Поетапне зменшення ЄСВ до 10%: чому увійшло до пакету першочергових економічних реформ
Поетапне зменшення ЄСВ до 10%: чому увійшло до пакету першочергових економічних реформ
02 червня 2020

Спілка українських підприємців запропонувала пакет першочергових реформ для відновлення економіки країни та заявила про готовність долучитися до напрацювання відповідних законодавчих ініціатив. Однією з таких реформ є системне рішення, яке потрібне як бізнесу, так і державі. Поетапне зменшення єдиного соціального внеску до 10% дозволить суттєво зменшити рівень неофіційного працевлаштування.

Починаючи з 2016 року, після зменшення ЄСВ до 22%, середня заробітна плата зростала швидше за інфляцію, а надходження до бюджету від ПДФО щороку збільшувалися в середньому на 40 млрд грн. Одночасно на 1,1 млн зросла кількість осіб, які отримують більше 3-х мінімальних заробітних плат (МЗП). Отже, за рахунок зменшення ЄСВ відбулась часткова детінізація зарплат, що збільшило надходження від ПДФО. 

Натомість збільшення МЗП призвело до зменшення кількості осіб, які отримують не більше МЗП, на 1,2 млн осіб. За даними Держстату, одночасно із зростанням МЗП, чисельність облікової кількості штатних працівників  скоротилося до 7,6 млн. 

Наша бізнес-спільнота пропонує знизити навантаження на фонд оплати праці та сприяти детінізації ринку праці шляхом поетапного зменшення ЄСВ:
Перший: нарахування ЄСВ обмежується максимальною базою в розмірі двох МЗП; 
Другий: нарахування ЄСВ обмежується максимальною базою в розмірі однієї МЗП;
Третій: ЄСВ встановлюється на рівні 10% і лише на одну МЗП.

Попередній досвід зменшення ЄСВ показав, що детінізація відбулась, насамперед, на рівні доходу більше трьох мінімальних заробітних плат.
Зменшення бази для нарахування ЄСВ до двох МЗП буде означати суттєве скорочення актуальної ставки для доходу. Чим вища заробітна плата, тим меншим стане навантаження на фонд оплати праці. Це дозволить відмовитись від використання виплати зарплат у конвертах компаніям, які наймають висококваліфікований персонал. Платити вищі зарплати стане вигідно. Таким чином, держава зможе економічно стимулювати зростання з/п, а не за рахунок адміністративного підняття мінімальної зарплати, виганяючи в тінь низькомаржинальний бізнес.

Протягом перших двох періодів ЄСВ сплачується безпосередньо до бюджету. Видатки на виплату пенсій фінансуються напряму з бюджету за рахунок ЄСВ, частини ПДФО та інших надходжень до бюджету.

Згідно офіційних даних Державного органу статистики, на кінець 2019 більше двох мінімальних зарплат отримували 50,4% найманих працівників або 3 млн 550 тис. осіб, більше трьох - 30,2% або 2 млн 131 тис. осіб. Лише 5,4% осіб отримали зарплату на рівні мінімальної.

Обмеження ЄСВ двома МЗП призведе до річних втрат надходжень ЄСВ на рівні 62,5 млрд грн за умови, що всі 22% будуть спрямовані до бюджету. Від зменшення бази для нарахування ЄСВ бюджет зекономить щороку майже 34,1 млрд грн на ЄСВ, який сплачується з зарплат бюджетників. Зменшення навантаження на фонд оплати праці призведе до детінізації з/п та збільшення надходжень від ПДФО, що і буде компенсатором втрат бюджету від скасування ЄСВ. Крім того, фінансування втрат 28,4 млрд. грн до моменту збільшення надходжень від ПДФО, може бути профінансовано за рахунок скорочення видатків бюджету: ліквідації Пенсійного фонду (економія витрат бюджету 6,2 млрд грн), ліквідації Державної служби з питань праці (економія на рівні 610 млн грн) та інших неефективних державних структу, що дасть значну економію коштів бюджету. Бюджет досі утримує податкову міліцію, яка вже декілька років без повноважень, але отримала 927,8 млн грн фінансування. 

Поточні витрати на пенсіонерів можуть бути профінансовані також за рахунок інших джерел. Наприклад, за рахунок здавання в оренду землі, яка знаходиться в державній власності. Вирішення питання із фінансуванням пенсіонерів і зменшенням навантаження на фонд оплати праці відкриє можливість для створення в Україні добровільної накопичувальної пенсійної системи.
Зменшення держави у житті суспільства, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці забезпечить детінізацію та зростання економіки, а отже і надходження до бюджету для фінансування меншої кількості але якісних послуг. 

Ще новини