Питання податкових змін для малого бізнесу знову опинилося в центрі суспільної уваги. Однією з найбільш дискусійних тем стало можливе запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та пов’язані з цим ризики для підприємців. Ці та інші питання обговорювали під час презентації щомісячного Моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility, до якої долучився керівник Аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов.
Подія пройшла під модерацією Гліба Вишлінського, виконавчого директора Центру економічної стратегії та була присвячена спеціальній темі: «Чи хоче МВФ “вбити” українських ФОПів?»
Нагадаємо, що 26 листопада Україна та Міжнародний валютний фонд на технічному рівні домовилися про нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) обсягом $8,1 млрд. Серед prior actions – умов для затвердження програми –передбачено низку непопулярних рішень, зокрема:
- оподаткування доходів із цифрових платформ;
- скасування пільги у 150 євро на міжнародні посилки;
- запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн.
Чи є ці зміни економічно обґрунтованими та чи не створять вони надмірного тиску на малий бізнес – саме ці питання стали ключовими під час обговорення.
Адміністрування ПДВ: виклик для малого бізнесу
Учасники дискусії зійшлися на думці, що адміністрування ПДВ залишається складним незалежно від порогу реєстрації. Обов’язкова реєстрація платником ПДВ може створити серйозні труднощі для малого бізнесу, а для значної кількості підприємців – фактично заблокувати діяльність.
ПДВ – це не інструмент для мікробізнесу. Його адміністрування потребує кваліфікованих бухгалтерів, глибокого розуміння податкового обліку та, нерідко, готовності до судових спорів щодо розблокування податкових накладних. Для малого й середнього бізнесу це означає різке зростання адміністративного навантаження та витрат. – зазначив Андрій Єрашов
Євроінтеграція має ґрунтуватися на директивах ЄС
Якщо Україна декларує євроінтеграційний курс, важливо орієнтуватися безпосередньо на Директиву Ради ЄС 2006/112/ЄС, яка передбачає рекомендований поріг реєстрації платником ПДВ у 85 тис. євро.
Аналіз наявних даних свідчить: підвищення порогу в Україні могло б мати позитивний ефект не лише для потенційних нових платників ПДВ, а й для тих, хто вже працює в системі. Саме складність адміністрування ПДВ сьогодні є одним із ключових джерел проблем для малого та середнього бізнесу.
Законодавчі ризики та зворотна дія норм
Під час зустрічі з Міністерством фінансів 25 грудня була презентована нова модель адміністрування ПДВ. Водночас стало очевидно, що Мінфін фактично відмовився від проєкту, винесеного на громадське обговорення, адже запропонована модель потребує суттєвого доопрацювання. Зокрема, йдеться про:
- автоматичне визначення платників ПДВ у І кварталі 2027 року за результатами доходів 2026 року;
- обов’язкову реєстрацію з ІІ кварталу 2027 року.
Такий підхід створює ризик зворотної дії закону, що прямо заборонено чинним законодавством України.
Окреме занепокоєння викликає механізм так званого «автоматичного присвоєння коду» платника ПДВ. Через різні періоди звітності виникає системний перекос: чинні платники ПДВ опиняються у гірших умовах, ніж нові суб’єкти. Фактично податковий кредит можна буде сформувати лише після квартальної звітності ФОПа, що призводитиме до замороження обігових коштів бізнесу та неможливості своєчасно використовувати податковий кредит.
Запропоновані зміни нагадують ситуацію, коли з міркувань екології одномоментно забороняють використання генераторів – без урахування того, що бізнес без них просто не зможе працювати – додає Андрій Єрашов
Аналогічно і з ПДВ: система пропонується без тестування, без пілотного режиму та без підготовки, навіть на чинних платниках ПДВ. Натомість логічним кроком було б запровадження тестового режиму для оцінки спроможності системи та її реального впливу на бізнес.
Андрій Єрашов, наголосив: замість масового запровадження складного адміністрування варто зосередитися на боротьбі зі зловживаннями та дробленням бізнесу. Такі явища існують у всіх галузях і потребують адресної роботи аналітичних та правоохоронних органів, зокрема Бюро економічної безпеки. Саме системний підхід до виявлення зловживань дозволить створити рівні та справедливі умови для бізнесу без додаткового тиску на сумлінних підприємців.
Важливо протестувати систему щоб оцінити її реальну спроможність, усунути законодавчі перекоси та зосередитися на боротьбі зі зловживаннями. Лише після цього можна повертатися до дискусії про розширення кола платників ПДВ та ухвалювати рішення, які не паралізують роботу малого та середнього бізнесу.
