Відбулася важлива зустріч членів Спілки українських підприємців з Міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович. Темою зустрічі стало працевлаштування людей з інвалідністю в межах Закону №4219-IX, який змінює підхід до працевлаштування цієї категорії осіб і буде введено в дію з 1 січня 2026 року. Зважаючи на те, що підприємці повинні вже зараз готуватися до змін, зустріч стала можливістю для отримання роз’яснень безпосередньо від ініціаторів цього процесу.
На початку зустрічі Оксана Жолнович зазначила, символічно, що питання інклюзії порушується напередодні Великодня, адже мета — не залишати нікого осторонь, забезпечити рівні можливості для кожного, незалежно від фізичних чи психологічних обмежень.
Справжня інклюзія — це доступ до праці, гідного життя і можливості заробляти. Умови для самореалізації через працю є важливим елементом моральних і культурних цінностей, які повинні бути основою суспільства.
Закон №4219-IX: зміни та нові підходи
Закон №4219-IX, який уже був ухвалений, передбачає низку нововведень для працевлаштування людей з інвалідністю. Для реалізації цих змін необхідно прийняти понад 100 підзаконних актів, що стосуються, зокрема, критеріїв «розумного пристосування» робочих місць і співвідношення витрат роботодавців з компенсаціями від держави. Одним із головних завдань є перетворення працевлаштування людей з інвалідністю з формального зобов’язання на ресурс для розвитку бізнесу.
Ринок праці в Україні сьогодні відчуває гострий кадровий дефіцит. Наприклад, на Волині відкрито понад 5000 вакансій, але лише 500 внутрішньо переміщених осіб відгукнулися на ці пропозиції.
Підприємці і державні установи повинні розуміти, що включення людей з інвалідністю, випускників інтернатних закладів і молоді без досвіду роботи — це не лише питання соціальної відповідальності, а й реальний інструмент розширення кадрового потенціалу.
У країні проживає понад 3 мільйони людей з інвалідністю, і багато з них готові і здатні працювати.
Квоти і новий підхід до працевлаштування
Згідно з новим законом, для підприємств з понад 25 працівниками встановлено квоту: 4% найманого персоналу повинні становити працівники з інвалідністю. Раніше за недотримання квоти накладалися адміністративні штрафи, але новий закон змінює цю модель. Тепер передбачено добровільний цільовий внесок, розмір якого знижено — до 40% середньорічного заробітку в мирний час і до 20% — у період воєнного стану. Закон також усуває дисбаланс між приватним і державним секторами: зобов’язання поширюються не лише на бізнес, але й на державні установи та комунальні підприємства.
Однією з важливих змін є відмова від обмежень на працевлаштування людей з інвалідністю залежно від їх групи інвалідності. Закон гарантує можливість працевлаштування для будь-якої людини, якщо вона має бажання працювати, а роботодавець може адаптувати робоче місце.
Єдиним винятком є випадки, коли робота шкодить здоров’ю. Водночас міністерство активно працює над створенням умов для збереження працівників, які демобідізуються з пораненнями або інвалідністю, стимулюючи бізнес облаштовувати робочі місця під нові умови.
Однією з основних новацій є запровадження соціального супроводу для працівників з інвалідністю та їх колективів. Цей супровід допоможе уникнути бар’єрів, стигматизації та забезпечить комфортну адаптацію на робочих місцях. Міністерство соціальної політики також розширює спектр підтримки роботодавців через цільовий фонд, який включатиме субсидії на облаштування робочих місць і компенсацію меншої продуктивності.
Питання від учасників та відповіді Міністерки
Під час зустрічі Катерина Глазкова, Виконавча директорка Спілки українських підприємців, порушила питання неефективності чинної системи квотування. Вона зазначила, що в багатьох випадках роботодавці вимушені формально виконувати квоту, працевлаштовуючи людей, які не виконують реальної роботи, що призводить до появи так званих «професійних інвалідів». Вона також звернула увагу на проблему низької зацікавленості самих людей з інвалідністю у працевлаштуванні та участі на ринку праці. Якщо держава компенсує все — де мотивація працювати? Як зміниться ця ситуація з новою системою?
Відповідаючи на питання, Оксана Жолнович підкреслила, що зміни у компенсаціях, згідно з проектом №12209, зосереджені на наступному:
- Фокус на втраті доходу: компенсація надається лише у випадку фактичної втрати заробітку внаслідок інвалідності. Якщо працездатність збережена, а дохід не зменшився — підстав для компенсації немає. Це стимулює людей з інвалідністю залишатися активними на ринку праці.
- Диференційований підхід: у разі втрати працездатності, пов’язаної з виконанням трудових обов’язків (виробничі травми), включаються механізми соціального страхування. Водночас, побутові захворювання або інші причини не повинні автоматично гарантувати фінансову допомогу, якщо працездатність збережено.
- Оновлена система обліку: з початку року запрацював електронний облік інвалідностей. Дані автоматично передаються в систему Міністерства соціальної політики. Це дає змогу не втрачати людину на етапі реабілітації, оперативно профілювати її на ринку праці та пропонувати відповідні варіанти працевлаштування.
- Профілювання і трудова оцінка: впроваджується анкета оцінки функціональної здатності до роботи, яка дозволяє визначити, до яких саме завдань може бути залучена особа. Це знижує ризик формального працевлаштування й підвищує ефективність залучення до реальної зайнятості.
- Залучення приватних агентств: послуга соціального супроводу буде закуповуватися в приватних агентств зайнятості. Вони отримуватимуть оплату за фактичне працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий підхід дозволяє посилити зацікавленість і відповідальність за результат.
- Платформи: розглядається запуск цифрової платформи для ефективного пошуку працівників серед людей з інвалідністю. Це сприятиме реальному, а не формальному закриттю вакансій.
“Найефективніший підхід — не втрачати людину ще на етапі лікування. Завдяки цифровим обмінам можливо раніше проводити профілювання та пропонувати варіанти зайнятості, що значно підвищує шанси на повернення до активного трудового життя” — додала Оксана Жолнович
Міністерка також пояснила, що не повинно бути обмежень для людей з інвалідністю щодо проходження випробувальних термінів, адже це насправді є бар’єром для прийому на роботу. Всі інші питання трудової дисципліни, за її словами, не повинні відрізнятися від загальних норм для інших працівників.
Протезування та облаштування робочих місць
Ще одне важливе питання, яке порушили учасники зустрічі, стосувалося протезування, яке є надзвичайно дорогим процесом. Міністерка запевнила, що ринок протезування відкритий, і будь-яка компанія може надавати ці послуги за державний кошт. Вартість протезів може досягати 4,5 мільйона гривень, і держава компенсує їх повністю. Детальніше можна дізнатися на сайті.
Водночас, проблемою залишається обслуговування протезів та заміна окремих їх частин, зокрема культиприймачів — це спеціальна силіконова вставка, яка контактує з тілом і утримує культю. Наразі в Україні обмежена кількість протезистів та фахівців, які можуть надавати якісні послуги, тому Міністерство активно працює над вирішенням цієї проблеми.
Щодо облаштування робочих місць Катерина Глазкова зауважує, що багатьом компаніям важко адаптувати свої офіси для людей з інвалідністю через різні технічні вимоги та не можливість вносити зміни в орендовані приміщення. На що Оксана Жолнович відповіла, що держава надає до 120 тис. грн роботодавцю на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Це може включати різні пристосування, такі як ліфти, двері, висота робочих столів і так далі. Вже зараз ведеться робота над створенням стандартів і навчанням фахівців з безбар’єрності, щоб допомогти роботодавцям адаптувати офіси для людей з інвалідністю.
Також піднімалося питання щодо програм адаптації та взаємодії на робочому місці на що Оксана Жолнович зазначила, що існує стандарт соціального супроводу на робочому місці, а також Міністерство активно працює над доступністю такої послуги для підприємців, які працевлаштовують людей з інвалідністю.
Спілка українських підприємців висловлює подяку Міністерці соціальної політики за детальні відповіді та роз’яснення, а також за конструктивний діалог щодо нових законодавчих ініціатив. Окрема подяка агенції Havas за ініціативу проведення цієї важливої зустрічі.
СУП постійно аналізує законодавчі зміни в цьому напрямку та готова долучитися до робочих груп із створення нормативних актів і підтримувати ініціативи, що сприятимуть розвитку інклюзивного ринку праці в Україні.
