інклюзія – це не про “виграш” для бізнесу, а про створення цінності та можливостей для людей, це ширше, ніж просто фізична безбар’єрність. Важливо не плутати інклюзію з безбар’єрністю. Безбар’єрність — це лише доступ до приміщень і базова фізична зручність. Інклюзія — значно ширше поняття, що стосується мислення, комунікації, прийняття та культури. На жаль, досі немає достатньої рефлексії, чому це важливо, і чому безбар’єрність — не опція, а необхідність. Держава не зможе змінити ситуацію самостійно — потрібна ініціатива від бізнесу.
Дмитро Мусієнко, член правління з питань роздрібного бізнесу ПриватБанку підкреслив, що створення безбар’єрного середовища це не лише про послуги, а й про цінності. Потрібно адаптувати інфраструктуру під реальні виклики, зокрема для ветеранів, а головне відкрито комунікувати про це всередині команд. Сильніші разом — усі мають бути рівними у правах і можливостях, але водночас потрібні спеціальні умови та сервіси для зручного обслуговування людей з особливими потребами. Зокрема, для ветеранів, кількість яких постійно зростає, необхідно створювати комфортні умови інтеграції в мирне життя.
«Важлива свідома складова. Бути інклюзивним — означає не лише адаптувати бізнес до потреб людей з обмеженими можливостями, а й усвідомлювати цінність такого підходу. Коли ти нічого не робиш у цьому напрямі — ти відмежовуєш себе від реальності. Це не інвестиція в прибуток, а витрати, які бізнес бере на себе свідомо, у межах своїх можливостей», — наголосив Олександр Почкун, співзасновник та керуючий партнер Baker Tilly.
Дискусія показала, що інклюзія – це питання етики, бачення та майбутнього, що починається з усвідомленої мотивації та дій.
Цифрова трансформація: не чекати, а діяти
Борис Старинський, власник ABM Cloud, у своєму виступі зосередився на практичних кейсах цифрової трансформації. Він підкреслив, що цифрова трансформація – це не лише автоматизація, а зміна логіки бізнесу, що призводить до значного зростання ефективності, ROI та прибутку, при цьому зменшуючи потребу в персоналі.
Борис Старинський
В основі рішень — спеціалізовані хмарні сервіси. Наприклад, ABM WMS+YMS дає зростання продуктивності складу на 40–50%, зменшує помилки до 0.01% і скорочує витрати до 20%. Система Intuiflow дозволила компаніям знизити запаси до 60% і водночас збільшити продажі — до 100%. А TMS-модуль ABM Rinkai допоміг оптимізувати маршрути, зменшити витрати на доставку до 30% і скоротити потребу в автопарку.
Спікер також дав пораду українському бізнесу щодо 1С: не чекати ідеальної ERP, а винести “мозок” у вигляді спеціалізованих хмарних сервісів. Цифровізація має починатися з чіткої карти трансформації, де для “м’яких” процесів (аналітика, маркетинг, ідеї) вже зараз застосовується ШІ, а для “твердих” (логістика, виробництво) – спочатку діджиталізація, потім ШІ.
ESG як маркер зрілості та майбутнє євроінтеграції
В Україні лише 7–9% бізнесів добре орієнтуються в міжнародних ESG-стандартах, при цьому понад 87% компаній, за даними Офісу зеленого переходу, підтримують їхнє впровадження. Це означає, що готовність до змін — є, але бракує практичних інструментів і знань. Із викликів, з якими вже стикається український бізнес, — нестача фахівців, складність у користуванні спеціалізованими системами, а також нерозуміння, як саме інтегрувати ці принципи в роботу компанії.
Сергій Мільман
Сергій Мільман, засновник і CEO YouControl, розкрив важливість ESG (екологічна, соціальна та управлінська відповідальність) як маркера зрілості компанії. Він зазначив, YouControl не лише підтримує ESG-підхід, а й ініціює діалог між гравцями ринку, щоб формувати спільні підходи та рішення. Компанія також розробляє інструменти автоматизованої оцінки ESG-факторів, які допоможуть бізнесу відповідати новим викликам: залучати клієнтів, покращувати внутрішні процеси, підвищувати компетентність команд і бути готовими до регуляторних змін.
Компанії, які вже сьогодні інвестують у навчання команд, інтегрують ESG у свою стратегію та використовують цифрові інструменти для аналізу й моніторингу, отримають конкурентну перевагу на ринку. Не слід чекати, коли дотримання стане обов’язком — той, хто готується заздалегідь, стає лідером у своїй галузі.
Європейський погляд на Україну: бізнес як драйвер змін
Під час дискусії, за модерації Оксани Олійникової, Радниці з міжнародних питань та проєктів СУП, міжнародні спікери обговорили, як європейські партнери сприймають Україну в економічному та інституційному контексті, які реформи очікують, і яку роль у цьому процесі може відігравати приватний сектор.
Анджей Рудка, Радник правління Конфедерації Lewiatan (Польща) зауважив, що ставлення європейського бізнесу до України суттєво змінилося — її дедалі більше розглядають як велику бізнес-орієнтовану країну. Водночас він наголосив на важливості швидкого вступу до ЄС і запровадження реформ, які гарантуватимуть захист інвестицій і прав власності.
Дискусія
Нікола Сібона, Керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні підтвердив, що європейські компанії вже інтегрують Україну у свої ланцюги постачання, однак підкреслив потребу в реальних кейсах і практичних кроках з упровадження реформ. Ромен Детьйо, керівник відділу торгівлі Посольства Франції, директор Business France звернув увагу на зацікавленість французьких компаній в українському ринку, за умови забезпечення рівних умов гри. Він також відзначив потенціал для фінансової підтримки, розвитку індустріального безвізу та доступу України до європейських цифрових і логістичних систем.
Всі спікери зійшлися на думці, що бізнес відіграє ключову роль у процесі євроінтеграції. Приватний сектор має бути не лише учасником, а рушієм змін, використовуючи свій досвід, ресурси та вплив через бізнес-об’єднання для просування реформ.
Лідерство в умовах невизначеності: досвід Нової пошти та TERWIN
Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової пошти та Руслан Шостак, засновник EVA і VARUS, президент корпорації TERWIN, під час дискусії під модерацією головного редактора Radio NV Олексія Тарасова наголосили: підприємці залишаються рушієм економіки навіть у найтяжчі часи. Ключовими для бізнесу є швидкість, адаптивність і здатність до постійного руху. Підприємництво — це не стратегія на роки, а мільйони щоденних рішень, що потребують витримки й гнучкості.
Попри виклики війни, підприємці продовжують інвестувати, відкривати нові відділення навіть у прифронтових зонах, аналізувати дані, тестувати гіпотези й оперативно змінювати стратегії. Дефіцит кадрів вони сприймають як поштовх до трансформації.
«Ми працюємо у стані постійної невизначеності, однак навіть коли закриваємо відділення на прифронтових територіях, водночас відкриваємо нові. Це і є підприємництво — постійний рух» — зазначив Володимир Поперешнюк. Руслан Шостак додав: «Чим важчі часи, тим швидше треба приймати рішення. І ми це робимо».
Бізнес потребує свободи дій. Саме підприємці створюють робочі місця, генерують додану вартість і формують майбутній добробут країни. Українські бізнесмени доводять: вони готові до тривалої боротьби й прагнуть змін заради спільного розвитку.
Бути лідером — не про пафос, а про тисячі бізнес-рішень щодня
Вячеслав Климов, президент СУП і співзасновник Нової пошти, під час Public talk з Катериною Глазковою, виконавчою директоркою СУП, поділився відвертими думками про лідерство в умовах невизначеності.
Коли працюєш у кризових умовах, рішення потрібно ухвалювати швидко й постійно. Навіть помилкове рішення краще за його відсутність — воно дає змогу рухатись уперед. Під час війни компанія Нова пошта навчилася діяти без зволікань: ухвалювати, виправляти, коригувати. У складних ситуаціях особливо важливо мати поруч бізнес-партнера.
Вячеслав Климов
«У 80% випадків — наші з партнером рішення збігаються, у 20% — партнер пропонує парадоксальне рішення, про яке я навіть не думав. Маємо правило: якщо не можемо домовитись — рішення “знімається зі столу”. Але за час війни таких випадків не було» — додає Вячеслав.
Лідер не може бути самотнім. Потрібно мати довірених людей — друзів, колег або членів спільноти, як-от СУП, — які здатні дати чесний зворотний зв’язок. Саме тому одна з ключових функцій Спілки українських підприємців — бути майданчиком, де можна звернутися за порадою.
Масштабування можливе лише зі збереженням фокусу. Група компаній NOVA — це компанія з монофокусом, яка зосереджена на доставці й розвитку цього процесу. Її стратегічне тріо — місія, візія та стратегія. Місія групи NOVA — зробити доставку легкою для життя та бізнесу. Відмова від сторонніх ідей — це свідоме самообмеження, що допомагає уникнути розпорошення ресурсів і тримати курс на розвиток головного продукту. Попри постійний потік нових пропозицій, команда NOVA працює над довготривалим проєктом — виходом на міжнародні ринки. Кожна країна відкриває нову «масштабну гру» з потенціалом у сотні мільйонів користувачів.
Справжня сила лідера — не в контролі, а в людях поруч. У тих, хто здатен підтримати, сказати правду й, коли треба, зупинити. Це — найкращий захист від авторитаризму.
SUP DAY FORUM KYIV ще раз довів: українські підприємці готові до тривалої боротьби, зберігають оптимізм та прагнуть системних змін заради майбутнього економічного зростання.
Ми вдячні всім учасникам та партнерам заходу: стратегічному партнеру — Нова пошта, генеральним партнерам: OLX Україна та ПриватБанк, офіційному партнеру — ABMCloud, галузевому партнеру — Biopharma Plasma, а також компаніям: «Еконія», «Безпека ЛТД», Cafeboutique. Також вдячні інформаційним партнерам: Бізнес-школа УКУ, The Page, Radio NV, Журнал NV, НАБУ, YouControl, Havas PR, INWEB.
Окрема подяка Олександру Суворову, Вячеславу Климову, Олексію Березіну, співзасновнику СБ Малакут, Владиславу Вакуленку, засновнику Vakulenko Art Consulting, Українській Федерації Банків Продовольства за надані лоти для благодійного аукціону.
ФОТОЗВІТ
