За даними Державної служби зайнятості, станом на травень 2026 року в Україні офіційно працюють близько 9,5 тисяч іноземних працівників, які отримали дозволи на працевлаштування. Водночас у публічному просторі нерідко виникають перебільшення щодо масштабів трудової міграції, що, за словами експертів, не відповідає реальній ситуації.
Дефіцит кадрів – системна проблема ринку праці
Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП, в ефірі Суспільне Студія зазначила, що дефіцит кадрів в Україні є системною проблемою, яка сформувалася ще задовго до повномасштабної війни та нині лише загострилася.
Вона наголосила, що нестача кадрів в Україні має комплексний характер і пов’язана з демографічними змінами, міграцією населення, наслідками мобілізації та тривалим дисбалансом між попитом і пропозицією на ринку праці. Водночас, існує структурний дисбаланс: багато людей не можуть знайти роботу, тоді як роботодавці — критично необхідних фахівців.
Бар’єри для залучення трудових мігрантів
Окрім адміністративних процедур, залучення трудових мігрантів ускладнюється і практичними бар’єрами, зокрема логістикою та високою вартістю транспортування працівників до України. Роботодавці змушені самостійно організовувати весь процес — від оформлення документів і страхування до організації поїздки та проживання.
За словами Катерини Глазкової, у результаті повний цикл залучення одного іноземного працівника може коштувати від 30 до 120 тисяч гривень, і це лише витрати на оформлення та транспортування, без урахування заробітної плати та податків. Окремо складність становить маршрут логістики: через обмежені можливості прямих поїздок до України працівники часто змушені їхати транзитом через країни ЄС, що додатково ускладнює процес через візові та міграційні обмеження.
Вона підкреслила, що залучення іноземних працівників не може розглядатися як єдине рішення, але здатне стати важливою складовою подолання дефіциту кадрів. Однак у суспільстві ця тема часто викликає емоційну реакцію та стає об’єктом дезінформації.
Очікування бізнесу від держави
Окремо Катерина наголосила, що для системного вирішення проблеми Україна потребує чіткої та прозорої міграційної політики. Серед ключових очікувань бізнесу від держави:
- скорочення строків розгляду документів і дозволів на працевлаштування
- спрощення процедур перевірок
- цифровізація процесів.
Також пропонується запровадження підходу, подібного до «білих списків» країн із різним рівнем міграційних ризиків, що дозволило б пришвидшити оформлення працівників із безпечніших юрисдикцій.
Адаптація мігрантів та довгострокові рішення
Окремо виконавча директорка СУП звернула увагу на відсутність механізмів адаптації трудових мігрантів після завершення трудових договорів. На її думку, варто передбачити перехідні періоди для пошуку нової роботи та можливість перебування на обліку в центрах зайнятості, щоб уникнути соціальних ризиків.
Такі зміни дозволили б зменшити бюрократичне навантаження, знизити корупційні ризики та зробити ринок праці більш гнучким і передбачуваним як для роботодавців, так і для іноземних працівників.
